Ковель (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Ковель

Сарни — Ковель
Здолбунів — Ковель
Ковель — Заболоття
Ковель — Ягодин
Сапіжанка — Ковель
Львівська залізниця
Рівненська дирекція
м. Ковель

Вокзал станції Ковель.jpg
Будівля вокзалу з перону
Залызничний вокзал Ковеля.jpg
Вигляд із Привокзальної площі
51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722Координати: 51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722
Дата відкриття 25 травня
Рік відкриття 1873 (147 років)
Тип дільнична
Колій 16
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та острівні
Форма платформи пряма
Архітектори вокзалу Вербицький О. М.
Вулиця Привокзальна, 1
Пересадка на Автостанція «Ковель»
Відстань до Києва, км 554
Відстань до Луцька, км 84
Відстань до Львова, км 200
Відстань до Чернівців, км 527
Код станції 354003 ?
Код «Експрес-3» 2218020 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Автостоянка Таксофон
Ковель. Карта розташування: Волинська область
Ковель
Ковель
Ковель на Вікісховищі

Ко́вель (Ковель-Пасажирський) — вузлова дільнична позакласна залізнична станція Рівненської дирекції Львівській залізниці і розташована в однойменному місті Ковель Ковельська міськради Волинської області.

Звідси розходяться залізничні колії до (за годинниковою стрілкою, зі сходу на захід):

Історія[ред. | ред. код]

Перша залізниця, що з'явилася на карті Волині, — Києво-Берестейська. Вона одна з перших залізниць Російської імперії, побудована у 18701873 роках на кошти Товариства Києво-Берестейської залізниці. 1870 року Товариство придбало східну частину Києво-Балтської залізниці. Через вкладення у коштів у цей проект трохи сповільнилося будівництво залізниці Київ — Берестя. Проте вже 1 березня 1873 року відкрито рух поїздів від Бердичева до Кривина, а 25 травня 1873 року — від Кривина до Берестя та далі до Білостока і Граєво. Під час будівництва цієї лінії товариство зазнало великих витрат, але уряд частково їх компенсував. Відтоді сільськогосподарські вантажі з Центральної і Південної України, ліс з українського та білоруського Полісся, сіль, будівельні матеріали через Волинь та Берестя везли до Прусії, в порти Кенігсберга,Піллау та Данцига. На території сучасної Волинської області ця лінія, минаючи Луцьк, пролягає через Цумань, Олику, Ківерці, Рожище, Переспу, Голоби, Ковель, Вижву, Кримне, Заболоття і є основною залізничною віссю області[1].

Станція Ковель побудована 1873 року коштом Києво-Берестейської залізниці. Її будівництво у російській імперії інтенсифікувалося після скасування кріпосного права, коли уряд вирішив впровадити будівництво залізниць не за рахунок казни, а силами акціонерних об'єднань. Саме їм був гарантований прибуток у 5,5 % на витрачений капітал — незалежно від рентабельності. Навіть державні залізниці і ті були продані акціонерним товариствам.

25 травня 1873 року розпочався регулярний рух потягів станцією. Одразу після запуску Києво–Берестейської залізниці в Ковелі починають діяти паровозне і вагонне депо. Це зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. Кількість жителів міста з прокладанням залізниці зросла з 3646 осіб у 1863 році до 15116 осіб у 1893 році.

За два десятиліття населення Ковеля збільшилося уп'ятеро. Потік пасажирів і товарів зростав, усе гострішою ставала потреба у новому вокзалі. За проектування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький. Він здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

На Ковельському вокзалі у 1902 році Києво-Ковельську залізницю офіційно введена в експлуатацію. Зараз станції цієї гілки — це Чорторийськ, Маневичі, Повурськ.

1907 року споруджено новий залізничний вокзал за проектом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будівля розташовувалася на висоті другого поверху, мала зали для пасажирів 1-го, 2-го і 3-го класів. Станцію Ковель вважали однією з шести кращих у царській Росії. Для вокзалу характерні риси модерну — популярного стилю будівництва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову війну, міжвоєнний час. Не витримала будівля вокзалу перипетій Другої світової війни[2].

1908 року на мапі Волині виникла нова гілка: Ковель — Володимир-Волинський, що пролягла через Турійськ та Іваничі.

1939 року, коли Волинь увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця. Одразу ж почалася підготовка до обслуговування військових цілей. Стратегічним став відрізок колії Сарни — Ковель, за який тривали запеклі бої. У результаті залізниця зазнала нищівних ударів. Особливо постраждала станція Ковель, бомби понищили залізничне полотно, побили вагони та паровози.

Вранці 4 червня 1944 року за Ковелем відбувся єдиний лобовий бій бронепоїздів Другої світової війни, у якому брали участь легендарний «Ілля Муромець» та німецький «Адольф Гітлер». Дуель вийшла стрімкою, противники, виявивши один одного, майже одночасно дали залп, але якщо артилеристи «Іллі Муромця» накрили ворога з першого пострілу, то снаряди фашистів лягли повз ціль. «Катюші» «Іллі Муромця» завершили розгром ворожого бронепоїзда, а після захоплення міста, переможці виявили останки спотвореної машини ворога.

Залізничий вокзал станції Ковель

Подарунок фронту від муромських жителів — бронепоїзд «Ілля Муромець» почав війну з загарбниками на самому початку 1942 року на Брянському фронті. Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів) і за одну хвилину вражав площу 400х400 метрів гарматним вогнем.

У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля станції Виползово. А трохи пізніше брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценськ з наказом паралізувати роботу станції, де в цей момент йшло інтенсивне розвантаження ешелонів. Після виконання завдань у німецькому тилу бронепоїзд повернувся без втрат.

Гітлерівська авіація вистежувала бронепоїзд в дорозі і на станціях і 12 травня 1942 роки змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Грушелевський Я. С., начальник штабу дивізіону старший лейтенант Писемський С. В., кореспондент газети «Гудок» Букаєв О. С.

Велику війну «залізничний бог» закінчив у Франкфурті-на-Одері, зробивши понад 160 вогневих нальотів, під час яких знищив 14 гармат і мінометних батарей, 36 вогневих точок противника, 875 солдатів і офіцерів, збив 7 літаків і розгромив незліченну безліч ворожих ешелонів і товарних поїздів. Після війни за бойові заслуги 31-й окремий особливий Горьківський дивізіон бронепоїздів, до якого входив бронепоїзд «Ілля Муромець», був нагороджений орденом Олександра Невського. У 1971 році «Ілля» знайшов вічну стоянку у своєму рідному Муромі.

1943 року Ковельський вокзал ще був, проте згодом його підірвали. Нову будівлю, яка й існує досі, відкрили вже 1951 року.

Післявоєнне відродження залізниці було тяжким, але швидким — у 1950 році на Ковельській залізниці вже курсувало 33,5 пар поїздів, із яких прямого сполучення — 5,5 пар, місцевого — 2 пари, приміського — 26 пар. Для порівняння: на початку 1950-х років в області діяло всього 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк — Володимир-Волинський, Луцьк — Берестечко, Луцьк — Ратне, Луцьк — Ківерці, Луцьк — Київ і Луцьк — Львів.

1953 року Ковельська залізниця увійшла до складу Львівської залізниці.

1972 року з Ковельського залізничного вокзалу вперше відправився за межі державного кордону потяг сполученням Ковель — Москва. Ця подія стала початком розбудови Ковельського залізничного вузла[3].

2013 року відзначена історична подія, саме 140 років тому на станцію Ковель прибув перший потяг. До пам'ятної дати у Ковелі відреставрували і своєрідний символ міста — легендарний паровоз Су-253-25 на Привокзальній площі[4].

Інфраструктурний проєкт[ред. | ред. код]

ПАТ «Укрзалізниця» планує залучити до реконструкції споруд залізниці з електрифікацією ділянки Ковель — Ізов — Державний кордонПольщею) разом із регіональною філією «Львівська залізниця» та ТОВ ПКП «Металургійна ширококолійна лінія» (LHS). На цю ділянку, яка зараз експлуатується на тепловозній тязі, припадає 90 % залізничних перевезень між Україною та Польщею. Завдяки електрифікації потік вантажів на цьому напрямку стане більш інтенсивним та зменшаться експлуатаційні витрати і спроститься технологія організації руху вантажних потягів.

7 квітня 2017 року підписаний меморандум про взаєморозуміння про втілення даного проекту[5].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Пасажирське сполучення Волині з областями Україною та світом донедавна постійно покращувалося. Кілька десятиліть із Волині вирушають фірмові пасажирські потяги:

У складі потяга Ковель — Київ деякий час курсував вагон безпересадкового сполучення Кисловодськ — Ковель. У середині 2000-х років курсував потяг сполученням Ковель — Суми. У 1990-х роках курсував потяг Ковель — Черкаси. Згодом швидкість потягів почала знижуватися, а деякі рейси відмінялися через матеріальне зубожіння.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Станція є кінцевою майже для усіх пасажирських потягів, за винятком лише пасажирського потягу № 142/141 сполученням Львів — Бахмут та потяга міжнародного сполучення Здолбунів — Холм.

Пасажирські потяги далекого сполучення зі станції Ковель курсують до Києва, Львова, Луцька, Рівного, Здолбунова, Івано-Франківська, Чернівців, Варшави-Заходної, Холма (Польща), Коростеня, Козятина, Бердичева, Вінниці, Одеси, Новоолексіївки (через Дніпро, Запоріжжя I, Мелітополь) тощо[6].

Пасажирські потяги далекого сполучення по станції Ковель
Маршрут сполучення Назва потяга Формування залізниці Примітка
58/57 Ковель — Одеса-Головна «Голубі озера» Львівська До 8 грудня 2018 року курсував під № 84/83
68/67 Київ-Пасажирський — Варшава-Західна Південно-Західна З 9 грудня 2018 року на станції здійснюється технічна зупинка
78/77 Ковель  — Москва «Волинь» Львівська Скасований з 19 травня2019 року
88/87 Ковель — Новоолексіївка «Лісова пісня» Львівська До 26 грудня 2014 року курсував до станції Сімферополь
98/97 Ковель — Київ-Пасажирський «Світязь» Львівська
128/127 Ковель — Харків-Пасажирський Львівська
142/141 Львів — Бахмут «Галичина» Львівська
188/187 Ковель — Дніпро-Головний За вказівкою
198/197 Ковель — Київ-Пасажирський Львівська За вказівкою, складом потяга «Світязь»
268/267 Ковель — Київ-Пасажирський Львівська За вказівкою
291/294 Одеса-Головна — Ковель Львівська За вказівкою, складом поїзда № 97
667/668 Ковель — Чернівці Львівська Через день
702/701 Ковель — Чернівці «Інтерсіті» Львівська Курсував у 2017 році, нині скасований
704/703 Ковель — Львів «Чернівецький експрес» Львівська
751/752 Здолбунів — Холм Львівська З 24 серпня 2017 року маршрут подовжено до станції Здолбунів,

але з 9 червня 2019 року скорочений до станції Дорогуськ, а з 18 червня 2019 року скасований

753/754 Ковель — Холм Львівська Скасований з 25 березня2018 року
768/767 Ковель — Київ-Пасажирський «Столичний експрес» Південно-Західна Скасований
792/791 Ковель — Тернопіль «Інтерсіті» Львівська Курсував з 6 березня 2015 по грудень 2017 року
Приміські потяги
Маршрут сполучення Примітки
6081/6082 Ковель — Вижва З 9 грудня 2019 року прямує до Вижви, а далі до

Хотислава рейсом № 6309/6316, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття

6301/6304
6305/6308
Ковель — Ізов
6303/6306
6307/6302
Ковель — Червоноград Іноді не курсує
6310/6315 Ковель — Хотислав Іноді скорочуються маршрут до Заболоття, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття
6311/6312,
6313/6314
Ковель — Заболоття
6317/6320
6393/6394

967/968

Ковель — Сарни
961/962 Ковель — Камінь-Каширський Скасований з 10 квітня 2018 року
963/964 Ковель — Маневичі До 7 грудня 2019 року прямував до станції Сарни, а з

1 січня по 1 лютого 2020 року до станції Рафалівка

З актуальним розкладом руху пасажирських потягів на конкретну дату можна подивитися в розділі «Оn-line резервування та придбання квитків» на офіційному веб-сайті ПАТ «Укрзалізниця»[7].

З 6 березня 2015 року, завдяки регіональному потягові Ковель — Тернопіль, відбувалося пряме сполучення з Дубном, Радивиловом, Бродами, Красним, Золочевом, Тернополем[8]. З грудня 2017 року потяг скасовано через те, що більшість пасажирів їдуть автобусами.

З 12 червня 2017 року «Укрзалізниця» призначала щоденний міжнародний потяг сполученням Ковель — Холм із нагоди введення безвізового режиму з ЄС[9][10][11] складом 2-вагонного рейкового автобуса PESA 630М 2-го класу на 187 місць. Продаж квитків проводиться у міжнародних залізничних касах[12][13]. Вартість проїзду в сполученні Ковель — Холм становила на той час близько 200 грн. залежно від курсу валюти на день придбання квитка. Графік потяга № 751/752 Ковель — Холм узгоджений для пересадки пасажирів, які подорожують потягом № 58/57 Одеса — Ковель в обидві сторони[14]. З 25 березня 2018 року призначався потяг № 753/754 Здолбунів — Холм (нині скасований).

2 жовтня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 127/128 сполученням Ковель — Харків-Пасажирський[15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як Волинь стала «залізною»: перші колії та вокзали (фото)
  2. Колесо історії. Ковельський вокзал: утрачений модерн
  3. Введення нового напрямку Ковель — Москва
  4. 140 років тому до Ковеля прибув перший потяг[недоступне посилання з липень 2019] // Кovel.tv, 2013-07-15
  5. «Укрзалізниця» та LHS домовилися про спільну реалізацію проекту електрифікації ділянки Ковель — Ізов — Держкордон // Транспортный бизнес, 2017-04-10 (рос.)
  6. Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель на офіційному веб-сайті «Укрзалізниці»
  7. Оn-line резервування та придбання квитків на booking.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019. 
  8. Новий регіональний потяг «Ковель — Тернопіль» // «Волинські новини», 2015-03-05
  9. Обговорення нового потягу сполученням «Ковель — Холм»
  10. Рейковий автобус «Ковель — Холм» здійснив перший тестовий рейс (відео) // Новое время, 2017-05-05
  11. Розклад руху потягів № 751 Ковель — Хелм та № 752 Хелм — Ковель
  12. «Укрзалізниця» відкрила продаж квитків до польського міста Хелм у міжнародних залізничних касах // Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці», 2017-06-03
  13. Розклад руху потягів на сайті РКР (пол.)
  14. Пасажири поїзда № 84 Одеса — Ковель зможуть зручно пересісти на міжнародний поїзд Ковель — Хелм // Офіційний веб-сайт «Укрзалізниці», 2017-06-09
  15. З 2 жовтня 2017 року «Укрзалізниця» призначила потяг з Харкова до Ковеля

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)


Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]