Адміністративний устрій Вінницької області
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 18 липня 2020.
Адміністративний поділ Вінницької області: 27 адміністративних районів і 6 міст обласного значення, до складу яких входять 18 міст, 29 селищ міського типу, 1458 сільських населених пунктів (станом на 1 липня 2013 року). Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Козятин. Адміністративний центр — місто Вінниця.
Вінницьку область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 26,5 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 623 тис. осіб. Щільність населення — 61,7 осіб на км².
Таблиці адміністративних одиниць[ред. | ред. код]
Райони[ред. | ред. код]
| № | Назва | Герб | Населення, тис. жит. |
Територія, км² |
Густота, чол./км² |
Адміністративний центр |
Карта |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Барський | 
|
54 | 1 100 | 49.4 | Бар | 
|
| 2 | Бершадський | 
|
61,6 | 1 285.8 | 48.7 | Бершадь | 
|
| 3 | Вінницький | 
|
77,9 | 950 | 80.9 | Вінниця | 
|
| 4 | Гайсинський | 
|
58,6 | 1 100 | 53.7 | Гайсин | 
|
| 5 | Жмеринський | 
|
35,7 | 1 130 | 32 | Жмеринка | 
|
| 6 | Іллінецький | 
|
38,2 | 910 | 42.6 | Іллінці | 
|
| 7 | Калинівський | 
|
59,5 | 1 090 | 54.9 | Калинівка | 
|
| 8 | Козятинський | 
|
41 | 1 120 | 37 | Козятин | 
|
| 9 | Крижопільський | 
|
34,9 | 880 | 40.2 | Крижопіль | 
|
| 10 | Липовецький | 
|
39,2 | 970 | 45.56 | Липовець | 
|
| 11 | Літинський | 
|
36,6 | 960 | 38.6 | Літин | 
|
| 12 | Могилів-Подільський | 
|
34,2 | 930 | 37.2 | Могилів-Подільський | 
|
| 13 | Мурованокуриловецький | 
|
26,8 | 890 | 30.7 | Муровані Курилівці | 
|
| 14 | Немирівський | 
|
51,3 | 1 290 | 40.3 | Немирів | 
|
| 15 | Оратівський | 
|
22,4 | 870 | 26.3 | Оратів | 
|
| 16 | Піщанський | 
|
21,7 | 600 | 36.6 | Піщанка | 
|
| 17 | Погребищенський | 
|
31,6 | 1 199 | 26,9 | Погребище | 
|
| 18 | Теплицький | 
|
29,8 | 810 | 37.5 | Теплик | 
|
| 19 | Тиврівський | 
|
43,5 | 880 | 49.8 | Тиврів | 
|
| 20 | Томашпільський | 
|
34,7 | 780 | 45 | Томашпіль | 
|
| 21 | Тростянецький | 
|
37 | 860 | 43.5 | Тростянець | 
|
| 22 | Тульчинський | 
|
57,3 | 1 120 | 51,7 | Тульчин | 
|
| 23 | Хмільницький | 
|
38,1 | 1 250 | 30.9 | Хмільник | 
|
| 24 | Чернівецький | 
|
22,7 | 590 | 39.3 | Чернівці | 
|
| 25 | Чечельницький | 
|
22,4 | 760 | 30 | Чечельник | 
|
| 26 | Шаргородський | 
|
58,7 | 1 140 | 52 | Шаргород | 
|
| 27 | Ямпільський | 
|
41,6 | 790 | 53.4 | Ямпіль | 
|
Міста обласного значення[ред. | ред. код]
| № | Назва | Герб | Населення |
Площа, км² |
Мапа | Склад |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Вінниця | _1.jpg)
|
371 748 | 79,94 | ||
| 2 | Жмеринка | 
|
35 419 | 18,26 | ||
| 3 | Козятин | 
|
24 261 | 12,5 | 1 смт | |
| 4 | Ладижин | 
|
22 967 | 9 | 1 село і 2 селища | |
| 5 | Могилів-Подільський | 
|
32 099 | 21,63 | 2 селища | |
| 6 | Хмільник | 
|
28 226 | 20,5 |
Історія[ред. | ред. код]
- 27.02.1932 — утворена Вінницька область у складі 2 міст обласного підпорядкування: 1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів[1]: 1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джулинський, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55. Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.
- 15.10.1932 — Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський райони перечислені до Київської області[2]
- 7.03.1933 — Юринецький район перейменовано на Сатанівський
- I пол. 1933 — створено Ситковецький і Шпиківський райони (загалом стало 64 райони і 2 міськради)
- 31.07.1934 — 19 сільрад Староушицього району передані до Кам'янецького
- 25.12.1934 — Кам'янецький і Проскурівський райони перетворені на міськради
- 1934? — Могилівський і Шепетівський райони перетворені на міськради
- 26.02.1935 — шляхом розукрупнення утворено 14 районів: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Дашівський, Красилівський, Миньковецький, Ободівський, Ольгопольський, Остропольський, Плужнянський, Старо-Синявський, Турбівський, Чорноострівський, Яришівський
- 1.04.1935 — створено 4 округи: Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Проскурівський, Шепетівський
- 27.10.1935 — Волочиський район перейменовано на Фридрихівський
- 15.12.1935 — 44 райони, 2 міськради і 4 округи (всього 74 райони і 6 міськрад)
- 1936 — Фридрихівський район перейменовано на Волочиський
- 22 вересня 1937 року:
- 33 райони увійшли до Кам'янець-Подільської області (Віньковецький (Затонський), Вовковинецький, Деражнянський, Летичівський, Меджибізький, Остропільський, Старокостянтинівський, Старосинявський і райони Кам'янець-Подільського, Проскурівського і Шепетівського округів);
- Бердичівська міськрада і 4 райони відійшли до Житомирської області (Дзержинський, Любарський, Чуднівський, Янушпільський);
- Могилів-Подільський округ ліквідовано;
- 4 райони приєднані від Київської області (Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський)
- 1938? — створено Вінницький район
- 11.08.1939 — створено Самгородоцький район
- 19 червня 1945 та 7 червня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[3][4][5]
- 20.03.1946 — створено Джуринський район[6]
- 1954 — Монастирищенський район відійшов до Черкаської області (на поч.-сер. 1950-х рр. всього 45 районів)
- 28.11.1957 — ліквідовано Ольгопільський, Самгородоцький, Станіславчицький райони[7]
- 04.06.1958 — скасовано Яришівський; створено Могилів-Подільський район[7]
- 21.01.1959 — ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райони[8]
- 10.09.1959 — скасовано Вороновицький, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Турбівський райони[9]
- 30.12.1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13)[10]: Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький; тобто скасовувались 19 районів[11][12]: Брацлавський, Вінницький, Іллінецький, Комсомольський, Літинський, Мурованокуриловецький, Оратівський, Піщанський, Плисківський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Уланівський, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський та Ямпільський.
- 4.01.1965 — відновлено Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони[13][14]
- 8.12.1966 — відновлено Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільсьикй, Чечельницький райони[15]
- 7.12.1979 — відновлено Оратівський район[16]
- 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назви районів відповідно до розділу III додатка до постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9.02.1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
- ↑ П. 3 постанови ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року «Про утворення Чернігівської области»
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19.6.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 880–958, 959–1040.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20.03.1946 р. «Про утворення Джуринського району в складі Вінницької області»
- ↑ а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407, 415.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дашівського, Ободівського і Ситковецького районів Вінницької області»
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 7–8.
- ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 94–96.(рос.) - ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1990. — № 51. — с. 940.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вінницька область // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Вінницької області на сайті Верховної Ради.
- World Wide Historical Project: Адм.-тер. деление Винницкой области(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 31–66.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 25–44. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Див. також[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||
| |||||||||||