ИР-100
 Реактор ИР-100 в СІЯЕтаП | |
| Технічні характеристики | |
|---|---|
| Теплоносій | знесолена вода |
| Паливо | Уран |
| Теплова потужність | 200 кВт |
| Будівництво та експлуатація | |
| Місцезнаходження | СІЯЕтаП |
| Перший пуск | 1967 |
| Експлуатація до: | по цей час |
ИР-100 (рос. исследовательский реактор) — дослідницький ядерний реактор. Побудований та введений в експлуатацію в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості в 1967 році.
Реактор ИР-100 використовується для проведення науково-дослідних та навчальних робіт в області молекулярної та ядерної фізики, радіаційної хімії, для виробництва радіоактивних ізотопів, приладів та обладнання, опромінених в полях гамма-квантів, а також для підготовки спеціалістів по експлуатації ядерних реакторів. Реактор ИР-100 гетерогенний, на теплових нейтронах, басейнового типу з використанням як сповільнювача і теплоносія знесоленої води.
Конструкція[ред. | ред. код]
Конструктивно реактор виготовлений у формі бака з діаметром 1800 мм і висотою 4400 мм, на днищі якого на спеціальній підставці розташована активна зона з графітовим відбивачем. Бак реактора розміщений в колодязі, який розташований у масиві біологічного захисту. Активна зона має форму шестигранної призми і формується із тепловідвідних касет (фрагментів), які хвостовиками встановлені в напрямну решітку. Висота активної зони 500 мм, діаметр призми 460 мм.
Реактор укомплектований декількома експериментальними пристроями:
- відкатний короб розміром 800×800 мм;
- теплова колона розміром 1200×1200 мм;
- пневмопошта діаметром 30 мм;
- горизонтальні експериментальні канали діаметром 100 мм (3 штуки);
- вертикальні експериментальні канали діаметром 76 мм (2 штуки) і діаметром 48 мм (6 штук);
- центральний експериментальний канал діаметром 36 мм (1 штука);
- гаряча камера;
- експериментальна установка «сигма-сигма».
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Нейтронно-фізичні характеристики реактора такі:
- теплова потужність 200 кВт (використовуючи підкритичну збірку ИР-200);
- максимальна температура ТВЕЛа 373 К;
- максимальна температура на виході із активної зони 328 К;
- максимальні значення густини потоку теплових нейтронів в центрі активної зони 5,4×1012 нейтронів n0 (см2.с)-1;
- сповільнювач і теплоносій — знесолена вода.
- відбивач — знесолена вода, графіт.
- величини густини потоку теплових нейтронів в різних експериментальних каналах при потужності 200 кВт від 0,2×1012 до 7,4×1012 (см²с)^-1.
Історія експлуатації[ред. | ред. код]
Дослідний реактор ИР-100 був введений в експлуатацію у 1967 році й використовувався для дослідницьких і навчальних програм у галузі молекулярної та ядерної фізики, радіаційної хімії, виробництва радіоактивних ізотопів. Розмістили реакторний блок на території Севастопольського вищого військово-морського інженерного училища, розташованого поблизу бухти Голландія на Північній стороні міста. Військовий виш готував зокрема й фахівців з обслуговування ядерних енергетичних установок на атомних підводних човнах.
У 1993 році на базі СВВМІУ був створений Севастопольський інститут ядерної енергії та промисловості, реактор у його складі використовувався в наукових цілях і для підготовки цивільних фахівців для атомної галузі.
Робота реактора була припинена у 2012 році у зв'язку з необхідністю продовження термінів його експлуатації. Всі ці роки, з 1967-го, реактор працював безаварійно й зарекомендував себе як важлива лабораторія.
Після анексії Криму, у серпні 2014 МЗС України висловило протест проти застосування Росією національної юрисдикції до ядерних об'єктів, установок і матеріалів на території Криму та Севастополя, і поширення на них положення угоди між СРСР і Міжнародним агентством з атомної енергії від 21 лютого 1985 року. Українська компанія «Енергоатом» повідомила МАГАТЕ про те, що не може нести відповідальність за ядерний реактор у Криму.
МАГАТЕ засудило спроби Росії привласнити ядерні об'єкти в Криму. У їх ноті від 22 вересня 2014 року № 4.11.4 зазначено, що ця міжнародна організація продовжує застосовувати гарантії щодо ядерного матеріалу та установок, розташованих на території Автономної Республіки Крим та Севастополя. МАГАТЕ керується Угодою між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї та додатковим протоколом до нього[1].
Таким чином, МАГАТЕ офіційно підтвердило продовження застосування юрисдикції України до ядерних об'єктів та матеріалів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя[2].
МАГАТЕ не дозволяє Росії запустити ИР-100, відмовляючись від візиту до Севастополя без дозволу України[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Ядреная проблема» ядерного реактора в Севастополі. Крим.Реалії. 24 Березень 2021. Процитовано 05.12.2022.
- ↑ Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи» Постанова Верховної Ради України; Рекомендації від 22.09.2016 № 1602-VIII
- ↑ Світ має зрозуміти, що ядерними терористами можуть бути цілі держави. Інтерв'ю з експертками з радіаційної безпеки. УП Життя. 5 грудня 2022. Процитовано 05.12.2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Адаптація ядерного реактора ИР-100 для визначення вмісту важких металів в мікрооб'єктах
- Звіт департамента ядерного регулювання міністерства екології та природних ресурсів України [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||