Абрамов Федір Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абрамов Федір Олексійович
Федір Абрамов.jpg
Народився 8 (21) березня 1904(1904-03-21)
Лисичанськ
Помер 5 грудня 1982(1982-12-05) (78 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Дніпропетровський гірничий інститут
Науковий ступінь член-кореспондент АН УРСР
Заклад Дніпропетровський гірничий інститут, Інститут геотехнічної механіки АН УРСР
Учасник Німецько-радянська війна
Членство НАН України
Посада завідуючий кафедрою аерології та охорони праці Національного гірничого університету в 1940—1969 роках
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Орден Леніна
Звання доктор технічних наук

Абрамов Федір Олексійович (* 8 (21) березня 1904(19040321), колишній рудник Скальковський, передмістя Лисичанська — сучасна Луганська область — † 5 грудня 1982) — український вчений в царині гірничої справи, доктор технічних наук — 1952, професор — 1952, член-кореспондент АН УРСР −1967, заслужений діяч науки УРСР — 1974.

Життєпис[ред. | ред. код]

1930 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, викладав у ньому. З 1962 працює в Інституті геотехнічної механіки АН УРСР.

З 1940 по 1969 рік (із перервою в 1941—1944) завідував кафедрою аерології та охорони праці Національного гірничого університету.

Учасник Другої світової війни.

У 1952 році захистив докторську дисертацію, котра була присвячена дослідженню аеродинаміки вертикальних стовбурів шахт з новими видами армування.

На кафедрі розробляли методики, необхідні при швидкому будівництві Московського метрополітену в 1950-х роках.

До 1982 року керував відділом рудникової аерогазотермодинаміки інституту геотехнічної механіки.

Керував дослідженнями, що були висвітлені в «Довіднику по рудниковій вентиляції», в творчий колектив входили О. С. Гершун, Б. Є. Грецінгер, В. А. Долинський, А. Ф. Мілєтич, Л. П. Роменський, В. Е. Стрейманн, М. В. Шибка, Г. А. Шевелєв.

Є засновником наукової школи в царині рудникової вентиляції.

Першим в СРСР обґрунтував та довів на практиці економічну й технічну доцільність застосування індивідуального кріплення очисних вибоїв шахт Донбасу.

Його праці стосуються проблем провітрювання і аерогазодинаміки шахт, запобігання раптовим викидам вугілля, породи і газу в них.

Розробив методику контролю-депресивної зйомки провітрювання шахт і рудників.

На шахтах Донбасу був запроваджений запропонований ним клиновий принцип виймання металевих стояків.

Був ініціатором та одним із розробників серії моделюючих приладів, що впроваджувалися у промисловість.

Під його керівництвом:

  • створено аеродинамічні засоби регулювання дебіту повітря на видобуткових дільницях,
  • здійснено математичне обґрунтування перехідних аерогазодинамічних процесів,
  • розроблено алгоритми та програми розрахунку вентиляції шахт,
  • закладено теоретичні основи електричного моделювання шахтних вентиляційних мереж.

Нагороджений орденом Леніна, орденами і медалями, Державною премією УРСР 1976 року — за розробку та втілення в життя методики подолання газового бар'єру, котрий забезпечує на сильнозагазованих шахтах лавове навантаження понад 1000 тон в добу.

Зареєстровано його винахіди «Спосіб вимірювання дебітів метану з дегазаційних скважин» — співавтор, зокрема, з В. Е. Фрундіним,

  • «Іскробезпечний метанометр з уніфікованим виходом», у співавторстві.

Деякі з надрукованих його наукових робіт:

  • «Електричне моделювання вентиляційних мереж вугільних шахт», 1957, Москва, «Вуглетехвидав», разом з Н. А. Фроловим,
  • «Прилади для контролю вентиляції шахт», навчальний посібник, разом з А. Ф. Мілєтичем, 1960, Москва, «Держгіртехвидав»,
  • «Моделювання вентиляційних мереж шахт», 1961, у колективі,
  • «Аеродинамічний опір гірських виробіток та тунелів метрополітену», разом з В. А. Долинським та І. А. Ідельчиком, 1964, Москва, «Недра»,
  • «Лабораторний практикум по рудничній вентиляції», разом з В. А. Бойком та В. А. Долинським, 1966,
  • «Автоматизація провітрювання шахт» — з В. А. Бойком, Київ, «Наукова думка», 1967,
  • «Моделювання динамічних процесів рудничної аерології» — з Л. П. Фельдманом, 1981,
  • «Фізико-хімічний спосіб запобігання газодинамічних явищ у вугільних шахтах» — Абрамов, В. А. Олейник, В. В. Репка, Г. А. Шевелєв, 1982, «Наукова думка», Київ.

Джерела[ред. | ред. код]