Ільїн Володимир Васильович (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Ільїн
Володимир Ільїн.jpg
Особові дані
Повне ім'я Володимир Васильович Ільїн
Народження 15 січня 1928(1928-01-15)
  Коломна, СРСР
Смерть 17 липня 2009(2009-07-17) (81 рік)
  Москва, Росія
Зріст 173 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1945 СРСР «Локомотив» (Харків) 5 (2)
1946–1957 СРСР «Динамо» (Москва) 157 (63)
1958–1960 СРСР «Динамо» (Кіров) 75 (35)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1961–1964 СРСР «Динамо» (Брянськ)
1966–1971 СРСР «Динамо» (Москва) (помічник)
1975–1976 СРСР «Динамо» (Москва) (помічник)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер РРФСР— 1967

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Васильович Ільїн (рос. Владимир Васильевич Ильин, нар. 15 січня 1928, Коломна — пом. 17 липня 2009, Москва) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту (1965). Заслужений тренер РРФСР (1967).

Виступав, зокрема, за «Динамо» (Москва), з яким став триразовим чемпіоном СРСР, а також вигравав національний кубок та ставав найкращим бомбардиром чемпіонату. Також виступав за «Локомотив» (Харків) та «Динамо» (Кіров).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубної команди «Трактор» (Кіров), де перебував в евакуації в 1943–1944 роках.

1945 року виступав за «Локомотив» Харків.

З 1946 року грав у московському «Динамо», де провів основну частину кар'єри. Дебютував у складі москвичів 30 серпня 1946 року в матчі зі столичним «Спартаком». Володів здатністю передбачати розвиток атаки, уміло відкривався у штрафному майданчику суперників, володів сильними та точними ударами з обох ніг. Був найкориснішим гравцем «Динамо» в 1953–1956 роках. Не допустив жодного промаху при виконанні пенальті. Кілька років був найкращим бомбардиром команди і увійшов в десятку найкращих бомбардирів «Динамо» за всі роки. За цей час з командою став чемпіоном СРСР 1949, 1954 і 1955 років, другим призером чемпіонатів СРСР 1948, 1950 і 1956 років, третім призером чемпіонату 1952 року, володарем Кубка СРСР 1953 року, фіналістом Кубка 1949 і 1950 років, а також найкращим бомбардиром чемпіонату 1954 року — 11 голів (разом зі «спартаківцем» А. Ільїним та «торпедовцем» А. Сочнєвим)[1].

В 1954–1956 роках грав у другій збірної СРСР.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Динамо» (Кіров), за яке виступав протягом 1958–1960 років, був капітаном команди. 1959 року в складі збірної Кіровської області став переможцем футбольного турніру Спартакіади народів РРФСР[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Закінчив школу тренерів при Державному центральному інституті фізичної культури 1960 року. В 1961–1964 роках — старший тренер «Динамо» Брянськ.

З 1965 року працював у московському «Динамо»: 19651971 і 19751976 роки — тренер команди, 19721974 роки — адміністратор, 19771988 роки — тренер юнацьких та дитячих команд СДЮШОР «Динамо», 19892000 роки — тренер дитячих та юнацьких команд дитячо-юнацької спортивної школи «Динамо-3». Підготував для складу дубля Андрія Кобелєва, Андрія Чернишова, Равіля Сабітова.

Помер 17 липня 2009 року на 82-му році життя у місті Москва. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі столиці.[3]

Досягнення[ред. | ред. код]

Чемпіон (3) : 1949, 1954, 1955.
Другий призер (3) : 1948, 1950, 1956,
Третій призер (1) : 1952.
Володар (1) : 1953.
Фіналіст (2) : 1949, 1950.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]