Адміністративний устрій Вінницької області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Адміністративний поділ Вінницької області: 27 адміністративних районів і 6 міст обласного значення, до складу яких входять 18 міст, 29 селищ міського типу, 1458 сільських населених пунктів (станом на 1 липня 2013 року). Найбільші міста: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Козятин. Адміністративний центр — місто Вінниця.

Вінницьку область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову ІV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Її площа становить 26,5 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 623 тис. осіб. Щільність населення — 61,7 осіб на км².

Таблиці адміністративних одиниць[ред. | ред. код]

Райони[ред. | ред. код]

№ Назва Герб Населення,
тис. жит. 		Територія,
км² 		Густота,
чол./км² 		Адміністративний
центр 		Карта
1 Барський Герб Барського району.gif 54 1 100 49.4 Бар Barskyi-Raion.png
2 Бершадський Coat of Arms of Bershad raion.svg 61,6 1 285.8 48.7 Бершадь Bershadskyi-Raion.png
3 Вінницький Coat of arms of Vinnytsia Raion.jpg 77,9 950 80.9 Вінниця Vinnytskyi-Raion.png
4 Гайсинський UKR Га́йсинський райо́н COA.gif 58,6 1 100 53.7 Гайсин Haisynskyi-Raion.png
5 Жмеринський Герб Жмеринського району.png 35,7 1 130 32 Жмеринка Zhmerynskyi-Raion.png
6 Іллінецький Coat of Arms Illineckyi Rajon.png 38,2 910 42.6 Іллінці Illintsivskyi-Raion.png
7 Калинівський Coats of arms of Kalinivskij district.png 59,5 1 090 54.9 Калинівка Kalynivskyi-Raion.png
8 Козятинський Kozyatinray.jpg 41 1 120 37 Козятин Kozyatynskyi-Raion.png
9 Крижопільський Kryzopol rayon gerb.gif 34,9 880 40.2 Крижопіль Kryzhopilskyi-Raion.png
10 Липовецький Герб Липовецького району.jpg 39,2 970 45.56 Липовець Lypovetskyi-Raion.png
11 Літинський Coat of Arms of Litynsky raion in Vinnytsia oblast.png 36,6 960 38.6 Літин Litynskyi-Raion.png
12 Могилів-Подільський COA of Mohyliv-Podilskyi Raion.jpg 34,2 930 37.2 Могилів-Подільський MogilivPodilskyi-Raion.png
13 Мурованокуриловецький Murkur.jpg 26,8 890 30.7 Муровані Курилівці MurovanoKurylovetskyi-Raion.png
14 Немирівський UKR Неми́рівський райо́н COA.gif 51,3 1 290 40.3 Немирів Nemyrivskyi-Raion.png
15 Оратівський Oratov.jpg 22,4 870 26.3 Оратів Orativskyi-Raion.png
16 Піщанський Coat of arms of Pischansky Raion.jpg 21,7 600 36.6 Піщанка Pischanskyi-Raion.png
17 Погребищенський COA of Pohrebyshche Raion.jpg 31,6 1 199 26,9 Погребище Pogrebyschenskyi-Raion.png
18 Теплицький UKR Те́плицький райо́н COA.gif 29,8 810 37.5 Теплик Teplytskyi-Raion.png
19 Тиврівський Tyvrov.png 43,5 880 49.8 Тиврів Tyvrivskyi-Raion.png
20 Томашпільський UKR Томашпі́льський райо́н COA.gif 34,7 780 45 Томашпіль Tomashpilskyi-Raion.png
21 Тростянецький Coat of Arms of Trostianets raion in Vinnytsia oblast.png 37 860 43.5 Тростянець Trostyanetskyi-Vin-Raion.png
22 Тульчинський Tulchin rayon gerb new.gif 57,3 1 120 51,7 Тульчин Tulchynskyi-Raion.png
23 Хмільницький Coat of arms of Khmilnyk Raion new.png 38,1 1 250 30.9 Хмільник Khmilnitskyi-Vin-Raion.png
24 Чернівецький Coat of Arms of Chernivtsi Raion, Vinnytsia Oblast.svg 22,7 590 39.3 Чернівці Chernivetskyi-Vin-Raion.png
25 Чечельницький Coat of arms of Chechelnyk Raion.jpg 22,4 760 30 Чечельник Chechelnyskyi-Raion.png
26 Шаргородський Coat of Arms Sharhorod Rayon.png 58,7 1 140 52 Шаргород Shargorodskyi-Raion.png
27 Ямпільський Yampil.jpg 41,6 790 53.4 Ямпіль Yampilskyi-Vin-Raion.png

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

№ Назва Герб Населення
Площа,
км² 		Мапа Склад
1 Вінниця Герб Вінниці (великий) 1.jpg 371 748 79,94
2 Жмеринка Coat of arms zhmerynka.PNG 35 419 18,26
3 Козятин Coat of Arms of Kozyatyn.jpg 24 261 12,5 1 смт
4 Ладижин Arms Ladyzhyn Ukraine.jpg 22 967 9 1 село і 2 селища
5 Могилів-Подільський Mohyliv coat of arms.png 32 099 21,63 2 селища
6 Хмільник Gerb Khmelnika.jpg 28 226 20,5

Історія[ред. | ред. код]

  • 27.02.1932 — утворена Вінницька область у складі 2 міст обласного підпорядкування: 1. Вінниця, 2. Бердичів та 69 районів[1]: 1. Антонінський, 2. Бабанський, 3. Барський, 4. Бершадський, 5. Браславський, 6. Волочицький, 7. Вороновицький, 8. Гайсинський, 9. Городоцький, 10. Грицівський, 11. Деражнянський, 12. Джулинський, 13. Ім. т. Дзержинського (Романівський), 14. Дунаївецький, 15. Жмеринський, 16. Заславський, 17. Затонський (Віньківецький), 18. Іллінецький (Лінецький), 19. Калинівський, 20. Кам'янецький, 21. Козятинський, 22. Копайгородський, 23. Крижопільський, 24. Липовецький, 25. Літинський, 26. Любарський, 27. Лятичівський, 28. Ляхівецький, 29. Манастирищанський, 30. Махнівський, 31. Меджибізький, 32. Михалпільський, 33. Могилівський, 34. Муровано-Курилівецький, 35. Немирівський, 36. Ново-Ушицький, 37. Оратівський, 38. Орининський, 39. Піщанський, 40. Плисківський, 41. Погребищанський, 42. Полонський, 43. Проскурівський, 44. Славутський, 45. Смотрицький, 46. Солобківецький, 47. Станіславчицький, 48. Старо-Костянтинівський, 49. Старо-Ушицький, 50. Теофипільський, 51. Теплицький, 52. Тиврівський, 53. Томашпільський, 54. Тростянецький, 55. Тульчинський, 56. Уланівський, 57. Уманський, 58. Хмільницький, 59. Христинівський, 60. Чемерівецький, 61. Чорнівецький, 62. Чечельницький, 63. Чуднівський, 64. Шаргородський, 65. Шепетівський, 66. Юринецький, 67. Ямпільський, 68. Янушпільський, 69. Ярмолинецький.
  • 15.10.1932 — Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський райони перечислені до Київської області[2]
  • 7.03.1933 — Юринецький район перейменовано на Сатанівський
  • I пол. 1933 — створено Ситковецький і Шпиківський райони (загалом стало 64 райони і 2 міськради)
  • 31.07.1934 — 19 сільрад Староушицього району передані до Кам'янецького
  • 25.12.1934 — Кам'янецький і Проскурівський райони перетворені на міськради
  • 1934? — Могилівський і Шепетівський райони перетворені на міськради
  • 26.02.1935 — шляхом розукрупнення утворено 14 районів: Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Дашівський, Красилівський, Миньковецький, Ободівський, Ольгопольський, Остропольський, Плужнянський, Старо-Синявський, Турбівський, Чорноострівський, Яришівський
  • 1.04.1935 — створено 4 округи: Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Проскурівський, Шепетівський
  • 27.10.1935 — Волочиський район перейменовано на Фридрихівський
  • 15.12.1935 — 44 райони, 2 міськради і 4 округи (всього 74 райони і 6 міськрад)
  • 1936 — Фридрихівський район перейменовано на Волочиський
  • 22 вересня 1937 року:
  • 1938? — створено Вінницький район
  • 11.08.1939 — створено Самгородоцький район
  • 19 червня 1945 та 7 червня 1946 була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[3][4][5]
  • 20.03.1946 — створено Джуринський район[6]
  • 1954 — Монастирищенський район відійшов до Черкаської області (на поч.-сер. 1950-х рр. всього 45 районів)
  • 28.11.1957 — ліквідовано Ольгопільський, Самгородоцький, Станіславчицький райони[7]
  • 04.06.1958 — скасовано Яришівський; створено Могилів-Подільський район[7]
  • 21.01.1959 — ліквідовано Дашівський, Ободівський, Ситковецький райони[8]
  • 10.09.1959 — скасовано Вороновицький, Джулинський, Джуринський, Копайгородський, Турбівський райони[9]
  • 30.12.1962 — укрупнення районів (замість 32 створено 13)[10]: Барський, Бершадський, Гайсинський, Жмеринський, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Могилів-Подільський, Немирівський, Погребищенський, Тульчинський, Хмільницький; тобто скасовувались 19 районів[11][12]: Брацлавський, Вінницький, Іллінецький, Комсомольський, Літинський, Мурованокуриловецький, Оратівський, Піщанський, Плисківський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Уланівський, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Шпиківський та Ямпільський.
  • 4.01.1965 — відновлено Вінницький, Іллінецький, Тиврівський, Тростянецький, Шаргородський і Ямпільський райони[13][14]
  • 8.12.1966 — відновлено Літинський, Мурованокуриловецький, Піщанський, Теплицький, Томашпільсьикй, Чечельницький райони[15]
  • 7.12.1979 — відновлено Оратівський район[16]
  • 28 листопада 1990 — створено Чернівецький район

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Назви районів відповідно до розділу III додатка до постанови IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання від 9.02.1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  2. ↑ П. 3 постанови ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року «Про утворення Чернігівської области»
  3. ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 19.6.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»
  4. ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Вінницької області»
  5. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 880–958, 959–1040.
  6. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20.03.1946 р. «Про утворення Джуринського району в складі Вінницької області»
  7. ↑ а б Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 407, 415.
  8. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дашівського, Ободівського і Ситковецького районів Вінницької області»
  9. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області»
  10. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  11. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 7–8.
  12. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 94–96.(рос.)
  13. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  14. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  15. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 511.
  16. ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.12.1979 №5371-IX «Про утворення нових районів Української РСР»

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 31–66.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 25–44. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Див. також[ред. | ред. код]

Автономна республіка
Області
Міста державного значення
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адміністративний_устрій_Вінницької_області&oldid=25917800