Єлизавета-Шарлотта Пфальцська (1652–1722)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета-Шарлотта Пфальцська
нім. Elisabeth Charlotte von der Pfalz
Liselotte von der pfalz.jpg
Народилася 27 травня 1652(1652-05-27)[1][2][…]
Гайдельберг, Священна Римська імперія
Померла 8 грудня 1722(1722-12-08)[2][1][…] (70 років) або 8 грудня 1721(1721-12-08)[4] (69 років)
Сен-Клу
·хвороба
Поховання Абатство Сен-Дені
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Royal Standard of the King of France.svg Франція[5]
Діяльність письменниця
Знання мов німецька[1]
Титул Герцог і принцеса
Конфесія Кальвіністська церква і католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Карл I Людвіг (курфюрст Пфальцу)
Мати Landgravine Charlotte of Hesse-Kasseld
Родичі Єлизавета Стюарт, Sophia of Hanoverd, Фрідріх V Пфальцський, Єлизавета-Шарлотта Пфальцська, Countess Louise Juliana of Nassaud, Louise Juliana of the Palatinated і Георг I
Брати, сестри  • Luise zu Pfalzd, Karl Ludwig von der Pfalzd і Карл II (курфюрст Пфальцу)
У шлюбі з Філіп I Орлеанський
Діти Єлизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанська, Філіп ІІ Орлеанський і Alexandre-Louis d'Orléansd
Автограф Signature of Madame, Duchess of Orléans.jpg

Єлизавета-Шарлотта Пфальцська (нім. Elisabeth Charlotte von der Pfalz, 27 травня 1652, Гайдельберзький замок[de], Курпфальц — 8 грудня 1722, замок Сен-Клу[fr], Франція) — німецька принцеса з роду Віттельсбахів, дружина Філіпа I Орлеанського. Її часто називають здрібні́лим ім'ям — Лізелотта.

Життєпис[ред. | ред. код]

Єлизавета-Шарлотта народилася у 1652 році в Гайдельберзькому замку, в сім'ї курфюрста Пфальцського Карла I Людвіга (1617—1680) і Шарлотти Гессен-Кассельської[de] (1627—1686). Невдовзі після народження дочки, в 1653 році, її батьки розлучилися. У дитинстві Єлизавету-Шарлотту почали називати абревіатурою обох її імен — «Лізелоттою».

Софія Ганноверська. 1650

Коли Лізолотті виповнилося п'ять років, її відправили до тітки Софії Ганноверської[de] (1630—1714), яка виховувала її та її неповнорідних сестер з другого шлюбу батька. Лізолотта завжди пам'ятала цей час як найщасливіший період свого життя. У 1663 році вона повернулася до Гайдельберга, де жила з мачухою та п'ятьма братами, з яких старший Карл II Пфальцский[de] (1651—1685) згодом успадкував престол від їхнього батька і став курфюрстом Пфальца.

Філіп I Орлеанський. 1651—1675

Лізелотта вважалася потенційною спадкоємицею Пфальца та вигідною партією для одруження. Спочатку її мали видати заміж за двоюрідного брата, згодом англійського короля Вільгельма III Оранського (1650—1702). Однак, її батько віддав перевагу Франції і вирішив, що краще його дочці одружитися з вдівцем герцогом Орлеанським[fr] Філіпом I, братом французького короля Людовіка XIV.

16 листопада 1671 року в Меці відбувся шлюб за довіреністю[fr] (лат. per procura) і Лізелотта змінила віру, перейшла від кальвінізму до католицизму. На момент одруження у Філіпа жили лише дві дочки з чотирьох дітей від покійної першої дружини Генрієтти Стюарт (1644—1670).

Філіп не скривав свою схильність до гомосексуалізму і серед його двірських було багато фаворитів. Лізелотта, зовнішність якої була далекою від сучасного ідеалу краси, на відміну від першої дружини Філіпа, прихильніше ставилася до вподобань свого чоловіка, хоча між ними виникали сварки з приводу постійної присутності фаворитів Філіпа у їхній резиденції.

Лізелотта, герцогиня Орлеанська. 1675

Лізелотта мала місце у королівському Версальському палаці, але вона віддавала перевагу чарівному замкові Сен-Клу[fr] поблизу Парижа. Крім цього вона мала палати у приватній резиденції короля в замку Марлі[fr] в Марлі-ле-Руа. Пізніше, як вдова, вона мешкала у Великому Тріаноні, що є частиною версальського комплексу.

У Лізелотти з Філіпом було троє дітей:

Примітки[ред. | ред. код]