Абашин Герман Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абашин Герман Едуардович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Абашин Герман Едуардович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 березня 1993(1993-03-05)
Дніпропетровськ, Україна
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (21 рік)

поховання: Краснопільський цвинтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ге́рман Едуа́рдович Аба́шин (5 березня 1993(19930305) — 29 серпня 2014) — український військовик, солдат, учасник війни на Сході України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

В 7 років залишився сиротою, виховувався бабусею й тіткою, яка стала для нього мамою. Закінчив ПТУ № 17, де здобув спеціальність автослюсаря. За власним бажанням пішов служити в армію, 2012 року підписав контракт. Солдат 93-ї бригади.

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з села Побєда до Новокатеринівки (Старобешівський район).

Бойові товариші розповіли, що Герман загинув від поранення в голову в автомобілі ЗІЛ-131 № 6544 Н9, який загорівся від вибуху, на південному виїзді з села Новокатеринівка (Старобешівський район).

10 вересня його останки ексгумовані, привезені до Запоріжжя. Похований 7 серпня 2015-го на Кушугумському цвинтарі. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, перепохований на Центральній алеї Краснопільського цвинтаря міста Дніпро у квітні 2016 року з військовими почестями.

По смерті залишилась тітка.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 жовтня 2015 року № 476/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]