Очікує на перевірку

Ковель (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковель (значення).
Станція Ковель

Сарни — Ковель
Здолбунів — Ковель
Ковель — Заболоття
Ковель — Ягодин
Сапіжанка — Ковель
Львівська залізниця
Рівненська дирекція
м. Ковель


Будівля вокзалу з перону

Краєвид з Привокзальної площі
51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722Координати: 51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722
Дата відкриття 25 травня
Рік відкриття 1873 (151 рік)
Тип позакласна, вузлова, дільнична
Колій 16
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та острівні
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Олександр Вербицький
Вулиця Привокзальна, 1
Пересадка на Автостанція «Ковель»
Відстань до Києва, км 554
Відстань до Луцька, км 84
Відстань до Львова, км 200
Відстань до Чернівців, км 527
Код станції 354003 ?
Код «Експрес-3» 2218020 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Автостоянка Таксофон
Мапа
Ковель. Карта розташування: Волинська область
Ковель
Ковель
Ковель на Вікісховищі

Ко́вель (Ковель-Пасажирський) — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці. Розташована в однойменному місті Волинської області.

Звідси відгалужуються залізничні колії до (за годинниковою стрілкою, зі сходу на захід):

Історія

[ред. | ред. код]

Перша залізниця, що з'явилася на карті Волині, — Києво-Берестейська. Вона одна з перших залізниць Російської імперії, побудована у 1870—1873 роках на кошти Товариства Києво-Берестейської залізниці. 1870 року Товариство придбало східну частину Києво-Балтської залізниці. Через вкладення у коштів у цей проєкт трохи сповільнилося будівництво залізниці Київ — Берестя. Проте вже 1 березня 1873 року відкрито рух поїздів від Бердичева до Кривина, а 25 травня 1873 року — від Кривина до Берестя та далі до Білостока і Граєво. Під час будівництва цієї лінії товариство зазнало великих витрат, але уряд частково їх компенсував. Відтоді сільськогосподарські вантажі з Центральної і Південної України, ліс з українського та білоруського Полісся, сіль, будівельні матеріали через Волинь та Берестя везли до Прусії, в порти Кенігсберга,Піллау та Данцига. На території сучасної Волинської області ця лінія, минаючи Луцьк, пролягає через Цумань, Олику, Ківерці, Рожище, Переспу, Голоби, Ковель, Вижву, Кримне, Заболоття і є основною залізничною віссю області[1].

Станція Ковель побудована 1873 року коштом Києво-Берестейської залізниці. Її будівництво у російській імперії інтенсифікувалося після скасування кріпосного права, коли уряд вирішив впровадити будівництво залізниць не за рахунок казни, а силами акціонерних об'єднань. Саме їм був гарантований прибуток у 5,5 % на витрачений капітал — незалежно від рентабельності. Навіть державні залізниці і ті були продані акціонерним товариствам.

25 травня 1873 року розпочався регулярний рух потягів станцією. Одразу після запуску Києво–Берестейської залізниці в Ковелі починають діяти паровозне і вагонне депо. Це зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. Кількість жителів міста з прокладанням залізниці зросла з 3646 осіб у 1863 році до 15116 осіб у 1893 році.

17 серпня 1877 року увійшла в експлуатацію Привіслянська залізниця, яка сполучила Ковель з прикордонним містом Млавою, біля Прусії, через Люблін та Варшаву.

За два десятиліття населення Ковеля збільшилося уп'ятеро. Потік пасажирів і товарів зростав, усе гострішою ставала потреба у новому вокзалі. За проєктування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький. Він здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

На Ковельському вокзалі у 1902 році Києво-Ковельську залізницю офіційно введена в експлуатацію. Зараз станції цієї гілки — це Чорторийськ, Маневичі, Повурськ.

1907 року споруджено новий залізничний вокзал за проєктом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будівля розташовувалася на висоті другого поверху, мала зали для пасажирів 1-го, 2-го і 3-го класів. Станцію Ковель вважали однією з шести кращих у царській Росії. Для вокзалу характерні риси модерну — популярного стилю будівництва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову війну, міжвоєнний час. Не витримала будівля вокзалу перипетій Другої світової війни[2].

1908 року на мапі Волині виникла нова гілка: Ковель — Володимир-Волинський, що пролягла через Турійськ та Іваничі.

1939 року, коли Волинь увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця. Одразу ж почалася підготовка до обслуговування військових цілей. Стратегічним став відрізок колії Сарни — Ковель, за який тривали запеклі бої. У результаті залізниця зазнала нищівних ударів. Особливо постраждала станція Ковель, бомби понищили залізничне полотно, побили вагони та паровози.

Вранці 4 червня 1944 року за Ковелем відбувся єдиний лобовий бій бронепоїздів Другої світової війни, у якому брали участь легендарний «Ілля Муромець» та німецький «Адольф Гітлер». Дуель вийшла стрімкою, противники, виявивши один одного, майже одночасно дали залп, але якщо артилеристи «Іллі Муромця» накрили ворога з першого пострілу, то снаряди ворога лягли повз ціль. «Катюші» «Іллі Муромця» завершили розгром ворожого бронепоїзда, а після захоплення міста, переможці виявили останки спотвореної машини ворога.

Залізничий вокзал станції Ковель

Подарунок фронту від муромських жителів — бронепоїзд «Ілля Муромець» почав війну з загарбниками на самому початку 1942 року на Брянському фронті. Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів) і за одну хвилину вражав площу 400х400 метрів гарматним вогнем.

У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля станції Виползово. А трохи пізніше брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценськ з наказом паралізувати роботу станції, де в цей момент йшло інтенсивне розвантаження ешелонів. Після виконання завдань у німецькому тилу бронепоїзд повернувся без втрат.

Гітлерівська авіація вистежувала бронепоїзд в дорозі і на станціях і 12 травня 1942 роки змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Грушелевський Я. С., начальник штабу дивізіону старший лейтенант Писемський С. В., кореспондент газети «Гудок» Букаєв О. С.

Велику війну «залізничний бог» закінчив у Франкфурті-на-Одері, зробивши понад 160 вогневих нальотів, під час яких знищив 14 гармат і мінометних батарей, 36 вогневих точок противника, 875 солдатів і офіцерів, збив 7 літаків і розгромив незліченну безліч ворожих ешелонів і товарних поїздів. Після війни за бойові заслуги 31-й окремий особливий Горьківський дивізіон бронепоїздів, до якого входив бронепоїзд «Ілля Муромець», був нагороджений орденом Олександра Невського. У 1971 році «Ілля» знайшов вічну стоянку у своєму рідному Муромі.

1943 року Ковельський вокзал ще був, проте згодом його підірвали. Нову будівлю, яка й існує досі, відкрили вже 1951 року.

Післявоєнне відродження залізниці було тяжким, але швидким — у 1950 році на Ковельській залізниці вже курсувало 33,5 пар поїздів, із яких прямого сполучення — 5,5 пар, місцевого — 2 пари, приміського — 26 пар. Для порівняння: на початку 1950-х років в області діяло всього 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк — Володимир, Луцьк — Берестечко, Луцьк — Ратне, Луцьк — Ківерці, Луцьк — Київ і Луцьк — Львів.

1953 року Ковельська залізниця увійшла до складу Львівської залізниці.

1972 року з Ковельського залізничного вокзалу вперше вирушив за межі державного кордону поїзд сполученням Ковель — Москва. Ця подія стала початком розбудови Ковельського залізничного вузла[3].

  • Привокзальна площа
    Привокзальна площа
  • Залізничний вокзал
    Залізничний вокзал
  • Фрагмент будівлі вокзалу
    Фрагмент будівлі вокзалу
  • Герб Ковеля на шпилі вокзалу
    Герб Ковеля на шпилі вокзалу

2013 року відзначена історична подія, саме 140 років тому на станцію Ковель прибув перший поїзд. До пам'ятної дати у Ковелі відреставрували і своєрідний символ міста — легендарний паровоз Су-253-25 на Привокзальній площі[4].

19 лютого 2023 року, близько 02:00, на станції Ковель зійшов з колії тепловоз М62м-1225-2, що прямував з поїздом № 67 сполученням Київ — Варшава у бік Польщі, пройшовши залізничний міст через річку Турію та приблизно через 200 м після мосту зійшов з колії. Локомотив завалився під кутом 45°. Перший вагон також нахилився, але його утримала електрична опора[5]. За висновками «Укртрансбезпеки» причиною аварії стало — наїзд правим колесом першої колісної пари на перешкоду (сторонній металевий предмет) під час проходження стрілочного переводу, викочування гребня правого колеса першої колісної пари на головку рейки колійного вплетіння № 2 з наступним скочуванням лівого колеса у середину колії станції Ковель.

Інфраструктурний проєкт

[ред. | ред. код]

«Укрзалізниця» планує залучити до реконструкції споруд залізниці з електрифікацією ділянки Ковель — Ізов — Державний кордон (з Польщею) разом із регіональною філією «Львівська залізниця» та ТОВ ПКП «Металургійна ширококолійна лінія» (LHS). На цю ділянку, яка зараз експлуатується на тепловозній тязі, припадає 90 % залізничних перевезень між Україною та Польщею. Завдяки електрифікації потік вантажів на цьому напрямку стане більш інтенсивним та зменшаться експлуатаційні витрати і спроститься технологія організації руху вантажних потягів.

7 квітня 2017 року підписаний меморандум про взаєморозуміння про втілення даного проекту[6].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Пасажирське сполучення Волині з областями Україною та світом донедавна постійно покращувалося. Кілька десятиліть із Волині вирушають фірмові пасажирські поїзди:

У складі поїзда Ковель — Київ деякий час курсував вагон безпересадкового сполучення Ковель — Кисловодськ. У 1990-х роках курсували поїзд Ковель — Черкаси, до середині 2000-х років поїзд сполученням Ковель — Суми. Згодом швидкість поїздів почала знижуватися, а деякі рейси відмінялися через фінансоване зубожіння.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Станція є кінцевою майже для усіх пасажирських поїздів, за винятком лише пасажирського поїзда № 142/141 сполученням Львів — Бахмут. Поїзд міжнародного сполучення Здолбунів — Холм тимчасово скасований з березня 2020 року через карантинні обмеження щодо нерозповсюдження захворюваності спричиненою COVID-19.

Пасажирські поїзди далекого сполучення зі станції Ковель курсують до Києва, Львова, Луцька, Рівного, Здолбунова, Варшави-Західної, Холма (Польща), Коростеня, Козятина, Бердичева, Вінниці, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова тощо[7].

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель
№ Назва Маршрут сполучення Формування залізниці Примітка
20/19 Київ — Холм Південно-Західна залізниця
24/23 Київ — Холм Південно-Західна залізниця
68/67 «Київ-Експрес» Київ — Варшава-Західна Південно-Західна залізниця
78/77 «Голубі озера» Ковель — Одеса Львівська залізниця До 8 грудня 2018 року курсував під № 84/83, до 12 грудня 2021 року курсував під № 57/58
88/87 «Лісова пісня» Ковель — Запоріжжя Львівська залізниця До 26 грудня 2014 року курсував до станції Сімферополь. З 25 лютого 2022 року курсував до станції Новоолексіївка.
94/93 Харків — Холм Південна залізниця
98/97 «Світязь» Ковель — Київ-Пасажирський Львівська залізниця
114/113 Львів — Харків Львівська область
120/119 Дніпро — Холм Придніпровська залізниця
132/131 Львів — Дніпро Львівська залізниця
198/197 Ковель — Київ Львівська залізниця За вказівкою, курсує складом поїзда № 97/98
202/201 Ковель — Київ Львівська залізниця За вказівкою
Скасовані поїзди
78/77 «Волинь» Ковель — Москва Львівська залізниця Скасований з 19 травня 2019 року
128/127 Ковель — Харків Львівська залізниця Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
142/141 «Галичина» Львів — Бахмут Львівська залізниця Скасований
188/187 Ковель — Миколаїв Львівська залізниця Сезонний
268/267 Ковель — Київ Львівська залізниця Щоденно з 8 грудня 2019 року, тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
291/294 Одеса — Ковель Львівська залізниця За вказівкою, складом поїзда № 97/98
667/668 Ковель — Чернівці Львівська залізниця Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
702/701 Регіональний поїзд Ковель — Чернівці Львівська залізниця Курсував у 2017 році, нині скорочений до Львова
704/703 Регіональний поїзд Ковель — Львів Львівська залізниця Скасований
751/752 Здолбунів — Холм Львівська залізниця З 24 серпня 2017 року маршрут подовжено до станції Здолбунів, з 9 червня 2019 року маршрут руху скорочений до станції Дорогуськ. З 18 червня 2019 року скасований
753/754 Ковель — Холм Львівська залізниця Скасований з 25 березня2018 року
768/767 «Столичний експрес» Ковель — Київ Південно-Західна залізниця Скорочений до Луцька, згодом — скасований
792/791 «Інтерсіті» Ковель — Тернопіль Львівська залізниця Курсував з 6 березня 2015 по 9 грудня 2017 року
Приміські поїзди
№ Маршрут сполучення Примітки
6081/6082 Ковель — Вижва З 9 грудня 2019 року прямує до Вижви, а далі до Хотислава рейсом № 6309/6316, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6301/6304
6305/6308 		Ковель — Ізов Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6303/6306
6307/6302		 Ковель — Червоноград Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6301/6302

6305/6306

Ковель — Ізов — Червоноград
6310/6315 Ковель — Хотислав Іноді скорочувався маршрут руху до станції Заболоття, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасовувався через пандемію COVID-19. З 12 грудня 2021 року відновлено курсування приміського поїзда № 6315/6310 до станції Хотислав.
6311/6312
6313/6314 		Ковель — Заболоття
6319/6320
6393/6394
967/968 		Ковель — Сарни Поїзд № 6319/6320 курсував лише до станції Маневичі в період з 1 червня до 19 липня 2020 року. Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19.
6319/6322 Ковель — Сарни
961/962 Ковель — Камінь-Каширський Скасований з 10 квітня 2018 року
963/964 Ковель — Маневичі До 7 грудня 2019 року прямував до станції Сарни, з 1 січня по 1 лютого 2020 року до станції Рафалівка

З актуальним розкладом руху пасажирських потягів на конкретну дату можна подивитися в розділі «Оn-line резервування та придбання квитків» на офіційному вебсайті «Укрзалізниця»[8].

З 6 березня 2015 року, завдяки регіональному поїзду Ковель — Тернопіль, відбувалося пряме сполучення з Дубном, Радивиловом, Бродами, Красним, Золочевом, Тернополем[9]. З грудня 2017 року поїзд скасовано через те, що більшість пасажирів їдуть автобусами.

З 12 червня 2017 року призначений щоденний міжнародний поїзд сполученням Ковель — Холм із нагоди введення безвізового режиму з ЄС[10][11][12] складом 2-вагонного рейкового автобуса PESA 630М 2-го класу на 187 місць. Продаж квитків проводиться у міжнародних залізничних касах[13][14]. Вартість проїзду в сполученні Ковель — Холм становила на той час близько 200 грн залежно від курсу валюти на день придбання квитка. Графік руху поїзда № 751/752 Ковель — Холм узгоджений для пересадки пасажирів, які подорожують поїздом № 58/57 Одеса — Ковель в обидві сторони[15]. З 25 березня 2018 року призначався поїзд № 753/754 Здолбунів — Холм (нині скасований).

  • Перон вокзалу
    Перон вокзалу
  • Вигляд від перону
    Вигляд від перону
  • Поїзди на станції Ковель
    Поїзди на станції Ковель
  • Зал чекання вокзалу
    Зал чекання вокзалу

З 12 жовтня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 127/128 сполученням Ковель — Харків-Пасажирський[16].

З 29 січня 2022 року змінено розклад руху приміського поїзда № 6374 Ковель — Ягодин — Ковель, з метою узгодженої та зручної пересадки пасажирів по станції Ковель на приміський поїзд сполученням Ковель — Ізов[17].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Як Волинь стала «залізною»: перші колії та вокзали (фото). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  2. ↑ Колесо історії. Ковельський вокзал: утрачений модерн[недоступне посилання]
  3. ↑ Введення нового напрямку Ковель — Москва
  4. ↑ 140 років тому до Ковеля прибув перший потяг[недоступне посилання з липня 2019] // Kovel.tv, 2013-07-15
  5. ↑ У Ковелі зійшов з колії поїзд Київ — Варшава. railinsider.com.ua. 20 лютого 2023.
  6. ↑ «Укрзалізниця» та LHS домовилися про спільну реалізацію проекту електрифікації ділянки Ковель — Ізов — Держкордон [Архівовано 15 Квітня 2017 у Wayback Machine.] // Транспортный бизнес, 2017-04-10 (рос.)
  7. ↑ Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель на офіційному вебсайті «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 Квітня 2017.
  8. ↑ Оn-line резервування та придбання квитків на booking.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  9. ↑ Новий регіональний поїзд «Ковель — Тернопіль». Волинські новини. 5 березня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  10. ↑ Обговорення нового поїзда сполученням «Ковель — Холм». Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  11. ↑ Рейковий автобус «Ковель — Холм» здійснив перший тестовий рейс (відео) [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.] // Новое время, 2017-05-05
  12. ↑ Розклад руху поїздів № 751 Ковель — Хелм [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] та № 752 Хелм — Ковель [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
  13. ↑ «Укрзалізниця» відкрила продаж квитків до польського міста Хелм у міжнародних залізничних касах. Укрзалізниця. 3 червня 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 10 червня 2017.
  14. ↑ Розклад руху поїздів на сайті РКР. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 10 червня 2017. (пол.)
  15. ↑ Пасажири поїзда № 84 Одеса — Ковель зможуть зручно пересісти на міжнародний поїзд Ковель — Холм. Укрзалізниця. 9 червня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  16. ↑ З 2 жовтня 2017 року «Укрзалізниця» призначила поїзд з Харкова до Ковеля. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  17. ↑ Приміський поїзд з Ковеля змінить розклад руху. Ковель. Медіа. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]