Інтим (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ІнтимPicto infobox cinema.png
англ. Intimacy
Жанр драма
мелодрама
еротика
Режисер Патріс Шеро
Продюсер Патрік Кассаветті
Чарльз Гэссот
Сценарист Анн-Луіз Трівіді
У головних
ролях
Марк Райленс, Kerry Foxd, Alastair Galbraithd, Susannah Harkerd, Timothy Spalld, Marianne Faithfulld, Michael Fitzgeraldd, Philippe Calvariod і Robert Addied
Оператор Ерік Готьє
Композитор Ерік Нев'юкс
Тривалість 117 хв.
Мова англійська
Країна Франція Франція
Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Іспанія Іспанія
Рік 2001
IMDb ID 0256103

«Інтим» — скандальний фільм театрального режисера-експериментатора і постановника «Королеви Марго» Патріса Шеро. Сценарій написаний за твором Ханіфа Курейші. На Берлінському кінофестивалі 2001 року фільм завоював «Золотого ведмедя» і «Срібного ведмедя» за найкращу жіночу роль, а також премію «Блакитний ангел» за найкращий європейський фільм. Роберт Едді зіграв у фільмі свою останню роль.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Марк Райленс Джей Джей
Керрі Фокс Клер Клер
Сюзанна Харкер Сьюзан Сьюзан дружина Джея
Аластер Гелбрейт Віктор Віктор
Філіпп Кальваріо Ієн Ієн
Тімоті Сполл Енді Енді
Маріанна Фейтфулл Бетті Бетті
Фрайзер Ейрс Дейв Дейв
Роберт Едді власник бару

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія відбувається в Лондоні. Фільм починається зі сцени, в якій чоловік відкриває двері і запитує прийшла жінку, домовлялися вони. Вона відповідає: «Ні». Він запрошує її випити кави, але замість цього вони страшною поспіху займаються відверто показаним сексом… Дія відбувається в бідній, неприбраною квартирі, між людьми з втомленими обличчями. Глядач дізнається, що зустрічаються вони щосереди. Ніяких розмов, до і після, тільки секс.

Чоловік — Джей — працює барменом. Кілька років тому він залишив свою сім'ю, взяв і просто пішов, оселився в одного. Але його самотність залишилося з ним, і дні його убогі та бідні, як і квартира, де він живе, і прикрашає їх тільки секс. Жінка — Клер — актриса. У неї сім'я — свиноподібний чоловік і маленький хлопчик. Сірість, нудьга та самотність проникли в її повсякдення, але немає ні сил, ні рішучості боротися з цим, і тільки скажений анонімний секс приносить забуття.

Крок за кроком реальність входить в їхні стосунки: Джей прослідкував за нею, помалу почав дізнаватися її життя, побачив її сім'ю, її роботу, її повсякдення. Тільки вони не здатні дивитися в очі життя — вона не хоче нічого міняти, може бути, тільки партнера по анонімному сексу, він вже довів свою нездатність боротися, він здатний залишатися тільки зі своєю самотністю… Проходить остання середа їх зустрічі.

Особливості[ред. | ред. код]

Техніка зйомки (оператор — Ерік Готьє) відрізняється реалізмом і навіть натуралізмом, негарне домінує над красивим — глядач бачить неукрашенную обстановку квартири холостяка, не особливо вражаючі обличчя акторів. У той же час сцени сексу зняті з більшою естетикою, але також і з усе більшою відкритістю… Кордону між еротикою і порно — хиткі і ледь помітні, особливо «розігріти кров» глядача має той факт, що все відбувається насправді, спочатку перед знімальною групою, на очах у чоловіка виконавиці головної ролі, а під час показу фільму — перед тисячами і тисячами очей…

Роль Роберта Едді дуже маленька, він виступає на одній сцені на кілька хвилин: власник бару розмовляє зі своїми барменами. Цікаво, що сам Едді під час зйомки говорив про «Інтим» з іронією, натякаючи на те, що сцена з власником бару — одна з небагатьох, де люди залишаються одягненими. Він також зі скептицизмом ставився до фільму, який за рік завоював більше нагород з усіх, в яких він грав за всю свою кар'єру.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Roger Ebert. (October 26, 2001). Intimacy. rogerebert.com. Процитовано 2015-04-21. 
  • Elvis Mitchell. (October 11, 2001). Raw Desire and Trysts, but No Sign of a Tango. New York Times. Процитовано 2015-04-21. 
  • Edward Guthmann. (November 16, 2001). Intimacy. San Francisco Chronicle. Процитовано 2015-04-21. 
  • Peter Bradshaw. (27 July 2001). Intimacy. Guardian/Observer. Процитовано 2015-04-21. 
  • Philip French. (29 July 2001). Intimacy. Guardian/Observer. Процитовано 2015-04-21.