Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адміністративно-територіальна реформа в УРСР 1962 року переслідувала ціль укрупнення районів, в наслідок чого в цілому було ліквідовано понад 350 районів.

Соціально-економічні реформи М. Хрущова підкріплювалися реорганізацією партійного керівництва — відповідно до його записки, направленої в президію ЦК, рішенням листопадового (1962 р.) пленуму ЦК КПРС в межах областей утворювались дві самостійні партійні організації з двома обкомами на чолі: з керівництва промисловістю і з керівництва сільським господарством. Замість райкомів партії було створено 256 парткомів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь і 78 зональних промислово-виробничих парткомів у сільській місцевості. У містах діяли 92 міські комітети і 71 міський райком КП України на підприємствах промисловості, транспорту тощо. Відповідної реорганізації зазнали радянські, комсомольські, профспілкові органи. У грудні 1962 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР утворювалися обласні (промислові) і обласні (сільські) ради депутатів трудящих. Втім, реорганізація торкнулася лише 19 областей України (в 6 західних областях — Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Закарпатській та Чернівецькій — лишилися єдині партійні та радянські органи).[1]

Кількість економічних адміністративних районів (раднаргоспів) скоротилося з 14 існуючих до 7: Донецький, Київський, Львівський, Подільський, Придніпровський, Харківський та Чорноморський економічний район.

Скасовані райони[ред. | ред. код]

Область Загальна кількість р-нів (початкова) 1962 Загальна кількість р-нів (кінцева) Докладніше
1 Вінницька область 32 19 13 адм.-тер. устрій
2 Волинська область 19 12 7 адм.-тер. устрій
3 Дніпропетровська область 22 10 12 адм.-тер. устрій
4 Донецька область 22 13 9 адм.-тер. устрій
5 Житомирська область 25 14 11 адм.-тер. устрій
6 Закарпатська область 13 8 5 адм.-тер. устрій
7 Запорізька область 23 13 10 адм.-тер. устрій
8 Івано-Франківська область 26 20 6 адм.-тер. устрій
9 Київська область 31 19 12 адм.-тер. устрій
10 Кіровоградська область 24 12 12 адм.-тер. устрій
11 Кримська область 21 11 10 адм.-тер. устрій
12 Луганська область 25 16 9 адм.-тер. устрій
13 Львівська область 32 21 11 адм.-тер. устрій
14 Миколаївська область 19 10 9 адм.-тер. устрій
15 Одеська область 31 17 14 адм.-тер. устрій
16 Полтавська область 34 20 14 адм.-тер. устрій
17 Рівненська область 19 12 7 адм.-тер. устрій
18 Сумська область 23 13 10 адм.-тер. устрій
19 Тернопільська область 30 21 9 адм.-тер. устрій
20 Харківська область 28 15 13 адм.-тер. устрій
21 Херсонська область 20 10 10 адм.-тер. устрій
22 Хмельницька область 24 14 10 адм.-тер. устрій
23 Черкаська область 21 11 10 адм.-тер. устрій
24 Чернівецька область 14 8 6 адм.-тер. устрій
25 Чернігівська область 26 14 12 адм.-тер. устрій
Разом 604 353 251

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Верменич Я. В. Адміністративно-територіальний устрій України: еволюція, сучасний стан, проблеми реформування (у 2-х ч.) / В. А. Смолій (наук. ред.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2009. — Т. II. — С. 99–114. — ISBN 978-966-02-5129-8.

Див. також[ред. | ред. код]