Південноукраїнська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°48′45″ пн. ш. 31°13′02″ сх. д. / 47.81250° пн. ш. 31.21722° сх. д. / 47.81250; 31.21722

Южноукраїнська АЕС
PUNS-2013-3.JPG
Місцезнаходження Україна Україна
Миколаївська область
Початок будівництва 1975
Початок експлуатації 1982
Кінець експлуатації 2027 (блок I) — 2034 (блок III)[1]
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 3
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 3
Генеруюча потужність 3000 МВт
Інша інформація
Сайт sunpp.mk.ua

Южноукраїнська АЕС — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі ріки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області. Збудована у 19751982 роках.

Енергетичне підприємство офіційно називається ВП «Южно-Українська АЕС», входить до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» України. Є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу.

Щорічне вироблення електроенергії на АЕС перевищує 17 млрд кіловат-годин, що становить понад 10 % загальнодержавного виробництва електроенергії і близько 25 % її виробництва атомними електростанціями України. Південноукраїнська АЕС обсягом генеруючої енергії забезпечує умови для життя і роботи регіону з населенням понад 5 мільйонів людей. Потужності АЕС достатньо, щоб задовольнити потреби в електроенергії населення, промисловості та сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим на 96 %.

Василій Андрійович Цікур та його команда перші розробили план розташування станції та почали її будувати.

Керівники АЕС[ред.ред. код]

Диверсифікація постачальників ядерного палива[ред.ред. код]

В березні успішно завершено чотирирічні експериментальні випробування американського ядерного палива в Україні.

За результатами огляду, вимірювань, випробувань учасники інспекції в підсумковому акті констатували, що ця конструкція паливних зборок добре себе зарекомендувала протягом 4 років експлуатації і може використовуватися як основа під час конструювання палива для АЕС України, зокрема для реакторів типу ВВЕР-1000
прес-центр Південноукраїнської АЕС (ПУАЕС)[2].

З 12 по 14 березня 2010 р. на ПУАЕС проходила інспекція шести дослідних касет виробництва фірми Westinghouse за участю представників компанії-виробника. Американські тепловиділяючі збірки (ТВЗ-W) в активній зоні реактора блоку № 3 ПУАЕС працювали з серпня 2005 р. У січні 2010 р. закінчився їх останній паливний цикл. Відповідно до програми дослідно-промислової експлуатації вивчення стану дослідного ядерного палива виконувалося щорічно, після завершення кожної річної паливної кампанії.

В кінці червня 2012 року компанія «Енергоатом» прийняла рішення вивантажити паливо американської компанії Westinghouse з реакторів № 2 і № 3 Південно-Української АЕС через «пошкодження двох збірок ТВЗ-W». Українська компанія звернулася до Росії з проханням терміново привезти на Південно-Українську АЕС російське паливо, виготовлене для Запорізької АЕС. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила використання ТВЗ виробництва Westinghouse[3].

При цьому НАЕК «Енергоатом» змушений був провести повне вивантаження палива Westinghouse на Південно-Українській АЕС. Експертна комісія, яка обстежила пошкоджені збірки, встановила, що причиною їх деформації були конструктивні недоліки[4].

В 2013 році всі паливні касети Westinghouse були повністю вилучені з другого енергоблоку Південно-Української АЕС[5].

У 2015 році, коли було здійснено планове відключення реактора Південно-Української АЕС, виявилося, що дві тепловиділяючі збірки виробництва Westinghouse протікають, хоча компанія стверджувала, що це «вдосконалена модифікація», цілком прийнятна для працюючих там реакторів ВВЕР-1000[6].

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Безпека ПУАЕС забезпечується за рахунок послідовної реалізації концепції глибокоешелонованого захисту, заснованої на застосуванні системи фізичних бар'єрів на шляху розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також системи технічних і організаційних заходів щодо захисту фізичних бар'єрів і збереження їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення і навколишнього середовища.

Система фізичних бар'єрів енергоблоку АЕС включає паливну таблетку, оболонку твела, межу контуру теплоносія першого контуру, герметичну огорожу реакторної установки та біологічний захист.

У разі виявлення непрацездатності будь-якого передбаченого проектом АЕС фізичного бар'єру чи засобів його захисту, відповідно до умов безпечної експлуатації, роботу енергоблоку АЕС на потужності заборонено.

Стратегія глибокоешелонованого захисту реалізовується на п'яти рівнях:

  • Рівень 1. Запобігання порушенням нормальної експлуатації;
  • Рівень 2. Забезпечення безпеки під час порушень нормальної експлуатації та запобігання аварійним ситуаціям;
  • Рівень 3. Запобігання та ліквідація аварій;
  • Рівень 4. Управління запроектними аваріями;
  • Рівень 5. Аварійна готовність і реагування.

Політику керівництва ВП ЮУАЕС в області забезпечення безпеки атомної станції викладено в однойменній заяві, яка визначає завдання в області безпеки.

Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію реакторної установки та енергоблоку в цілому, є технологічний регламент безпечної експлуатації енергоблоку. Він визначає межі й умови безпечної експлуатації енергоблоку, містить вимоги та основні прийоми безпечної експлуатації енергоблоку, а також загальний порядок виконання операцій, пов'язаних з безпекою АЕС.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

У рамках заходів щодо підвищення безпеки і надійності АЕС України, на ПУАЕС здійснюється міжнародна співпраця за такими напрямками:

  • Співпраця з МАГАТЕ;
  • Співпраця з ВАО АЕС;
  • Участь у програмі співпраці НАЕК «Енергоатом» і Корейської Електроенергетичної Компанії (КЕРСО);
  • Партнерська співпраця з АЕС Гронде;
  • Участь у програмі технічної співпраці НАЕК «Енергоатом» та Інформаційного Центру Японії з Питаннь Електроенергії (JEPIC) у галузі ядерного енерговиробництва;
  • Реалізація проектів експертної підтримки в рамках програми Королівства Швеції з надання технічної допомоги і підтримки щодо впровадження заходів, направлених на підвищення безпеки АЕС України;
  • Реалізація проектів міжнародної технічної допомоги за програмою INSC у рамках співпраці з Європейською Комісією;
  • Участь у програмі розповсюдження досвіду, одержаного на інших майданчиках АЕС України в результаті реалізації проектів МТП програми співпраці з Європейською Комісією;
  • Реалізація проектів міжнародної технічної допомоги в рамках Виконавчої Угоди між Урядом Сполучених Штатів Америки і Урядом України;
  • Пряма співпраця між Південноукраїнською АЕС і Калинінської АЕС;
  • Участь у реалізації Програми співпраці ДП НАЕК «Енергоатом» і ВАТ «Концерн Росенергоатом»;
  • Пряма співпраця між Південноукраїнською АЕС і АЕС Сен-Лоран-де-Зо в рамках протоколу, підписаного між ЕДФ і НАЕК «Енергоатом»;

Крім того, ведеться робота в рамках контрактів із зарубіжними постачальниками з Німеччини, Польщі, Франції і Чеської Республіки.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nuclear Power in Ukraine (англійською). World Nuclear Organisation. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2010-08-24. 
  2. В Україні успішно завершено чотирирічні випробування американського ядерного палива. ua.korrespondent.net. 17.03.2010. 
  3. Novosti, RIA. Проблемы с топливом Westinghouse выявлены на Южно-Украинской АЭС. РИА Новости Украина (ru). Процитовано 2017-03-23. 
  4. Novosti, RIA (20130724T1900+0300Z). Проблемы с топливом Westinghouse выявлены на Южно-Украинской АЭС. РИА Новости Украина (ru). Процитовано 2017-09-21. 
  5. ЮУАЭС выявила незначительные повреждения на сборках Westinghouse. Интерфакс-Украина. Процитовано 2017-03-23. 
  6. Rapoza, Kenneth. How Washington Is Fighting For Russia's Old Europe Energy Market. Forbes. Процитовано 2017-03-23. 

Посилання[ред.ред. код]


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.