Іванівка (Ізюмський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іванівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Ізюмський район
Рада Левківська сільська рада
Код КОАТУУ 6322886504
Облікова картка Іванівка 
Основні дані
Засноване початок XVIII ст.
Колишня назва Капустянівка
Населення 146
Площа 0,909 км²
Густота населення 160,62 осіб/км²
Поштовий індекс 64332
Телефонний код +380 5743
Географічні дані
Географічні координати 49°16′22″ пн. ш. 37°06′10″ сх. д. / 49.27278° пн. ш. 37.10278° сх. д. / 49.27278; 37.10278Координати: 49°16′22″ пн. ш. 37°06′10″ сх. д. / 49.27278° пн. ш. 37.10278° сх. д. / 49.27278; 37.10278
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми Сіверський Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64332, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Левківка, вул. Центральна, 25
Сільський голова Ткаченко Володимир Миколайович
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Харківська область
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Ізюмський район
Іванівка
Іванівка
Мапа

Іва́нівка (первісна назва — Капустянівка) — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 146 осіб. Орган місцевого самоврядування — Левківська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Іванівка знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Левківка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Ізюмське (нежиле), за 7 км розташоване село Рудневе. До села примикає великий лісовий масив Ізюмський ліс (сосна) — один з найбільших на східній Україні. У лісі й на березі річки кілька дитячих таборів.

Історія[ред. | ред. код]

Село Капустянівка (початкова назва села) виникло на початку 18 століття на землях сотника Ізюмського полку Івана Івановича Захаржевича-Капустянського. В його володінні було 7000 десятин землі. У 1736 році напад кримських татар повністю зруйнував села Левківку та Капустянівку.

У 1745 році у відбудованім селі Капустянівка був освячений кам'яний храм Іоана Предтечі, який простояв до наших днів. Наприкінці XVIII ст. побудували водяний млин на річці Сіверський Донець, який виробляв до 1000 чвертей помольного хліба, та винокурню (200 відер гарячого вина).

Під час комуністичного режиму село було перейменоване на Іванівку. Храм, у роки радянської влади, намагалися підірвати, але постраждали лише прилеглі до нього будівлі.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 16 жителів села[1].

Під час Другої світової війни храм рятував життя багатьох людей, ще й досі на стінах лишилися сліди від куль.

У 1988 церкву відреставрували, але ще й по сьогодні не має власного священика. На великі свята у ньому правлять службу священики з міста Ізюма.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 190 осіб, з яких 78 чоловіків та 112 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 136 осіб[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 86,99 %
російська 10,27 %
білоруська 1,37 %
молдовська 0,68 %
інші 0,69 %

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Клуб.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Іван Іванович Захаржевич-Капустянський — син сотника (пізніше його батько став священиком Іоано-Предтеченської церкви слободи Мерчик) починав службу підпрапорним, відзначився в різних воєнних баталіях, брав участь у Турецькій війні, відзначився в кримських походах, боях за землю Перекоп, Бахчисарай, Карасьов. За військові заслуги отримав звання сотника. В 1736 році, прагнучи помсти, кримський хан з татарськими ордами здійснив напад на Ізюмський полк. Відбувся жорстокий бій поблизу Левківського броду. Полк ледь вдалося врятувати.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іванівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. «Ізюмщина Краєзнавча», видавництво «Кроссроуд», Харків, 2009. Укладачі: П. Т. Журова, Ю. Ю. Шелест, В. М. Лисаченко, Н. В. Федосенко, К. В. Малютіна, Л. І. Щибря, Є. В. Гевліч, В. Е. Воронін, І. Г. Гончаренко. с 25(укр.)

Посилання[ред. | ред. код]