Індійська організація космічних досліджень і розробок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Організація космічних досліджень і розробок Індії
Тип Космічне агентство
Заснування 15 серпня 1969
Штаб-квартира Бенгалуру, Індія Індія
Ключові особи Кумарасвамі Радхакрішнан
Галузь Космічна промисловість
Продукція Космічні апарати, ракети-носії, супутники
Співробітники 20 000
Холдингова компанія Department of Space[d]
Дочірні компанії Космодром імені Сатіша Дхавана, Space Applications Centre[d], Vikram Sarabhai Space Centre[d], Indian Space Research Organisation Satellite Centre[d], Master Control Facility[d], Liquid Propulsion Systems Centre[d], National Remote Sensing Centre[d], Indian Deep Space Network[d], Indian Space Research Organisation Telemetry, Tracking and Command Network[d], Laboratory for Electro-Optics Systems[d], Thumba Equatorial Rocket Launching Station[d], ISRO Propulsion Complex[d] і ISRO Inertial Systems Unit[d]
Сайт isro.org

Організація космічних досліджень і розробок Індії (Indian Space Research Organisation, ISRO, гінді भारतीय अंतरिक्ष अनुसंधान संगठन — Bhāratīya Antarikṣa Anusaṃdhān Sangathan) — індійське національне космічне агентство. Штаб квартира знаходиться в Бенгалуру, штат налічує близько 20 000 осіб (станом на початок 2009).

Історія[ред.ред. код]

Космічні дослідження в Індії розпочалися в 1947, одразу після отримання незалежності. Вони здійснювались під керівництвом державного Департамента космічних досліджень DOS (Department of Space). Організація робіт по координації різних комітетів та підприємств в рамках національної космічної програми, а також створення ракетно-космічної техніки покладено на ISRO (Indian Space Research Organization), створене в 1972.

У 1963 Індія визнана космічною державою, після запущення дослідницької ракети для зондування Землі з екваторіального полігона TERLS, штат Керала.

У 1975 з радянського полігону Капустін Яр запущено перший індійський супутник Aryabhata.

У 1999 ISRO за допомогою ракети-носія PSLV здійснює перший комерційний запуск супутників.

Ракети-носії[ред.ред. код]

Порівняння індійських ракет-носіїв. Зліва направо: SLV, ASLV, PSLV, GSLV, GSLV III

На сьогодняшній день в ISRO є два типа ракет-носіїв: полярна ракета-носій (Polar Satellite Launch Vehicle) для запуска штучних супутників з дистанційним зондуванням координат масою 1300 кг і геостаціонарна ракета-носій (Geo‑synchronous Satellite Launch Vehicle) для запуска коммунікаційних штучних супутників масою 2000 кг. Раніше використовувалися ще дві легші ракети-носії: SLV, ASLV


Космодроми[ред.ред. код]

Крім основного космодрома Шрихарикота, в ІСРО є ще космодром TERLS.

Програми[ред.ред. код]

Пілотований космічний політ[ред.ред. код]

У квітні 1984 на космічному кораблі Союз Т-11 полетів командир ескадрильї Ракеш Шарма, перший індійський космонавт. Індія продовжує працювати над програмою відправки свого космонавта (гаганавта) в космос на власному космічному кораблі, по непідтвердженим даним, це станеться в 2014-2015.

Дослідження Місяця[ред.ред. код]

Докладніше: Чандраян-1

Із запуском Чандраян-1 Індія стала третьою азійською країною, після Японії та КНР, що запустила штучний супутник Місяця. Наразі планується наступна місія Чандраян-2, також Індія має плани промислового використання природних ресурсів Місяця.

Науково-дослідницькі центри[ред.ред. код]

Космічний центр імени Віктрама Сарабхаі (VSSC)[ред.ред. код]

Національний центр космічного зондування (NRSC)[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]