Кримська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°23′30″ пн. ш. 35°48′13″ сх. д. / 45.39167° пн. ш. 35.80361° сх. д. / 45.39167; 35.80361

Кримська АЕС
Крымская АЭС 1.jpg
Недобудована станція
Місцезнаходження Україна Україна
Автономна Республіка Крим
Щолкіне
Початок будівництва 1975
Кінець експлуатації будівництво припинено в 1989
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 0
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 0
Генеруюча потужність 4000 МВт (запланована)

Кри́мська а́томна електроста́нція — недобудована атомна електростанція, розташована поблизу міста Щолкіне в Криму на березі солоного Актаського озера (ставок-охолоджувач). Проект станції однотиповий з діючою Балаковською АЕС, Хмельницькою АЕС, Ростовською АЕС і АЕС Темелін. Будівництво Кримської АЕС було припинено на стадії високого ступеня готовності після аварії на Чорнобильській АЕС (готовність першого енергоблоку становила — 80 %, другого — 18 %).

Історія будівництва[ред.ред. код]

Перші проектні вишукування були проведені в 1968 році. Будівництво розпочато у 1975 році. Станція повинна була забезпечити електроенергією весь Кримський півострів, а також створити заділ для подальшого розвитку промисловості регіону — металургійної, машинобудівної, хімічної. Проектна потужність 2000 МВт (2 енергоблоки) з можливістю подальшого збільшення до 4000 МВт: типовий проект передбачає розміщення на майданчику станції 4 енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000/320.

У листопаді 1980 року будівництво оголошене Республіканським ударним комсомольським, а 26 січня 1984 року — Всесоюзним ударним. Після будівництва міста-супутника Щолкіне, насипу водосховища і допоміжних господарств, з 1982 року почалося зведення безпосередньо самої станції. Від керченської гілки залізниці була прокладена тимчасова лінія, якою в розпал будівництва прибувало по два ешелони будматеріалів за добу. У цілому будівництво йшло без істотних відхилень від графіку з запланованим пуском першого реактора в 1989 році.

За допомогою унікального крана повинні були здійснювати підйомно-транспортні та будівельно-монтажні операції всередині реакторного відділення:

Несприятлива економічна ситуація в країні і катастрофа на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 призвели до того, що в 1987 році будівництво було спочатку призупинено, а в 1989 — прийнято остаточне рішення відмовитися від пуску станції. До цього моменту на будівництво АЕС було витрачено 500 млн радянських рублів у цінах 1984 року. На складах залишалося матеріалів орієнтовно ще на 250 млн рублів. Станцію почали повільно розтягувати на чорний і кольоровий металобрухт.

До кінця 80-х років ситуація в економіці СРСР ускладнилася настільки, що були згорнуті практично всі великі будівництва, як в енергетиці, так і в промисловості, транспорті, містобудуванні.

Після закриття проекту[ред.ред. код]

З 1995 по 1999 в машинному залі (турбінному відділенні) проводилися дискотеки фестивалю «Республіка KaZaнтип». Реклама свідчила: «Атомна вечірка в реакторі».

У 19982000 роках створене на базі АЕС дочірнє підприємство «Східно-Кримська енергетична компанія» реалізувало майна станції на 2204 тисячі гривень. До 1 лютого 2003 року на балансі ДП «Східно-Кримська енергетична компанія» залишився тільки спецкорпус, блок майстерень, реакторне відділення та масло-дизельне господарство.

У вересні 2003 Фонд майна продав унікальний датський кран «Kroll», встановлений для монтажу ядерного реактора, за 310 тисяч гривень при початковій ціні в 440 тисяч гривень. До його демонтажу висотний кран використовувався для бейс-джампінгу.

Стрибки здійснювалися з нижньої (80 м) і верхньої (120 м) стріли крана. В наш час[Коли?] такий же кран «Kroll» задіяний на будівництві 4-го енергоблоку Хмельницької АЕС у місті Нетішин, раніше кранами цього типу зводилися корпуси Запорізької АЕС і Південно-Української АЕС (знаходиться на території станції в розібраному стані).

У 2004 Кабінет міністрів України передав Кримську АЕС з ведення Міністерства палива та енергетики Раді міністрів Криму. Далі, Радмін Криму повинен був продати отримане майно АЕС, а гроші повинні були піти на вирішення соціальних та економічних проблем Ленінського району Криму, і зокрема м. Щолкіне.

Після цього повинні були розпродаватися частини, що залишилися Кримської АЕС: реакторне відділення, блокова насосна станція, корпус майстерень, охолоджувач на Акташському водосховище, гребля Акташського водосховища, підвідний канал з водоприймальним резервуаром, масло-дизельне господарство станції, дизель-генераторна станція. Далі, відомо, що на початку 2005 року Представництво Фонду майна Криму реалізувало реакторне відділення Кримської АЕС за 1,1 млн грн. ($ 207,000) юридичній особі, назва якого не розголошується.

Перспективи використання майданчика АЕС і розвитку міста-супутника[ред.ред. код]

У 2006 територія колишньої АЕС обрана як одне з можливих місць створення пілотного проекту промислового парку. У 2008 розпочато підготовчі роботи з реалізації проекту промислового парку «Щолкінський індустріальний парк», міська рада Щолкіно передала у власність «Щолкінського індустріального парку» частину об'єктів, що знаходяться на даній земельній ділянці.

В результаті це дозволить подолати депресивні тенденції в регіоні, ефективно використовувати вільні територій колишньої АЕС.

Крім того це сприятиме утворенню нових робочих місць та підвищення рівня заробітної плати, ефективного використання ресурсів регіону, підвищення інвестиційного та інноваційного потенціалу регіону. Спричинить розвиток економічного та технічного потенціалу міста Щолкіне та Ленінського району в цілому. Збільшить надходження податків у бюджети різного рівня. Для реалізації проекту необхідно 8 млрд доларів. Термін окупності проекту 11 років.

Посилання[ред.ред. код]