Абрамов Федір Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абрамов Федір Олексійович
Федір Абрамов.jpg
Народився 8 (21) березня 1904(1904-03-21)
Лисичанськ
Помер 5 грудня 1982(1982-12-05) (78 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Дніпропетровський гірничий інститут
Заклад Дніпропетровський гірничий інститут, Інститут геотехнічної механіки АН УРСР
Посада завідуючий кафедрою аерології та охорони праці Національного гірничого університету в 1940—1969 роках
Вчене звання доктор технічних наук
Науковий ступінь член-кореспондент АН УРСР
Член НАН України
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Орден Леніна

Абрамов Федір Олексійович (* 8 (21) березня 1904(19040321), колишній рудник Скальковський, передмістя Лисичанська — сучасна Луганська область — † 5 грудня 1982) — український вчений в царині гірничої справи, доктор технічних наук — 1952, професор — 1952, член-кореспондент АН УРСР −1967, заслужений діяч науки УРСР — 1974.

Життєпис[ред. | ред. код]

1930 року закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, викладав у ньому. З 1962 працює в Інституті геотехнічної механіки АН УРСР.

З 1940 по 1969 рік (із перервою в 1941—1944) завідував кафедрою аерології та охорони праці Національного гірничого університету.

Учасник Другої світової війни.

У 1952 році захистив докторську дисертацію, котра була присвячена дослідженню аеродинаміки вертикальних стовбурів шахт з новими видами армування.

На кафедрі розробляли методики, необхідні при швидкому будівництві Московського метрополітену в 1950-х роках.

До 1982 року керував відділом рудникової аерогазотермодинаміки інституту геотехнічної механіки.

Керував дослідженнями, що були висвітлені в «Довіднику по рудниковій вентиляції», в творчий колектив входили О. С. Гершун, Б. Є. Грецінгер, В. А. Долинський, А. Ф. Мілєтич, Л. П. Роменський, В. Е. Стрейманн, М. В. Шибка, Г. А. Шевелєв.

Є засновником наукової школи в царині рудникової вентиляції.

Першим в СРСР обґрунтував та довів на практиці економічну й технічну доцільність застосування індивідуального кріплення очисних вибоїв шахт Донбасу.

Його праці стосуються проблем провітрювання і аерогазодинаміки шахт, запобігання раптовим викидам вугілля, породи і газу в них.

Розробив методику контролю-депресивної зйомки провітрювання шахт і рудників.

На шахтах Донбасу був запроваджений запропонований ним клиновий принцип виймання металевих стояків.

Був ініціатором та одним із розробників серії моделюючих приладів, що впроваджувалися у промисловість.

Під його керівництвом:

  • створено аеродинамічні засоби регулювання дебіту повітря на видобуткових дільницях,
  • здійснено математичне обґрунтування перехідних аерогазодинамічних процесів,
  • розроблено алгоритми та програми розрахунку вентиляції шахт,
  • закладено теоретичні основи електричного моделювання шахтних вентиляційних мереж.

Нагороджений орденом Леніна, орденами і медалями, Державною премією УРСР 1976 року — за розробку та втілення в життя методики подолання газового бар'єру, котрий забезпечує на сильнозагазованих шахтах лавове навантаження понад 1000 тон в добу.

Зареєстровано його винахіди «Спосіб вимірювання дебітів метану з дегазаційних скважин» — співавтор, зокрема, з В. Е. Фрундіним,

  • «Іскробезпечний метанометр з уніфікованим виходом», у співавторстві.

Деякі з надрукованих його наукових робіт:

  • «Електричне моделювання вентиляційних мереж вугільних шахт», 1957, Москва, «Вуглетехвидав», разом з Н. А. Фроловим,
  • «Прилади для контролю вентиляції шахт», навчальний посібник, разом з А. Ф. Мілєтичем, 1960, Москва, «Держгіртехвидав»,
  • «Моделювання вентиляційних мереж шахт», 1961, у колективі,
  • «Аеродинамічний опір гірських виробіток та тунелів метрополітену», разом з В. А. Долинським та І. А. Ідельчиком, 1964, Москва, «Недра»,
  • «Лабораторний практикум по рудничній вентиляції», разом з В. А. Бойком та В. А. Долинським, 1966,
  • «Автоматизація провітрювання шахт» — з В. А. Бойком, Київ, «Наукова думка», 1967,
  • «Моделювання динамічних процесів рудничної аерології» — з Л. П. Фельдманом, 1981,
  • «Фізико-хімічний спосіб запобігання газодинамічних явищ у вугільних шахтах» — Абрамов, В. А. Олейник, В. В. Репка, Г. А. Шевелєв, 1982, «Наукова думка», Київ.

Джерела[ред. | ред. код]