Індійська організація космічних досліджень і розробок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Організація космічних досліджень і розробок Індії
ISROइसरोఇస్రో
Тип Космічне агентство
Галузь Космічна промисловість
Засновано 15 серпня 1969
Штаб-квартира Бенгалуру
Ключові особи Кумарасвамі Радхакрішнан
Продукція Космічні апарати, ракети-носії, супутники
Співробітники 20 000
Холдингова компанія Department of Space[d]
Дочірні компанії
  • Космодром імені Сатіша Дхавана
  • Space Applications Centre[d]
  • Vikram Sarabhai Space Centre[d]
  • Indian Space Research Organisation Satellite Centre[d]
  • Master Control Facility[d]
  • Liquid Propulsion Systems Centre[d]
  • National Remote Sensing Centre[d]
  • Indian Deep Space Network[d]
  • Indian Space Research Organisation Telemetry, Tracking and Command Network[d]
  • Laboratory for Electro-Optics Systems[d]
  • Thumba Equatorial Rocket Launching Station[d]
  • ISRO Propulsion Complex[d]
  • ISRO Inertial Systems Unit[d]
  • Antrix Corporation[d]
  • Indian Institute of Remote Sensing[d]
  • Сайт isro.org
    Нагороди

    CMNS: Індійська організація космічних досліджень і розробок на Вікісховищі

    Організація космічних досліджень і розробок Індії (Indian Space Research Organisation, ISRO, гінді भारतीय अंतरिक्ष अनुसंधान संगठन — Bhāratīya Antarikṣa Anusaṃdhān Sangathan) — індійське національне космічне агентство. Штаб-квартира розташована в Бенгалуру, штат налічує близько 20 000 осіб (станом на початок 2009).

    Історія[ред. | ред. код]

    Космічні дослідження в Індії розпочалися в 1947, одразу після здобуття незалежності. Вони здійснювались під керівництвом державного Департаменту космічних досліджень DOS (Department of Space). Організація робіт з координації різних комітетів та підприємств у межах національної космічної програми, а також створення ракетно-космічної техніки покладено на ISRO (Indian Space Research Organization), створене в 1972.

    У 1963 Індія визнана космічною державою, після запуску дослідницької ракети для зондування Землі з екваторіального полігону TERLS, штат Керала.

    У 1975 з радянського полігону Капустін Яр запущено перший індійський супутник Aryabhata.

    У 1999 ISRO за допомогою ракети-носія PSLV здійснює перший комерційний запуск супутників.

    Ракети-носії[ред. | ред. код]

    Порівняння індійських ракет-носіїв. Зліва направо: SLV, ASLV, PSLV, GSLV, GSLV III

    На сьогоднішній день в ISRO є два типа ракет-носіїв: полярна ракета-носій (Polar Satellite Launch Vehicle) для запуску штучних супутників з дистанційним зондуванням координат масою 1300 кг і геостаціонарна ракета-носій (Geo‑synchronous Satellite Launch Vehicle) для запуску комунікаційних штучних супутників масою 2000 кг. Раніше використовувалися ще дві легші ракети-носії: SLV, ASLV.

    Космодроми[ред. | ред. код]

    Крім основного космодрома Шрихарикота, в ІСРО є ще космодром TERLS.

    Програми[ред. | ред. код]

    Пілотований космічний політ[ред. | ред. код]

    У квітні 1984 на космічному кораблі Союз Т-11 полетів командир ескадрильї Ракеш Шарма, перший індійський космонавт. Індія продовжує працювати над програмою відправки свого космонавта (гаганавта) в космос на власному космічному кораблі, по непідтвердженим даним, це станеться в 2014-2015.

    Дослідження Місяця[ред. | ред. код]

    Докладніше: Чандраян-1

    Із запуском Чандраян-1 Індія стала третьою азійською країною, після Японії та КНР, що запустила штучний супутник Місяця. Наразі планується наступна місія Чандраян-2, також Індія має плани промислового використання природних ресурсів Місяця.

    Науково-дослідницькі центри[ред. | ред. код]

    Космічний центр імени Віктрама Сарабхаі (VSSC)[ред. | ред. код]

    Національний центр космічного зондування (NRSC)[ред. | ред. код]

    Дивіться також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]