Очікує на перевірку

Чандраян-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чандраян-2
Основні параметри
Повна назваЧандраян-2
ОрганізаціяІОКДР
ВиготівникІОКДР
Тип апаратадослідження Місяця
Дата запуску22 липня 2019
Ракета-носійGSLV[1]
КосмодромКосмодром імені Сатіша Дхавана
Технічні параметри
МасаКомбінована — 3250 кг[2]
Орбітальний апарат: 1400 кг
Місяцехід: 20 кг[3]
Джерела живленнясонячні панелі
Час активного існуванняОрбітальний апарат: 1 рік
Спускний апарат: 14-15 днів[4]
Місяцехід: 14-15 днів[4]
Див. також: Чандраян-3

Чандраян-2 — друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян-1[5]. Розробником є Індійська організація космічних досліджень, запуск місії до Місяця здійснено ракетою-носієм GSLV[1]. Місія складається з орбітального апарата, спускного апарата і місяцехода, всі три апарати розроблені Індією. Запуск планувалося здійснити у квітні 2018 року, але він був перенесений на рік[6] та здійснено 22 липня 2019 року.

Відповідно до ІОКДР місія має випробувати різноманітні нові технології і провести нові експерименти[7][8][9]. Колісний місяцехід має подорожувати місячною поверхнею і здійснити хімічні вимірювання. Планувалось, що дані, отримані від ровера, мали транслюватись через орбітальний апарат Чандраян-2[10][11].

6 вересня 2019 під час посадки на Місяць спускного апарату, зв'язок з ним було втрачено. Орбітальний апарат Чандраян-2 продовжить роботу на місячній орбіті протягом майже року[12].

Історія

[ред. | ред. код]

Первісно передбачалась співпраця з Російським космічним агентством[13][14]. Однак, після невдачі з апаратом Фобос-Ґрунт у 2011 році, Роскосмос висунув кілька додаткових умов, в тому числі і до маси місяцехода, після чого Індія вирішила запускати апарат самостійно[15], а старт було перенесено з 2013 року на квітень 2018.[6]. Для запуску апарату Індія планує використовувати власну ракету-носій GSLV.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Запуск місії був запланований з космодрому імені Сатіша Дхавана, який розташований на острові Шрихарикота за допомогою ракети-носія GSLV, маса станції — 3250 кг[2][1][16]. На лютий 2018 року місія коштувала 123.3 млн дол.[17]

Орбітальний апарат

[ред. | ред. код]

Орбітальний апарат має досліджувати Місяць з висоти 100 км[18]. Апарат матиме п'ять наукових інструментів. Три нових і дві покращені версії інструментів, які були встановлені на Чандраян-1. Приблизна маса — 1400 кг[19][16]. Камера високої роздільної здатності орбітального апарата здійснить картографування посадкового майданчика до відділення спускного апарату[18][4]. Були допрацьовані інтерфейси між орбітальним апаратом і ракетою-носієм GSLV Mk II[20].

Спускний апарат

[ред. | ред. код]
Підсистема Кількість Маса (кг) Потужність (Вт)
СІН[21] 1 20 100
Зоряний датчик[21] 2 6 15
Альтиметр[21] 2 1.5 8
Спідометр[21] 2 1.5 8
Сенсор фотографування[21] 2 2 5

На відміну від зонду Moon Impact Probe (Чандраян-1), який було зіткнено з поверхнею Місяця, спускний апарат Чандраян-2 здійснить м'яку посадку, щоб дати змогу розпочати роботу місяцехода[16]. Спускна платформа не здійснюватиме жодних наукових дослідів. Приблизна її маса разом з ровером — 1250 кг. На ранніх стадіях проєкту спускна платформа мала бути розроблена Росією разом з Індією, пізніше робота над спускним апаратом здійснювалась лише Індією. Перша фаза розробки спускного апарату була завершена у 2013 році у Центрі космічних засобів у Ахмедабаді[22].

Команда інженерів розробила технологію здійснення м'якої посадки апарату, а також пов'язані з нею технології. Серед цих технологій — камера великої роздільної здатності, навігаційна камера, камера запобігання небезпеки, головний двигун з тягою 800 Н з двигунами орієнтації, альтиметр, спідометр, акселерометр і програмне забезпечення, необхідне для роботи цих пристроїв.[4][18]Головний двигун успішно пройшов випробування тривалістю 513 с, тести датчиків і інших компонентів заплановані на середину 2016 року.[20]Наземні і повітряні тести інженерної моделі спускного апарату розпочались у жовтні 2016 року у штаті Карнатака. ІОКДР створила 10 кратерів на поверхні для тестування здатності систем визначати посадковий майданчик[23].

Місяцехід

[ред. | ред. код]
Докладніше: Праг'ян

Маса ровера складатиме приблизно 20 кг і матиме сонячні панелі[3] Ровер пересуватиметься по місячній поверхні на колесах і здійснюватиме хімічний аналіз зразків, після чого отримані дані будуть передані на орбітальний апарат і далі на Землю[19][16].

Спочатку планувалось, що місяцехід буде спроєктований Росією і збудований у Індії. Однак, Росія вийшла з проєкту і було вирішено проєктувати і будувати ровер власними потужностями[22][24][25]. Індійський технологічний інститут у Канпурі розробить три підсистеми, які забезпечать мобільність:

  • Стереоскопічна 3-D камера — забезпечить контроль командою ровера у 3-D огляді оточуючої місцевості;
  • Кінематичний контроль тяги — дозволить роверу долати грубу місцевість місяця за допомогою незалежного керування на чотирьох колесах;
  • Контроль та динаміка двигуна — ровер матиме шість коліс, кожне матиме електромотор. Чотири колеса також матимуть незалежне керування. Загалом для руху та керування будуть використовуватися 10 електродвигунів.

Корисне навантаження

[ред. | ред. код]

ІОКДР повідомила про п'ять наукових приладів для орбітального апарата і два для ровера[19][26]. Було заявлено, що НАСА і ЄКА матимуть змогу долучитись до проєкту за допомогою наукових інструментів[27], проте пізніше було повідомлено, що через зменшення ваги всієї місії, команда не матиме змоги додати наукові інструменти ЄКА і НАСА[28].

Орбітальний апарат
  • Рентгенівський спектрометр і рентгенівська камера для зйомки важливих елементів на поверхні Місяця[19].
  • Радар із синтезованою апертурою L і S-діапазону для зондування місячної поверхні на присутність різних складових, таких як лід. Передбачається, що радар виявить лід на затемненій частині Місяця[19].
  • ІЧ-спектрометр для картографування місячної поверхні та вивчення мінералів, водяних молекул і присутності гідроксилу[19].
  • Масс-спектрометр нейтральних часток для детального вивчення екзосфери Місяця[19].
  • Камера фотографування поверхні для створення 3D-мапи поверхні на присутність мінералів і вивчення геології[19].
Спускний апарат
  • Спускний апарат для вимірювання землетрусів біля місця посадки[2][29].
  • Термо-датчик для вимірювань температури поверхні Місяця[2].
  • Зонд Ленгмюра для вимірювання щільності і типів плазми на поверхні[2].
  • Радіо-експеримент з вимірювання повного вмісту електронів[2].
Місяцехід
  • Лазерно-іскровий емісійний спектрометр[19].
  • Рентгенівський спектрометр альфа-частинок.

Хід місії

[ред. | ред. код]
  • Успішний запуск здійснено 22 липня 2019 року.
  • 20 серпня 2019 року апарат вийшов на орбіту Місяця.
  • 6 вересня 2019 року під час спроби посадки на поверхню Місяця спускного апарата, приблизно за 2,1 км від поверхні відбувся збій і зв'язок із ним було втрачено[30].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Shenoy, Jaideep (28 лютого 2016). ISRO chief signals India's readiness for Chandrayaan II mission. The Times of India. Times News Network. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2016.
  2. ↑ а б в г д е Kiran Kumar, Aluru Seelin (August 2015). Chandrayaan-2 - India's Second Moon Mission. YouTube.com. Inter-University Centre for Astronomy and Astrophysics. Процитовано 7 серпня 2016. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 14 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б Subramanian, T. S. (11 травня 2014). Chandrayaan's rover and the moon rocks from Salem villages. The Hindu. Архів оригіналу за 15 червня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
  4. ↑ а б в г Nair, Avinash (31 травня 2015). ISRO to deliver "eyes and ears" of Chandrayaan-2 by 2015-end. The Indian Express. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 7 серпня 2016.
  5. ↑ ISRO begins flight integration activity for Chandrayaan-2, as scientists tests lander and rover. The Indian Express. Press Trust of India. 25 жовтня 2017. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
  6. ↑ а б Joe, Emma (2 березня 2017). Chandrayaan-2 in April: As good as landing man on moon, says govt. Science Examiner. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 2 березня 2017.
  7. ↑ Mallikarjun, Y. (7 вересня 2007). Chandrayaan-2 to be finalised in 6 months. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008.
  8. ↑ Chandrayaan-II will try out new ideas, technologies. The Week. 7 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 July 2011. Процитовано 7 вересня 2010.
  9. ↑ Landing spots for Chandrayaan-2 identified. DNA India. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  10. ↑ Subramanian, T. S. (4 січня 2007). ISRO plans Moon rover. The Hindu. Процитовано 22 жовтня 2008.
  11. ↑ Rathinavel, T.; Singh, Jitendra (24 листопада 2016). Question No. 1084: Deployment of Rover on Lunar Surface (PDF). Rajya Sabha. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2017. Процитовано 11 лютого 2018.
  12. ↑ India's Vikram Spacecraft Apparently Crash-Lands on Moon. The Planetary Society (англ.). Процитовано 27 серпня 2024.
  13. ↑ India, Russia giving final shape to Chandrayaan-2. Hindustan Times. 2008-10-30. Процитовано 11 листопада 2008.[недоступне посилання з липня 2019]
  14. ↑ Россия и Индия объединят усилия по изучению Луны | Организация науки | Наука и технологии России [Архівовано 24 серпня 2010 у Wayback Machine.]п
  15. ↑ Индия может запустить к Луне станцию «Чандраян-2» без участия России. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 14 січня 2018.
  16. ↑ а б в г Chandrayaan-2 to get closer to moon. The Economic Times. 2 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 4 січня 2011.
  17. ↑ Chandrayaan-2 mission cheaper than Hollywood film Interstellar - Times of India. The Times of India. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2018.
  18. ↑ а б в Annual Report 2014-2015 (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2014. с. 82. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  19. ↑ а б в г д е ж и к Payloads for Chandrayaan-2 Mission Finalised (Пресреліз). Indian Space Research Organisation. 30 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 4 січня 2010.
  20. ↑ а б Annual Report 2015-2016 (PDF). Indian Space Research Organisation. December 2015. с. 89. Архів оригіналу (PDF) за 5 July 2016.
  21. ↑ а б в г д Rekha, A. R.; Shukkoor, A. Abdul; Mohanlal, P. P. (2011). Challenges in Navigation System design for Lunar Soft Landing (PDF). National Conference on Space Transportation Systems. 16-18 December 2011. Thiruvananthapuram, India. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
  22. ↑ а б Ramachandran, R. (22 січня 2013). Chandrayaan-2: India to go it alone. The Hindu. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 2 березня 2018.
  23. ↑ D. S., Madhumathi (25 жовтня 2016). ISRO starts landing tests for Chandrayaan-2 mission. The Hindu. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 28 жовтня 2016.
  24. ↑ Laxman, Srinivas (6 лютого 2012). India's Chandrayaan-2 Moon Mission Likely Delayed After Russian Probe Failure. Asian Scientist. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2012.
  25. ↑ India's next moon mission depends on Russia: ISRO chief. NDTV. Indo-Asian News Service. 9 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 2 березня 2018.
  26. ↑ Johnson, T. A. (31 серпня 2010). Three new Indian payloads for Chandrayaan 2, decides ISRO. The Indian Express. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
  27. ↑ Beary, Habib (4 лютого 2010). NASA and ESA to partner for Chandrayaan-2. Sakal Times. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 22 лютого 2010.
  28. ↑ Laxman, Srinivas (5 вересня 2010). 'We're launching Chandrayaan-2 for a total coverage of the moon'. The Times of India. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 28 лютого 2018.
  29. ↑ Mallikarjun, Y. (29 травня 2013). India plans to send seismometer to study moonquakes. The Hindu. Архів оригіналу за 10 лютого 2014. Процитовано 1 червня 2013.
  30. ↑ Индийский «Чандраян-2» потерпел неудачу при посадке на Луну. ВВС. 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 7 вересня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чандраян-2&oldid=43355247