Ірга колосиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірга колосиста
Amelanchier-spicata-flowers.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Amygdaloideae
Триба: Maleae
Рід: Ірга (Amelanchier)
Вид: Ірга колосиста
Біноміальна назва
Amelanchier spicata
(Lam.) K.Koch, 1869
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Amelanchier spicata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Amelanchier spicata
EOL logo.svg EOL: 231067
IPNI: 1184240-2
ITIS logo.svg ITIS: 25120
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1143213

Ірга колосиста[1], садова ірга колосиста[2], (Amelanchier spicata) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений на сході Канади й США.

Опис[ред. | ред. код]

Чагарник заввишки 1–3 м. Верхівки зав'язі густо запушені. Листки широко-еліптичні або овальні, 2.5–4 см завдовжки, 1.5–3.5 см шириною, на краю гостро-зубчасті. Суцвіття — густі багатоквіткові китиці. Плоди чорні, з сизою поволокою[1]. Квітки: чашолистки (1.7)2–3(4.4) мм; пелюстки лінійно-довгасті, (5.5)6.5–9(11) × (2)2.7–4.4(6.5) мм; тичинок (10)20. Плідяблуко 7–12 мм. 2n = 3x, 4x[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений на сході Канади й США; інтродукований та натуралізований у деяких країнах Європи[4][5].

В Україні вид зростає у парках і садах — на всій території[1].

Використання[ред. | ред. код]

Декоративна, харчова рослина[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 160.
  2. Amelanchier spicata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Flora of North America. Процитовано 01.09.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.09.2019.  (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.09.2019.  (англ.)