Рівненська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівненська атомна електростанція
Країна  Україна
Адмінодиниця Рівненська область
Місцезнаходження Україна Україна
Рівненська область, Вараш
Початок будівництва 22 червня 1973
Початок експлуатації 1980–1981 (1-й та 2-й)
1986 (3-й)
2004 (4-й)
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 4
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів 2 — ВВЕР-440,
2 — ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 4
Генеруюча потужність 2835 МВт
Інша інформація
Сайт РАЕС
Мапа
CMNS: Рівненська АЕС у Вікісховищі

Рі́вненська атомна електростанція (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш у Рівненській області, є відокремленим підрозділом ДП «НАЕК „Енергоатом“».

Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир.

Електростанція під'єднана до електромережі за допомогою ЛЕП 2×750кВ, ЛЕП 4×330кВ та ЛЕП 5х110кВ.

Історія[ред. | ред. код]

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС.

Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.

Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України.

Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000).

Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт·год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях.

2 липня 2018 року було заявлено про підготовку до будівництва енергоблока № 5.

На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні. Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом'якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони.

На початку лютого 2019 року стало відомо, що інженерами станції було підвищено потужність 3-го енергоблоку на 10 МВт[1].

27 грудня 2019 року на Рівненській атомній електростанції запустили в роботу комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ)[2].

В ніч на 12 грудня 2020 року сталося автоматичне вимкнення енергоблока № 1. Згідно з оголошеними даними, відключення відбулося в результаті реагування автоматичної системи захисту через відключення однієї з турбін блоку[3].

У грудні 2020 року в експлуатацію введено Технічний центр автоматизованих дистанційних засобів контролю металу[4].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Масований ракетний обстріл України 15 листопада 2022

Під час масованого ракетного обстрілу України 15 листопада 2022 року АЕС втратила зв'язок з однією з ліній електропередач 750 кВ. Довелось знизити потужність станції, один з чотирьох блоків був автоматично відключений[5].

1 липня 2023 року, Президент України Володимир Зеленський відвідав Рівненську АЕС та провів там засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України[6].

3D-модель[ред. | ред. код]

У 2012 році, фахівці Київської компанії «Литер» створили повномасштабну тривимірну модель енергоблока Рівненської АЕС в рамках реалізації проекту з оснащення інформаційних центрів «Енергоатому» так званими «Віртуальними екскурсіями». Головне призначення «Віртуальної екскурсії» — показати, як влаштований атомний енергоблок. Рівненська АЕС — режимний об'єкт, закритий для вільного відвідування. 3D-модель, котра є типовою для всіх енергоблоків ВВЕР-1000, дозволить всім охочим здійснити віртуальну прогулянку на енергоблок. Для цього достатньо відвідати інформаційний центр будь-якої української атомної станції. Для реалізації проекту, фахівцями компанії «Литер», були зроблені тисячі знімків, в тому числі і в реакторному відділенні під час капітального ремонту. Після цього програмісти кілька місяців будували тривимірні моделі кожної складової енергоблоку АЕС.Результатом стала інтерактивна 3D-модель енергоблока ВВЕР-1000. У ній зі стовідсотковою точністю вказано взаємне розташування будівель і споруд, що розташовані на території станції навколо енергоблоку, до дрібниць відтворені всі об'єкти, в тому числі реакторне та турбінне відділення і блоковий щит управління з урахуванням всього технологічного обладнання. Деталізація «Віртуальної екскурсії на АЕС» настільки висока, що навіть дерева і кущі, покажчики і каналізаційні люки в тривимірній моделі повністю відповідають реальним. Завдяки використанню комп'ютерної графіки тривимірну модель можна адаптувати до погодних умов дня, часу доби, пори року, що забезпечує повне відчуття реальності[7][8].

Інформація щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[9] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва 		Підключення до мережі Введення до експлуатації Закінчення проектного терміну експлуатації[10] Продовження терміну експлуатації[10]
Чиста Брутто
Рівне-1 ВВЕР-440/213 381 МВт 420 МВт 01.08.1973 31.12.1980 21.09.1981 22.12.2010 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2030
Рівне-2 ВВЕР-440/213 376 МВт 415 МВт 01.10.1973 30.12.1981 30.07.1982 22.12.2011 Термін експлуатації продовжений до 22.12.2031
Рівне-3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.02.1980 21.12.1986 16.05.1987 11.12.2017 Термін експлуатації продовжений до 11.12.2037[11]
Рівне-4 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.08.1986 10.10.2004 06.04.2006 07.06.2035 Плануються роботи з продовження ТЕ
Рівне-5[12] Поки невідомо 1050 МВт 1100 МВт будівництво відновлено, виконуються проектні роботи
Рівне-6[13] ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт будівництво скасоване

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Міжнародний контроль[ред. | ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ. У її склад входили провідні спеціалісти Японії, США, Канади, Франції, Німеччини, Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів.

30 жовтня 2023 року, за повідомленням Міненерго, МАГАТЕ завершило проведення неоголошеної інспекції на Рівненській АЕС. Перевірку було здійснено інспекторами Агентства за участі інспектора Держатомрегулювання з метою перевірки відсутності незаявлених ядерних матеріалів[14].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Вікторія Леонова (6 лютого 2019). На Рівненській АЕС вдалося підвищити потужність енергоблока № 3. Голос України. Процитовано 3 травня 2019.
  2. ↑ На Рівненській атомній станції запустили комплекс з перероблювання радіоактивних відходів. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 7 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
  3. ↑ Відключено від мережі енергоблок №1 РАЕС. https://www.energoatom.com.ua. Енергоатом. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
  4. ↑ RNPP - На РАЕС запрацював перший в атомній галузі країни технічний центр контролю металу. www.rnpp.rv.ua. Процитовано 22 березня 2021.
  5. ↑ МАГАТЕ: Через ракетну атаку росіян постраждали дві українські АЕС. Українська Правда. 17 листопада 2022.
  6. ↑ Президент відвідав Рівненську АЕС і провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. 01.07.2023, 21:06
  7. ↑ Фахівці компанії «Литер» створили повномасштабну тривимірну модель енергоблока Рівненської атомної електростанції. Архів оригіналу за 23 червень 2012. Процитовано 13 червень 2012.
  8. ↑ Промо-ролик
  9. ↑ «Ukraine: Nuclear Power Reactors» (english) Power Reactor Information System] of the МАГАТЕ
  10. ↑ а б Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  11. ↑ Енергоатом отримав продовжену ліцензію на експлуатацію енергоблока №3 Рівненської АЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  12. ↑ МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — ROVNO-5 (англ.). Архів оригіналу за 04.06.2011.
  13. ↑ МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — ROVNO-6 (англ.). Архів оригіналу за 04.06.2011.
  14. ↑ МАГАТЕ не знайшло на Рівненській АЕС незаявлених ядерних матеріалів. 30.10.2023, 23:08

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рівненська АЕС
Діючі
РАЕС
Зупинені
Недобудовані
Нереалізовані
проєкти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рівненська_АЕС&oldid=41962088