Ірга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірга круглолиста
Amelanchier ovalis fruits.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Рід: Ірга (Amelanchier)
Medik.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Amelanchier
EOL logo.svg EOL: 29970
IPNI: 33638-1
ITIS logo.svg ITIS: 25108
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23139
Fossilworks: 157340

Ірга́, або Коринка, або Бішмула́ (лат. Amelánchier) — рід рослин триби Яблуневі (Maleae) родини Розові (Rosaceae), листопадний кущ або невелике дерево.

Опис[ред.ред. код]

Листки прості, округлі або овальні, на черешках, дрібно- або крупнозубчасті по краях, зверху темно-зелені, знизу блідо-зелені, восени жовто-червоні або темно-червоні.

Квітки численні, білі або кремові, зібрані в волоть на кінцях пагонів. Зав'язь нижня. Маточка одна. Особливо рясне цвітіння і плодоношення буває на верхівкових пагонах минулого року.

Плід — ягода синювато-чорного або червонувато-фіолетового кольору, із сизим нальотом, діаметром до 10 мм, їстівна, солодка, достигає в липні — серпні.

Плоди містять до 12 % цукрів, близько 1 % кислоти, 0,5 % дубильних речовин, близько 40 мг% аскорбінової кислоти, каротин, барвники.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Відомі 19[1] видів ірги, які ростуть в помірному поясі Північної півкулі: Північна Америка, Північна Африка, Центральна і Південна Європа, Кавказ, Крим, Японія, і декілька гібридних форм.

Легко пристосовуючись до зовнішніх умов, широко розповсюдилась по світу, зокрема в Україні. Часто зустрічається в дикому вигляді. Насіння розповсюджується птахами.

Класифікація[ред.ред. код]

Рід Ірга налічує понад 10 видів.

Гібридні роди з участю представників роду Ірга[ред.ред. код]

Розмноження[ред.ред. код]

Розмножують іргу висіюванням насіння, живцюванням, кореневими паростками і поділом куща. Розростання кущів відбувається за рахунок кореневих пагонів.

Застосування[ред.ред. код]

Рясне цвітіння, декоративні плоди, вишукане осіннє забарвлення листя, невибагливість до ґрунту, посухостійкість, скороплідність, швидкий ріст, зимостійкість, щорічне плодоношення — все це робить іргу дуже цінною рослиною для садівника.
Легко переносить підстригання, маючи 15—20 і більше ростових пагонів.
Також є однією з надійних і витривалих підщеп для карликових грушок та яблунь.
Плоди вживаються в їжу свіжими, перероблюються на варення, пастилу, желе, вино. Сухі плоди — складова частина компотів і киселю із сухофруктів, надає їм гарне забарвлення.

Застосування в медицині[ред.ред. код]

Багато вітаміну Р дозволяє рекомендувати плоди ірги і соки з неї людям похилого віку для зміцнення стінок судин і підвищення їх еластичності, попередження інфаркту міокарда і варикозного розширення вен. Плоди ірги — хороший полівітамінний засіб, їх застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів. Ірга нормалізує сон і зміцнює організм. Вживання настоянки квіток ірги нормалізує роботу серця і знижує кров'яний тиск. В народній медицині сік використовується для полоскання горла при ангінах, запаленнях порожнини рота, відвари кори і листя — як в'яжучий і обволікаючий засіб. Сік свіжих плодів має в'яжучі властивості і використовується як лікувальний напій при розладах кишківника.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Згідно з даними GRIN

Посилання[ред.ред. код]