Аарон Копленд
| Аарон Копленд | |
|---|---|
англ. Aaron Copland  | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Aaron Copland |
| Дата народження | 14 листопада 1900[1][2][…] |
| Місце народження | Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Дата смерті | 2 грудня 1990[1][2][…] (90 років) |
| Місце смерті | Сліпі-Голлоу |
| Причина смерті | хвороба Альцгеймера і дихальна недостатність |
| Громадянство | .svg){kind=small} США |
| Віросповідання | атеїзм |
| Професії | диригент, піаніст, композитор, хореограф, музикознавець, музичний педагог, джазмен, кінокомпозитор, музичний критик |
| Освіта | Fontainebleau Schoolsd, Boys and Girls High Schoold і Boys High Schoold |
| Вчителі | Надія Буланже[4] і Рубін Голдмаркd |
| Відомі учні | Ramon Zupkod, Альберто Хінастера[5] і Eda Rapoportd[6][7] |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | англійська |
| Жанри | опера, симфонія, класична музика і балет |
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
| Лейбли | Columbia Records |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
| aaroncopland.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Аарон Копленд (англ. Aaron Copland, 14 листопада 1900 — 2 грудня 1990) — американський композитор, піаніст, диригент.
Народився в Нью-Йорку в єврейській родині емігрантів з Литви. В 1921—1924 займався в американській консерваторії Фонтенбло, де зустрівся з Надею Буланже, яка стала його наставницею. В 1927 його концерт для фортепіано з оркестром виконав Сергій Кусевицький та Бостонський симфонічний оркестр, що викликало у публіці скандал через використання джазових елементів.
В 1928-1931 композитор вів концерти, на яких пропагував новітніх американських композиторів, в 1932—1933 керував Фестивалем сучасної музики, на яких виступав як піаніст, диригент і педагог. На президентських виборах 1936 Копленд підтримував комуністичну партію, за що був взятий на замітку ФБР і потрапив до «Чорного списку» Голлівуду. В цей же час Копленд цікавиться творчістю Веберна і Булеза, серійною технікою, разом з тим продовжуючи писати і в неокласичній манері.
На початку 1970-х композитор захворів хворобою Альцгеймера і припинив писати музику, хоча не залишає диригування до 1983. Помер у Норт Тарритаун, штат Нью-Йорк.
Музикознавець Говарт Поллак стверджує, що Копленд був геєм, і що композитор рано прийняв та зрозумів свою сексуальність.[8] Як і багато хто в той час, Копленд оберігав свою приватність, особливо щодо своєї гомосексуальності. Він надав мало письмових подробиць про своє особисте життя, і навіть після Стоунволлських заворушень 1969 року не виявляв бажання «зізнатися у своїй гомосексуальності».[9]
Однак він був одним з небагатьох композиторів його рівня, що жив відкрито та подорожував зі своїми близькими.[10] Зазвичай це були талановиті, молодші чоловіки, які займалися мистецтвом. Різниця у віці між ними та композитором збільшувалася з віком.[11] Більшість стали близькими друзями за кілька років і, за словами Поллака, «залишалися основним джерелом спілкування».[9] Серед любовних романів Копленда були романи з фотографом Віктором Крафтом, художником Елвіном Россом, піаністом Полом Муром, танцюристом Еріком Джонсом, композитором Джоном Бродбіном Кеннеді[12] та художником Прентісом Тейлором.[13][14]
Віктор Крафт (1915—1976) став постійною фігурою в житті Копленда, хоча їхній роман, можливо, закінчився до 1944 року.[15] Коли композитор зустрів його в 1932 році спершу він був вундеркіндом-скрипалем, проте згодом Крафт покинув музику, щоб продовжити кар'єру фотографа, частково через наполягання Копленда.[16] Крафт то залишав, то знову з'являвся в житті Копленда, часто приносячи з собою багато стресу, оскільки його поведінка ставала дедалі більш непередбачуваною, іноді конфронтаційною.[17] Крафт став батьком дитини, якій Копленд пізніше заповів частину свого майна.[18]
Опери:
Балети:
- Grohg (1922—1925)
- Billy the Kid (1938)
- Rodeo (1942)
- Appalachian Spring для 13 инструментов (1943—1944)
- Dance Panels (1959—1962)
Симфонії:
- Симфонія для органа і оркестра (1924)
- Симфонія № 1 (1926—1928)
- Танцювальна симфонія (1930)
- Симфонія № 2, «Короткая» (1932—1933)
- Симфонія № 3 (1944—1946)
- Симфонічна ода для оркестру (1927—1929)
Інші твори
- Statements для оркестру (1932—1935)
- El Salon Mexico для оркестру (1936)
- Варіації для оркестру (1957)
- Три латиноамериканські скетчі для оркестру (1959—1971)
- Connotations для оркестру (1962)
- Inscape для оркестру (1967)
- Концерт для фортепіано з оркестром (1926)
- Концерт для кларнета, струнного оркестру, арфи і фортепіано (1947—1948)
- 12 віршів Емілі Дікінсон (1950)
- Старі американські пісні (1952)
- Про мишей та людей (1939, реж. Льюїс Майлстон)
- Спадкоємиця (1949, реж. Вільям Вайлер)
- Pollack H. Aaron Copland — The Life and Work of an Uncommon Man. New York: Henry Holt and Company, 1999
- Levin G., Tick J. Aaron Copland's America: a cultural perspective. New York: Watson-Guptill, 2000.
- Robertson M., Armstrong R. Aaron Copland: a guide to research New York: Routledge, 2001
- 4532 Копленд — астероїд, названий на честь композитора.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Machlis J. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ list of students of Frédéric Chopin
- ↑ https://www.classicalmusicdaily.com/articles/g/a/alberto-ginastera.htm
- ↑ McVicker M. F. Women Opera Composers: Biographies from the 1500s to the 21st Century — McFarland & Company, 2016. — P. 147. — 274 p. — ISBN 978-0-7864-9513-9
- ↑ Pedigo A. International Encyclopedia of Violin-keyboard Sonatas and Composer Biographies — (untranslated), 1995. — P. 252. — 341 p. — ISBN 978-0-9606356-2-7
- ↑ Pollack, 1999, p. 234.
- ↑ а б Pollack, 1999, p. 236.
- ↑ Pollack, 1999, p. 238.
- ↑ Pollack, 1999, p. 235.
- ↑ Robert Aldrich and Garry Wotherspoon, Who's Who in Gay and Lesbian History, London, 2000 ISBN 9780415253703 [сторінка?]
- ↑ Archives of American Art's New Show Reveals Stories of Gay America.
- ↑ Copland, Aaron (2006). Elizabeth Bergman Crist; Wayne D. Shirley (ред.). The Selected Correspondence of Aaron Copland. Yale University Press. с. 69–72. ISBN 9780300111217.
- ↑ Pollack, 1999, p. 241.
- ↑ Pollack, 1999, pp. 239—40.
- ↑ Pollack, 1999, pp. 243—44.
- ↑ Pollack, 1999, p. 244.
- Pollack, Howard (1999). Aaron Copland. New York: Henry Holt. ISBN 978-0-8050-4909-1.
- Copland House [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Твори Копленда на сайті Classical Connect [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] на сайті IMDB
- Народились 14 листопада
- Народились 1900
- Уродженці Брукліна
- Померли 2 грудня
- Померли 1990
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Нагороджені Президентською медаллю Свободи
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Нагороджені Національною медаллю мистецтв США
- Лауреати нагороди Кеннеді-центру
- Лауреати Пулітцерівської премії за музичний твір
- Нагороджені Золотою медаллю Конгресу
- Стипендіати програми Фулбрайта
- Композитори США
- Уродженці Нью-Йорка
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Єврейські агностики
- Російські євреї США
- Американські агностики
- Американські письменники єврейського походження
- Музиканти Columbia Records
- ЛГБТ-композитори
- Музиканти-геї США
- ЛГБТ-композитори США
- Композитори академічної музики XX століття
- Композитори-модерністи
- ЛГБТ-люди США XX століття
- Композитори додекафонії та серіалізму
- Джазові піаністи США
- Композитори-геї
- ЛГБТ-євреї