Автоматизоване робоче місце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Автоматизо́ване робо́че мі́сце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йому документів і даних.

Автоматизоване робоче місце забезпечує робітника всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.

Поняття АРМ[ред. | ред. код]

Засоби АРМ[ред. | ред. код]

АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію людини з комп'ютером, надає можливість введення інформації (через клавіатуру, комп'ютерну мишку, сканер тощо) та її виведення на екран монітора, принтер, плотер, звукову плату — динаміки або інші пристрої виведення.

АРМ оператора входить до складу автоматизованої системи керування.

АРМ у системі управління — це проблемно орієнтований комплекс технічних, програмних, лінгвістичних засобів, установлений безпосередньо на робочому місці користувача, що використовується для автоматизації операцій взаємодії користувача з комп'ютером у процесі проектування та реалізації завдань.

Призначення АРМ[ред. | ред. код]

АРМ спрямоване на:

Класифікація АРМ[ред. | ред. код]

За рівнем управління[ред. | ред. код]

  • АРМ вищих керівників — директора, його заступників, головного бухгалтера, а також керівників середнього та нижчого рівнів управління;
  • АРМ спеціалістів — АРМ інспекторів, бухгалтерів, економістів; нормувальників, диспетчерів, інженерів та ін.
  • АРМ технічних виконавців — бригадирів, майстрів, секретарів тощо.

За рівнем формою організації праці працівників на персональних комп'ютерах[ред. | ред. код]

За рівнем використання ПК[ред. | ред. код]

  • АРМ нижчого рівня
  • АРМ середнього рівня
  • АРМ вищого рівня

За ступенем підготовленості користувача[ред. | ред. код]

  • користувачі, що володіють програмуванням;
  • користувачі, що одержали спеціальну підготовку з використо-вування інструментальних засобів АРМ і освоїли роботу на конкретному ПК;
  • користувачі, що не одержали спеціальних знань, але мають певні навички роботи на конкретному ПК;
  • користувачі, що не мають знань у області ПК і не уміють на них працювати.

За видами вирішуваних завдань[ред. | ред. код]

  • для вирішення інформаційно-обчислювальних задач;
  • для вирішення задач підготовки і введення даних;
  • для вирішення інформаційно-довідкових задач;
  • для вирішення задач бухгалтерського обліку;
  • для вирішення задач статистичної обробки даних;
  • для вирішення задач аналітичних розрахунків та ін.

Класифікація АРМ залежить від[ред. | ред. код]

  • сфери використання (наукова діяльність, проектування, виробничо-технологічні процеси, менеджмент тощо);
  • типу ЕОМ (електронно-обчислювальної машини: мікро-, міні-, макроЕОМ);
  • режиму експлуатації (індивідуальний, груповий, мережевий);

Основні ознаки АРМ[ред. | ред. код]

  • доступність користувача до сукупності технічних, програмних, інформаційних засобів;
  • розміщення обчислювальної техніки безпосередньо на робочому столі користувача;
  • можливість створення та вдосконалення проектів автоматизованої обробки даних у конкретній сфері діяльності;
  • здійснення обробки даних самим користувачем.

Структура АРМ[ред. | ред. код]

Структура та склад елементів будь-якого АРМ залежить від його призначення, складу розв'язуваних задач, структури програмного забезпечення, способу фіксації даних у первинних документах тощо.

  • Функціональна частина АРМ є складовим компонентом його структури, яка визначає основні функції фахівця з персоналу, а також процес функціонування АРМ у часі, як процес взаємодії елементів, що забезпечують безперебійну роботу бухгалтера. Функціональна частина АРМ містить опис сукупності взаємопов'язаних завдань, які враховують усі види формалізованої діяльності працівника. Завдання — це частина функції управління, під якою розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів — формування вихідних документів, які мають певне функціональне призначення в управлінні конкретним об'єктом.
  • Забезпечуюча частина АРМ — це сукупність технічного та інформаційного забезпечення.
  • Технічне забезпечення АРМ — це комплекс технічних засобів, побудований на основі персонального комп'ютера.

Застосування ПЕОМ докорінно змінює технологію та організацію процесів управління. З використанням ПЕОМ упроваджуються нові ІТ управління персоналом, що ґрунтуються на організації АРМ фахівця з кадрової роботи.

  • Інформаційне забезпечення АРМ — це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази (ІБ), що поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.

Технологія процесу на АРМ складається з таких етапів[ред. | ред. код]

  1. збирання даних і введення їх у ПК;
  2. створення ІБ;
  3. оброблення інформації на ПЕОМ; видача результатної інформації;
  4. зберігання інформації (в тому числі інформації минулих періодів).

Типова структура АРМ[ред. | ред. код]

Типове АРМ містить:

  • транслятори (інтерпретатори) різних мов програмування;
  • засоби проектування й обробки даних (редактори текстової, графічної інформації, табличні процесори, генератори вихідних форм);
  • програми користувача (обробні, навчальні, СУБД тощо). Розв'язок задач за допомогою АРМ пов'язаний з пошуком необхідної інформації в Б Д, подальшою її обробкою за алгоритмами і видачею результатів на екран чи принтер.

Принципи роботи АРМ[ред. | ред. код]

В основу організації системи управління персоналом з використанням АРМів мають бути покладені такі принципи:

  • автоматизоване оброблення облікових даних у реальному часі безпосередньо на робочих місцях фахівців з праці;
  • взаємодія фахівця з праці з ІС в діалоговому режимі;
  • організація первинних документів на носіях, що читаються машиною;
  • формування і видача результативної інформації в режимі запиту і необхідному для фахівця з праці обсязі.

Функції АРМ[ред. | ред. код]

Основними функціями АРМ можуть бути:

  • введення, нагромадження та зберігання інформації;
  • її пошук за заданими ознаками;
  • виконання прикладних програм оброблення інформації;
  • видача результатів у потрібному вигляді;
  • контроль усіх етапів оброблення інформації;
  • автоматичне протоколювання робочих процесів;
  • відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ тощо.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Інформаційні системи і технології на підприємствах
  2. В С Пономаренко, І В Журавльова, І Л Латишева — Інформаційні системи в управлінні персоналом
  3. Скороходов В. А., Худякова І. М. — Автоматизоване робоче місце менеджера