Південноукраїнська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°48′45″ пн. ш. 31°13′02″ сх. д. / 47.81250° пн. ш. 31.21722° сх. д. / 47.81250; 31.21722

Південноукраїнська АЕС
PUNS-2013-3.JPG
Місцезнаходження Україна Україна
Миколаївська область
Початок будівництва 1975
Початок експлуатації 1982
Кінець експлуатації 2027 (блок I) — 2034 (блок III)[1]
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 3
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 3
Генеруюча потужність 3000 МВт
Інша інформація
Сайт sunpp.mk.ua

Півде́нноукраї́нська АЕС — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі ріки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області. Збудована у 19751982 роках.

Енергетичне підприємство офіційно називається ВП «Южно-Українська АЕС», входить до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» України. Є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу.

Щорічне вироблення електроенергії на АЕС перевищує 17 млрд кіловат-годин, що становить понад 10% загальнодержавного виробництва електроенергії і близько 25% її виробництва атомними електростанціями України. Південноукраїнська АЕС обсягом генеруючої енергії забезпечує умови для життя і роботи регіону з населенням понад 5 мільйонів людей. Потужності АЕС достатньо, щоб задовольнити потреби в електроенергії населення, промисловості та сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим на 96%.

Василій Андрійович Цікур та його команда перші розробили план розташування станції та почали її будувати.

Керівники АЕС[ред.ред. код]

Диверсифікація постачальників ядерного палива[ред.ред. код]

В березні успішно завершено чотирирічні експериментальні випробування американського ядерного палива в Україні.

За результатами огляду, вимірювань, випробувань учасники інспекції в підсумковому акті констатували, що ця конструкція паливних зборок добре себе зарекомендувала протягом 4 років експлуатації і може використовуватися як основа під час конструювання палива для АЕС України, зокрема для реакторів типу ВВЕР-1000
прес-центр Південноукраїнської АЕС (ПУАЕС)[2].

З 12 по 14 березня 2010 р. на ПУАЕС проходила інспекція шести дослідних касет виробництва фірми Westinghouse за участю представників компанії-виробника. Американські тепловиділяючі збірки (ТВЗ-W) в активній зоні реактора блоку №3 ПУАЕС працювали з серпня 2005 р. У січні 2010 р. закінчився їх останній паливний цикл. Відповідно до програми дослідно-промислової експлуатації вивчення стану дослідного ядерного палива виконувалося щорічно, після завершення кожної річної паливної кампанії.

В кінці червня 2012 року компанія "Енергоатом" прийняла рішення вивантажити паливо американської компанії Westinghouse з реакторів №2 і №3 Південно-Української АЕС через "пошкодження двох збірок ТВЗ-W". Українська компанія звернулася до Росії з проханням терміново привезти на Південно-Українську АЕС російське паливо, виготовлене для Запорізької АЕС. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила використання ТВЗ виробництва Westinghouse[3].

В 2013 році всі паливні касети Westinghouse були повністю вилучені з другого енергоблоку Південно-Української АЕС[4].

У 2015 році, коли було здійснено планове відключення реактора Південно-Української АЕС, виявилося, що дві тепловиділяючі збірки виробництва Westinghouse протікають, хоча компанія стверджувала, що це «вдосконалена модифікація», цілком прийнятна для працюючих там реакторів ВВЕР-1000[5].

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Міжнародний контроль[ред.ред. код]

Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Nuclear Power in Ukraine (англійською). World Nuclear Organisation. Архів оригіналу за 2012-02-18. Процитовано 2010-08-24. 
  2. В Україні успішно завершено чотирирічні випробування американського ядерного палива. ua.korrespondent.net. 17.03.2010. 
  3. Novosti, RIA. Проблемы с топливом Westinghouse выявлены на Южно-Украинской АЭС. РИА Новости Украина (ru). Процитовано 2017-03-23. 
  4. ЮУАЭС выявила незначительные повреждения на сборках Westinghouse. Интерфакс-Украина. Процитовано 2017-03-23. 
  5. Rapoza, Kenneth. How Washington Is Fighting For Russia's Old Europe Energy Market. Forbes. Процитовано 2017-03-23. 

Посилання[ред.ред. код]


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.