Хмельницька АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°18′18″ пн. ш. 26°38′42″ сх. д. / 50.30500° пн. ш. 26.64500° сх. д. / 50.30500; 26.64500

Хмельницька АЕС
Khnpp 2013 - 2.jpg
Хмельницька АЕС
Місцезнаходження Україна Україна
Хмельницька область
Нетішин
Початок будівництва 22 січня 1981
Початок експлуатації 22 грудня 1987
Кінець експлуатації 2032 (блок I), 2050 (блок II)[1]
Організація ДП НАЕК "Енергоатом"
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Будується енергоблоків 2
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 2
Генеруюча потужність 2000 Мвт
Інша інформація
Сайт ХАЕС

Хмельни́цька АЕС (ХАЕС) — атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. На електростанції працює 2 ядерних реактори ВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках відповідно) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України.

Розташування[ред.ред. код]

Промисловий майданчик електростанції розташований на півночі Хмельницької області, за 140 км від обласного центру, поблизу м.Нетішин.

За 9 км північніше від АЕС проходить залізнична лінія Шепетівка—Здолбунів—Львів, на якій розташована залізнична станція Кривин, до якої примикає під'їзна залізнична колія електростанції. Автомобільна дорога державного значення Бердичів—Шепетівка—Острог, від якої здійснений головний в'їзд до АЕС, проходить на відстані 6,3 км на північ від електростанції.

До зони спостереження ХАЕС входять території Хмельницької (території Ізяславського, Славутського, Білогірського та Шепетівського районів) та Рівненської (території Острозького, Гощанського та Здолбунівського районів) областей

Район, у якому розташована ХАЕС належить до 5-бальної сейсмічної зони.

Історія[ред.ред. код]

За проектом АЕС повинна була мати 4 енергоблоки. У 1981 почато будівництво. У кінці 1987 введений перший енергоблок. Підготовлені майданчики ще для трьох блоків. Другий енергоблок почали будувати в 1983, пуск планувався в кінці 1991.

У 1990 Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, під час дії якого на Хмельницькій станції були змонтовані основні технологічні вузли і підготовлений персонал для роботи на другому блоці.

Реакторні установки нових блоків Х-2/Р-4 належать до серії енергетичних реакторів (ВВЕР-1000), аналогічні встановлені на 60% ядерних реакторів по всьому світу. Радіоактивні викиди в атмосферу на них строго контролюються.

Вироблення електроенергії на ХАЕС (ГВт.г)

Споруду Хмельницького-2 відновили в 1993, проте через недостатнє фінансування будівельні роботи йшли повільно, з середини 2002 вони були значно прискорені.

25 липня 1996 року стався аварійний викид радіоактивної пари в приміщення гермооболонки станції із-за руйнування ділянки трубопроводу обв'язки клапана компенсатора тиску[2]. Один працівник станції загинув[3]. Викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище не відбулося.

У липні 2004 відбувся фізичний, а 8 серпня — енергетичний пуск 2-го енергоблоку ХАЕС.

7 вересня 2005 Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку ХАЕС в промислову експлуатацію.

За 2007 Хмельницькою АЕС вперше вироблено 14 785,3 млн кВт • год електроенергії.

У 2007 експерти місії OSART МАГАТЕ, що на запрошення Уряду України провели перевірку стану дотримання безпеки і культури виробництва, дали високу оцінку Хмельницькій АЕС.

У вересні 2012 Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції»[4], який передбачає схвалення будівництва 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Вартість проекту оцінюється в 40 млрд грн., з яких 80% буде залучено за рахунок кредиту Російської Федерації, а 20% — за рахунок надбавки на тариф електроенергії.[5]

Незавершене будівництво енергоблоків[ред.ред. код]

26 липня 2014 Президент Енергоатому Юрій Недашковський повідомив,[6] що Україна відмовляється від послуг російської компанії Росатом у добудові 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС через відсутність із боку Росії будь-яких зрушень у реалізації цього проекту. Наразі ведуться переговори з міжнародними виробниками обладнання для атомної промисловості. Юрій Недашковський зазначив, що найбільш прийнятним типом енергоблоків для ХАЕС є ВВЕР-1000. Крім того, «Енергоатом» як один із варіантів розглядає ядерний реактор чеського виробництва В-320, який зручно доставляти до ХАЕС залізничним транспортом. Кошти на фінансування добудови енергоблоків планується залучити за рахунок кредитів міжнародних фінансових інститутів, а також за рахунок доходів, які компанія може отримати від експорту електроенергії за кордон.

Характеристика енергоблоків[ред.ред. код]

Хмельницька АЕС щорік виробляє близько 14—15 млрд квт·г електроенергії — тобто 15,6% виробництва АЕС України.

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС.

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

ВВЕР-1000

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]