Ігри горців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оркестр волинкарів

Ігри горців, також ігри горян (англ. Highland games, шотл. Hieland gemmes) — культурна подія, що проводиться протягом року в Шотландії, Канаді, США та інших країнах, як спосіб святкування шотландської культури, а особливо тієї, яка відноситься до Гайленду (округ Шотландії). В іграх беруть участь оркестри волинкарів, танцюристи гайленду, учасники спортивних заходів, а також проводяться різноманітні виставки, пов'язані з іншими аспектами шотландської та гельської культур. Поряд з іншими подіями ігри горян надихнули барона П'єра де Кубертена на створення сучасних Олімпійських ігор: де Кубертен був серед глядачів на показових виступах горян, які пройшли в рамках Всесвітньої виставки в Парижі (1889)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Протягом багатьох століть шотландці мірялися своєю силою один з одним на так званих зборах горян (англ. Highland Gatherings). Під час цих зборів вожді шотландських кланів набирали собі в охоронці найміцніших і витривалих горян. Під час випробувань, які проводилися в той час, учасники повинні були продемонструвати не тільки свою силу, спритність і швидкість, але і показати своє вміння у поводженні з різними видами холодної, а пізніше і вогнепальної зброї. Офіційний статус зборам горян надав король Шотландії Малкольм III, що зійшов на престол в 1057 році. Малкольм проводив змагання серед ймовірних претендентів на посаду королівського гінця. Учасникам потрібно було подолати безліч ландшафтних перешкод і першим піднятися на вершину гори. Надалі подібні збори проводилися досить часто як соціальні події, в основному для розв'язання спірних питань між членами кланів. Молоді чоловіки змагалися один з одним в силі, спритності та швидкості, щоб виявити кращого воїна.

Протягом англійської завоювання, а особливо після другого якобітського повстання 1745 року[ru], що завершилося поразкою шотландців, всім шотландцям заборонили носити або навчатися володінню холодною зброєю. Робилося це з метою припинення можливих повстань і воєн. Попри сувору заборону, шотландці продовжували навчатися військовому ремеслу, просто замінивши знаряддя війни знаряддям для ігор. Сучасні ігри значною мірою є вікторіанським винаходом і пов'язані як з романтизації Шотландії, так і з вивченням старих документів, що описують змагання.

Види змагань[ред. | ред. код]

Важка атлетика[ред. | ред. код]

Штовхання каменю[ред. | ред. код]

Штовхання каменю — одна з головних подій у важкоатлетичній частині ігор горян. У змаганні використовують або сталеву кулю, або звичайний булижник. Вага снаряду може коливатися від 16 до більш ніж 100 фунтів. Для чоловіків і жінок передбачені різні за вагою снаряди (як правило, жінки використовують легші снаряди). Для снаряда відсутній єдиний стандарт за формою та вагою. Можливо, також, деяка розбіжність в правилах даного виду змагань. У довіднику ігор горян існує два варіанти змагань з використанням каменю:

У разі «Каменя мужності» використовується дуже великий камінь або спеціальний снаряд вагою більш ніж 100 фунтів. Учаснику змагання потрібно зняти снаряд з певної висоти або помістити його в стіну (спеціально підготовлена ​​площадка).

У випадку «Каменя сили» використовуються камені або снаряди змінної ваги, але в межах від 8 до 30 фунтів. Учаснику необхідно кинути снаряд якнайдалі. Штовхання каменю в наші дні є олімпійською дисципліною легкої атлетики під назвою «Штовхання ядра».

Метання колоди
Метання важких предметів

Метання колоди[ред. | ред. код]

Метання колоди — традиційне шотландське змагання в іграх горян. Як снаряд використовують гладку, очищену від сучків і кори, колоду. Як і у разі штовхання каменю, для снаряда, в цьому виді змагань, немає єдиного стандарту ваги й форми. Орієнтовна довжина снаряду може дорівнювати 6 метрам і важити близько 50—100 кг.

Учасник підіймає колоду двома руками, складеними у вигляді чаші, за вузьку частину і тримає його вертикально, використовуючи своє плече як опору. Після цього, учаснику необхідно трохи розбігтися і виштовхнути колоду таким чином, щоб воно перевернулося в повітрі на 180° і впало на землю. Кращим результатом є падіння колоди після перевороту рівно на 12 годин.

Метання молота[ред. | ред. код]

Цей вид змагання — метання молота — є прабатьком сучасної легкоатлетичної дисципліни. Змагання полягає в метанні спортивного снаряда — молота — на дальність. На відміну від сучасного атлетичного снаряда — сталевої кулі на тросі з ручкою, в іграх горян використовується сталевий або свинцева куля, закріплений на тонкій довгій дерев'яній ручці. Снаряд для чоловіків важить 16 футів і має довжину 3 фути 11¾ дюймів. Снаряд для жінок важить 8.82 фунта і має довжину 3 фути 11 дюймів. Учаснику змагань для виконання правильного кидка необхідно закрутити снаряд вище своїй голови і після приблизно трьох або чотирьох обертальних рухів викинути молот. Важливими чинниками в кидка виступають початкова швидкість снаряда і кут кидка.

Підкидання мішка[ред. | ред. код]

Підкидання мішка з сіном в іграх горян з'явилося під впливом безлічі сільськогосподарських ярмарків, що проводяться по всій Шотландії. Учаснику необхідно підчепити вилами мішок, туго заповнений соломою або мотузками, і перекинути його через перекладину. Стандартна вага мішка становить 16 фунтів. Кожному учаснику дається три спроби. Якщо всі учасники змагання успішно перекинули мішок, перекладину підіймають вище і повторюють кидки. Даний вид змагання також популярний в Ірландії, Франції, Австралії та в Басконії (північ Іспанії).

Перетягування канату[ред. | ред. код]

Перетягування канату

Перетягування канату являє собою силове змагання між двома командами. Кожна команда складається з восьми й більше учасників, які тримаються за кінці каната. Правила утримання каната можуть бути менш або більш строгими, в залежності від виду та мети змагання. Кожній команді необхідно перетягти канат або його зазначену частину на свою сторону. В цьому випадку іншій команді зараховується поразка. Іноді нейтральну частину може переходити рів з водою або брудом.

Музика[ред. | ред. код]

Незабутньою подією в іграх горян є змагання волинкарів і полкових оркестрів. Музична хода за участі безлічі волинкарів, що грають такі популярні мелодії як «Scotland The Brave», «A Man's a Man for a 'That», «The Flower of Scotland», відкриває і закриває подію.

Танець гайленд (вид танцю)

Танці[ред. | ред. код]

Гайленд — один з видів традиційного шотландського танцю. Танець будується в основному на стрибках на високих напівпальцях і роботі ніг; корпус завжди прямий; руки малозадіяні й в основному знаходяться в одній позицій.

Література[ред. | ред. код]

  • Michael Brander, Essential Guide to the Highland Games (1992) ISBN 0-86241-302-8
  • Ian R. Mitchell, «Rheumatism, Romanticism and Revolution: Victoria, Balmorality and 1848» in History Scotland (Vol. 5, #5, Sept/Oct 2005)
  • David Webster, Scottish Highland Games (Edinburgh, Scotland 1973)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Times & The Sunday Times. www.thetimes.co.uk (en). Процитовано 2021-02-10. 

Посилання[ред. | ред. код]