Південноукраїнська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 47°48′45″ пн. ш. 31°13′02″ сх. д. / 47.81250° пн. ш. 31.21722° сх. д. / 47.81250; 31.21722

Південноукраїнська АЕС
PUNS-2013-3.JPG
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Миколаївська обл.
Місцезнаходження Україна Україна
Миколаївська область
Початок будівництва 1975
Початок експлуатації 1982, 1985, 1989
Кінець експлуатації 2027 (блок I) — 2034 (блок III)[1]
Організація ДП НАЕК «Енергоатом»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 3
Будується енергоблоків 0
Тип реакторів ВВЕР-1000
Реакторів в експлуатації 3
Генеруюча потужність 3000 МВт
Інша інформація
Сайт sunpp.mk.ua
CMNS: Південноукраїнська АЕС у Вікісховищі

Південноукраї́нська атомна електростанція (ПАЕС; до 2022 року — Южно-Українська АЕС, ЮУАЕС) — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі річки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від міста Южноукраїнська, що в Миколаївській області.

Історія[ред. | ред. код]

Першими розробили план розташування АЕС та почали її будувати Василь Андрійович Цурік та його команда. Збудована у 19751982 роках. До 21 квітня 2022 року мала назву Южно-Українська АЕС[2].

Енергетичне підприємство мало раніше назву ВП «Южно-Українська АЕС» та входить до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». Є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу. Наразі носить назву «Південноукраїнська АЕС».

Щорічне вироблення електроенергії на АЕС перевищує 17 млрд кіловат-годин, що становить понад 10 % загальнодержавного виробництва електроенергії і близько 25 % її виробництва атомними електростанціями України. Південноукраїнська АЕС обсягом виробленої енергії надає умови для життя і роботи регіону з населенням понад п'ять мільйонів осіб. Потужності АЕС достатньо, щоб задовольнити потреби в електроенергії населення, промисловості та сільського господарства Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим на 96 %.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Російський ракетний удар поряд зі станцією 19 вересня 2022 року

19 вересня 2022 року о 00:20 російські війська здійснили ракетний обстріл промислової зони Південноукраїнської атомної електростанції.[3]

Як повідомили у «Енергоатомі», російська ракета вибухнула за 300 метрів від ядерного реактору, де утворилася вирва діаметром 4 м та глибиною 2 м[4], унаслідок чого було пошкоджено будівлю АЕС, розбито понад 100 вікон, відключився один із гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу, та три високовольтні лінії електропередачі.[5]

За попередніми даними удар завдано балістичною ракетою комплексу ОТРК «Іскандер»[6].

Керівники АЕС[ред. | ред. код]

Диверсифікація постачальників ядерного палива[ред. | ред. код]

У березні 2010 року успішно завершено чотирирічні дослідні випробування американського ядерного палива в Україні.

За результатами огляду, вимірювань, випробувань учасники інспекції в підсумковому акті констатували, що ця конструкція паливних зборок добре себе зарекомендувала протягом 4 років експлуатації і може використовуватися як основа під час конструювання палива для АЕС України, зокрема для реакторів типу ВВЕР-1000
прес-центр Південноукраїнської АЕС (ПАЕС)[7].

З 12 по 14 березня 2010 року на Південноукраїнській АЕС проходила інспекція шести дослідних касет виробництва фірми Westinghouse за участю представників компанії-виробника. Американські тепловидільні збірки (ТВЗ-W) в активній зоні реактора блоку № 3 Південноукраїнської АЕС працювали з серпня 2005 року. У січні 2010 року закінчився їхній останній паливний цикл. Відповідно до програми дослідно-промислової експлуатації вивчення стану дослідного ядерного палива виконувалося щорічно, після завершення кожної річної паливної кампанії.

Наприкінці червня 2012 року компанія «Енергоатом» ухвалила рішення вивантажити паливо американської компанії Westinghouse з реакторів № 2 та № 3 Південноукраїнської АЕС через «пошкодження двох збірок ТВЗ-W». Українська компанія звернулася до Російської Федерації з проханням терміново привезти на Південноукраїнську АЕС російське паливо, виготовлене для Запорізької АЕС. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила використання ТВЗ виробництва Westinghouse[8].

До того ж НАЕК «Енергоатом» була змушена провести повне вивантаження палива Westinghouse на Південноукраїнській АЕС. Експертна комісія, яка обстежила пошкоджені збірки, встановила, що причиною їхньої деформації були конструктивні недоліки[9].

У 2013 році всі паливні касети Westinghouse були повністю вилучені з другого енергоблоку Південноукраїнської АЕС[10].

У 2015 році, коли було здійснено планове вимкнення реактора Південноукраїнської АЕС, виявилося, що дві тепловидільні збірки виробництва Westinghouse протікають, хоча компанія стверджувала, що це «вдосконалена модифікація», котра цілком прийнятна для реакторів ВВЕР-1000, які експлуатуються на електростанції[11].

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Державна інспекція ядерного регулювання України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, «Енергоатом», Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно та за нагальної потреби вони повідомляють Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.

Безпека Південноукраїнської АЕС забезпечується за рахунок послідовного впровадження концепції глибокоешелонованого захисту, заснованої на застосуванні системи фізичних бар'єрів на шляху розповсюдження радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання, а також системи технічних і організаційних заходів щодо захисту фізичних бар'єрів і збереження їх ефективності, з метою захисту персоналу, населення і довкілля.

Система фізичних бар'єрів енергоблоку Південноукраїнської АЕС охоплює паливну таблетку, оболонку твела, межу контуру теплоносія першого контуру, непроникну огорожу реакторної установки та біологічний захист.

У разі виявлення непрацездатності будь-якого передбаченого проектом АЕС фізичного бар'єру чи засобів його захисту, відповідно до умов безпечної експлуатації, роботу енергоблоку АЕС на потужності заборонено.

Стратегія глибокоешелонованого захисту здійснюється на п'яти рівнях:

  • рівень 1. Запобігання порушенням нормальної експлуатації;
  • рівень 2. Забезпечення безпеки під час порушень нормальної експлуатації та запобігання аварійним ситуаціям;
  • рівень 3. Запобігання та ліквідація аварій;
  • рівень 4. Керування запроектними аваріями;
  • рівень 5. Аварійна готовність і реагування.

Політику керівництва Південноукраїнської АЕС щодо дотримання безпеки атомної станції викладено в однойменній заяві, яка визначає завдання в області безпеки.

Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію реакторної установки та енергоблоку в цілому, є технологічний регламент безпечної експлуатації енергоблоку. Він визначає межі й умови безпечної експлуатації енергоблоку, містить вимоги та основні заходи безпечної експлуатації енергоблоку, а також загальний порядок виконання операцій, пов'язаних з безпекою АЕС.

7 квітня 2018 року, згідно з наказом Міненерговугілля України від 25.09.2017 № 622, третій енергоблок Південноукраїнської АЕС було вимкнено від енергосистеми України для проведення середнього планово-попереджувального ремонту тривалістю 104 доби[12] Заплановано провести середній ремонт реактора з повним вивантаженням активної зони, капітальний ремонт насосів, парогенераторів, теплообмінників, модернізація систем аварійного охолодження та аварійного електропостачання, а також інші роботи. Радіаційній фон на промисловому майданчику Південноукраїнської АЕС перебуває на рівні природних фонових значень, які були заміряні до пуску атомної станції та станом на 7 квітня він складав 0,1 мкЗв/год[13].

17 червня 2018 року о 23:51 Південноукраїнська АЕС вимкнула перший блок від енергосистеми країни для проведення середнього планового ремонту[14].

22 січня 2022 року о 14:08 третій енергоблок Південноукраїнської АЕС був планово відключений від енергомережі. Як повідомила пресслужба НАЕК «Енергоатом», енергоблок відключили для усунення зауваження по КОС (клапан зворотний з сервоприводом турбоагрегату) в умовах підготовки до сталого проходження ізольованого режиму роботи української енергосистеми. Зазначається, що по завершенню ремонту блок буде повернено до роботи в мережі[15].

Міжнародна співпраця[ред. | ред. код]

У рамках заходів щодо підвищення безпеки і надійності АЕС України, на Південноукраїнській АЕС здійснюється міжнародна співпраця за такими напрямками:

  • співпраця з МАГАТЕ;
  • співпраця з ВАО АЕС;
  • участь у програмі співпраці НАЕК «Енергоатом» і Корейської Електроенергетичної Компанії (КЕРСО);
  • партнерська співпраця з АЕС Гронде;
  • участь у програмі технічної співпраці НАЕК «Енергоатом» та Інформаційного Центру Японії з Питань Електроенергії (JEPIC) у галузі ядерного енерговиробництва;
  • впровадження проектів експертної підтримки в рамках програми Королівства Швеції з надання технічної допомоги і підтримки щодо здійснення заходів, направлених на підвищення безпеки АЕС України;
  • втілення проектів міжнародної технічної допомоги за програмою INSC у рамках співпраці з Європейською Комісією;
  • участь у програмі розповсюдження досвіду, одержаного на інших майданчиках АЕС України внаслідок впровадження проектів МТП програми співпраці з Європейською комісією;
  • втілення проектів міжнародної технічної допомоги в рамках Виконавчої Угоди між Урядом Сполучених Штатів Америки і Урядом України;
  • пряма співпраця між Південноукраїнською АЕС і Калінінською АЕС;
  • участь у здійсненні Програми співпраці ДП НАЕК «Енергоатом» і ВАТ «Концерн Росенергоатом»;
  • пряма співпраця між Південноукраїнською АЕС і АЕС Сен-Лоран-де-Зо в рамках протоколу, підписаного між ЕДФ і НАЕК «Енергоатом».

Крім того, ведеться робота в рамках контрактів із закордонними постачальниками з Німеччини, Польщі, Франції і Чехії.

Дані щодо енергоблоків[ред. | ред. код]

Енергоблок[16] Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Приєднання до мережі Введення до експлуатації Закінчення проектного терміну експлуатації[17]
чиста брутто
№ 1 ВВЕР-1000/302 950 МВт 1000 МВт 01.03.1977 31.12.1982 18.10.1983 02.12.2013, термін експлуатації продовжений до 02.12.2023
№ 2 ВВЕР-1000/338 950 МВт 1000 МВт 01.10.1979 06.01.1985 06.04.1985 12.05.2015, термін експлуатації продовжений до 31.12.2025[18]
№ 3 ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.02.1985 20.09.1989 29.12.1989 10.02.2020, плануються роботи з продовження терміну експлуатації
№ 4[19] ВВЕР-1000/320 950 МВт 1000 МВт 01.01.1987 Будівництво зупинене в 1989

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nuclear Power in Ukraine (англійською). World Nuclear Organisation. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2010. 
  2. Южноукраїнську АЕС перейменували після звернення мовного омбудсмена, Укрінформ, 22.04.2022
  3. Росіяни обстріляли зону Південноукраїнської АЕС, відключилися високовольтні лінії. bbc.com. BBC News Україна. 19 вересня 2022. Процитовано 19 вересня 2022. 
  4. Віра Хмельницька (19 вересня 2022). Вирва на 4 метри і вибиті вікна: з'явилися фото з місця ракетного обстрілу Південноукраїнської АЕС (відео). tsn.ua. ТСН. Процитовано 19 вересня 2022. 
  5. Наталія Медведєва (19 вересня 2022). Росія обстріляла Південноукраїнську АЕС – ракета впала за 300 м від реакторів: фото, відео. news.liga.net. ЛІГА.net. Процитовано 19 вересня 2022. 
  6. Нічний обстріл Південноукраїнської АЕС - росіяни випустили «Іскандер». Укрінформ. 19 вересня 2022. 
  7. В Україні успішно завершено чотирирічні випробування американського ядерного палива. ua.korrespondent.net. 17.03.2010. 
  8. Novosti, RIA. Проблемы с топливом Westinghouse выявлены на Южно-Украинской АЭС. РИА Новости Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 23 березня 2017. 
  9. Novosti, RIA (20130724T1900+0300Z). Проблемы с топливом Westinghouse выявлены на Южно-Украинской АЭС. РИА Новости Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017. 
  10. ЮУАЭС выявила незначительные повреждения на сборках Westinghouse. Интерфакс-Украина. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017. 
  11. Rapoza, Kenneth. How Washington Is Fighting For Russia's Old Europe Energy Market. Forbes. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017. 
  12. ТРЕТІЙ ЕНЕРГОБЛОК ЮЖНО-УКРАЇНСЬКОЇ АЕС ЗУПИНЕНО ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОГО РЕМОНТУ | Южно-Українська АЕС. www.sunpp.mk.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. 
  13. Третій енергоблок Южно-Української АЕС зупинили на ремонт. Економічна правда. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. 
  14. InterFax-Україна. Южно-Українська АЕС відключила блок №1 (ua). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. 
  15. Южно-Українська АЕС відключила третій енергоблок для ремонту. 22.01.2022, 19:46. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  16. Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЕ: «Ukraine: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (english)
  17. Продление эксплуатации. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018. 
  18. Колегія Держатомрегулювання одноголосно підтримала продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 ЮУАЕС. www.energoatom.kiev.ua. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018. 
  19. МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — SOUTH UKRAINE-4 [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.] (english)

Посилання[ред. | ред. код]