Август Шеноа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Август Шеноа
хорв. August Šenoa (Schönoa)
Фотопортрет Августа Шеноа, виданий Матицею Хорватською (1882), експонат міського музею Загреба

Фотопортрет Августа Шеноа, виданий Матицею Хорватською (1882), експонат міського музею Загреба
При народженні August Ivan Nepomuk Eduard Šenoa
Псевдоніми, криптоніми Onufrius Kopriva
Народження 14 листопада 1838(1838-11-14)
  Загреб, Австрійська імперія
Смерть 13 грудня 1881(1881-12-13) (43 роки)
  там же, Австро-Угорщина
Поховання Мірогой
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Мова творів хорватська
Рід діяльності письменник
Роки активності: 185581
Напрямок прозаїк, поет, драматург, критик
Жанр романи
CMNS: Август Шеноа на Вікісховищі

Август Шеноа (хорв. August Šenoa (Schönoa); 14 листопада 1838(18381114), Загреб, Австрійська імперія13 грудня 1881, там же, Австро-Угорщина) — хорватський письменник: романіст, критик, редактор, поет і драматург; автор понад 10 романів. Один з найвидатніших представників національної літератури, є автором популярної патріотичної пісні «Živila Hrvatska». Августа Шеноа часто називають «Батьком хорватського роману».

Біографія[ред.ред. код]

Август Шеноа народився в Загребі у словацько-німецькій родині. Його батьком був німець Алоїс Шеноа (нім. Alois Schönoa), а мати — словачка з Будапешта Терезія Рабацс (словац. Terezija Rabacs).

Пам'ятник письменнику у Загребі

У 185765 роках Шеноа навчався на юриста в Празі. Деякий час проживав у Відні, потому повернувся до Загреба (1866).

У період з 1874 по 1881 рік був редактором літературного часопису «Вінок» («Vijenac»).

Август Шеноа помер через хворобу, на яку заразився після Загребського землетрусу 1880 року.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Август Шеноа почав друкуватися з 1861 року. Для його історичних романів характерна повнота викладення матеріалу, об'єктивність у підходах до описуваних подій, документальність оповідання.

Один з найпопулярніших романів Шеноа — «Селянська буча» присвячений хорватсько-словенському повстанню 1573 року. У цьому творі народ показаний у ролі прогресивної історичної сили.

Твори[ред.ред. код]

  • 1865 — «Наша література» (Naša književnost);
  • 1866Ljubica;
  • 1867Zagrebulje;
  • 1871 — «Золото золотаря» (Zlatarevo zlato);
  • 1873Prijan Lovro;
  • 1876 — «Начувайся сеньських рук» (Čuvaj se senjske ruke);
  • 1877 — «Селянська буча» (Seljačka buna);
  • 1878Diogenes, Karanfil s pjesnikova groba;
  • 1879Prosjak Luka;
  • 1881 — «Прокляття».

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]

  • Август Шеноа на сайті Музею міста Загреба
  • Рябова Е., Роман А. Шеноа «Крестьянское восстание», «Литература славянских народов», 1958, в. 3 (рос.)
  • Barac А., A. Šenoa, Zagreb, 1926 (хор.)
  • Vucetic S., Vaznija literatura о Senoi // в кн.: Senoa A., Djela, sv. l, Zagreb, 1962 (хор.)
  • Jelcic D., A. Senoa njim sarnim, Beograd, 1966 (хор.)