Адміністративний устрій Харківської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сучасний адміністративний поділ Харківської області

Адміністративно-територіальний устрій Харківської області — поділ Харківської області задля доцільнішого використання людських і природних ресурсів. До складу області входить 27 (сільських) районів, 17 міст, з яких 7 обласного значення (обласного підпорядкування) — Ізюм, Куп'янськ, Лозова, Люботин, Первомайський, Харків, Чугуїв, та 10 районного значення, 61 селищ міського типу, 1542 села, 138 селищ, 60 селищних рад, 381 сільська рада. Адміністративний центр — місто Харків[1].

Адміністративні райони[ред. | ред. код]

Адміністративно-
територіальна
одиниця
Населення,
жит.
Площа,
км²
Щільність,
осіб/км²
Адміністративний
центр
Міста СМТ Села,
селища
Селищних
рад
Сільських
рад
Склад
всього міське сільське
1 Балаклійський 92794 57276 35518 1987 46,710 Балаклія 1 3 56 3 20 детальніше
2 Барвінківський 32060 12798 19262 1365 23,5 Барвінкове 1 2 59 - 12 детальніше
3 Близнюківський 25768 4939 20829 1380 18,670 Близнюки - 1 96 1 19 детальніше
4 Богодухівський 47560 22017 25543 1160 40,990 Богодухів 1 2 75 2 20 детальніше
5 Борівський 21228 6806 14422 875 24,250 Борова - 1 37 1 1 детальніше
6 Валківський 36808 15633 21175 1011 36,430 Валки 1 2 99 2 17 детальніше
7 Великобурлуцький 28287 7516 20771 1221 23,170 Великий Бурлук - 2 81 2 16 детальніше
8 Вовчанський 54569 30545 24024 1889 28,890 Вовчанськ 1 3 91 3 23 детальніше
9 Дворічанський 22323 4410 17913 1112 20,070 Дворічна - 1 54 1 13 детальніше
10 Дергачівський 98521 69953 28568 900 109,460 Дергачі 1 7 55 7 7 детальніше
11 Зачепилівський 19059 4409 14650 794 24,000 Зачепилівка - 1 37 1 9 детальніше
12 Зміївський 81307 36888 44419 1365 59,580 Зміїв 1 2 74 2 13 детальніше
13 Золочівський 34052 11495 22557 969 35,160 Золочів - 1 72 1 13 детальніше
14 Ізюмський 22256 - 22256 1554 14,330 Ізюм - - 60 - 17 детальніше
15 Кегичівський 23459 9450 14009 783 29,980 Кегичівка - 2 38 2 14 детальніше
16 Коломацький 9038 3844 5194 330 27,430 Коломак - 1 33 1 4 детальніше
17 Красноградський 49224 22444 26780 985 49,970 Красноград 1 - 55 - 13 детальніше
18 Краснокутський 33122 10019 23103 1041 31,820 Краснокутськ - 2 64 2 11 детальніше
19 Куп'янський 29882 - 29882 1280 23,340 Куп'янськ - - 70 - 19 детальніше
20 Лозівський 34551 11737 22814 1404 24,620 Лозова - 2 82 2 19 детальніше
21 Нововодолазький 40888 14195 26693 1183 34,570 Нова Водолага - 2 56 2 13 детальніше
22 Первомайський 19999 - 19999 1195 16,740 Первомайський - - 58 - 18 детальніше
23 Печенізький 11827 6033 5794 468 25,300 Печеніги - 1 11 1 4 детальніше
24 Сахновщинський 26448 8625 17823 1170 22,610 Сахновщина - 1 63 1 15 детальніше
25 Харківський 186586 125322 61264 1403 132,950 Харків 2 14 68 14 14 детальніше
26 Чугуївський 51077 28836 22241 1149 44,470 Чугуїв - 6 34 6 13 детальніше
27 Шевченківський 23290 7306 15984 977 23,830 Шевченкове - - 19 - 15 детальніше
Місто-
обласного
значення
Населення,
жит.
Площа,
км²
Щільність,
чол./км²
Адміністративний
центр
Міста СМТ Села,
селища
Селищних
рад
Сільських
рад
Склад
всього міське сільське
1 Ізюм 56075 56075 - 41 1374,390 - 1 - - - -
2 Куп'янськ 62705 62705 - 33 963,680 - 1 2 - 2 -
3 Лозова 73707 71959 1748 18 3570,550 - 1 1 5 1 1
4 Люботин 26805 24031 2774 31 768,710 - 1 - 4 - -
5 Первомайський 33319 32826 463 31 1065,780 - 1 - 1 - -
6 Харків 1449871 - 1449871 306 4737,520 - 1 - - - -
7 Чугуїв 37348 36438 9110 13 2846,720 - 1 - 2 - -

Історія формування[ред. | ред. код]

Див. також Історія Харківської області

04.01.1957 ліквідований Вільховатський район[2], 12.08.1959 скасовано 4 райони.[3]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 13 районів[4]. Тобто скасовувались 15 районів[5][6]: Барвінківський, Близнюківський, Борівський, Дворічанський, Зачепилівський, Золочівський, Кегичівський, Краснокутський, Нововодолазький, Олексіївський, Петрівський, Печенізький, Старосалтівський, Харківський та Шевченківський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 20.[7][8] У грудні 1966 р. відновилось ще 5 районів: Борівський, Дворічанський, Дергачівський, Зачепилівський та Кегичівський.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Регіони України та їх склад
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 413.
  3. s:Указ Президії ВР УРСР від 12.08.1959 «Про укрупнення деяких районів Харківської області»
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 57–60.
  6. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 123–125.(рос.)
  7. s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР
  8. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  9. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 519.

Посилання[ред. | ред. код]