Іллінська Варвара Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іллінська Варвара Андріївна
Ильинская Варвара Андреевна
Illinska V.jpg
Народилася 20 вересня 1920(1920-09-20)
Іжевськ
Померла 11 грудня 1979(1979-12-11) (59 років)
Київ, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність Старший науковий співробітник
Відомий завдяки археологія
Alma mater Ленінградський університет
Науковий ступінь доктор історичних наук
Заклад Інститут археології АН УРСР
Партія КПРС
У шлюбі з Тереножкін Олексій Іванович
Діти Іллінський Андрій Олексійович
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки
Звання старший науковий співробітник

Варвара Андріївна Іллінська (20 вересня 1920, Іжевськ — 11 грудня 1979, Київ) — український радянський археолог, доктор історичних наук18 лютого 1972 року), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1977 рік[1]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 20 вересня 1920 року в місті Іжевську. У 1941 році закінчила Ленінградський університет. Під час німецько-радянської війни перебувала на комсомольській роботі в блокадному Ленінграді, згодом — у відвойованому Києві. Член ВКП(б) з 1944 року.

Від 1945 року працювала в Інституті археології АН УРСР. Фахівець у галузі скіфської археології. Разом із чоловіком О. Тереножкіним була одним із засновників київської школи скіфознавців.

Жила в Києві в будинку на вулиці Коротченка, 3а, квартира 73.

Померла в Києві 11 грудня 1979 року. Похована на Міському кладовищі (Берківці) в Києві, дільниця 47. Надгробок — у вигляді фрагмента античної колонади.

Родовід і сім'я[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. Київ, 1968;
  • Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин. Київ, 1975;
  • Скифия VII—IV вв. до н. э. Київ, 1983 (у співавторстві).
  • Співавтор праці «Археологія Української РСР» (том 2. Київ, 1971).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]