Адміралтейська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 59°56′09″ пн. ш. 30°18′53″ сх. д. / 59.9360972° пн. ш. 30.3147472° сх. д. / 59.9360972; 30.3147472

Адміралтейська
Загальні дані
Тип колонно-стінова
Глибина закладення 84-86 [1] м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 28 грудня 2011
Архітектор(и) О. Костянтинов
Будівельник(и) Метрострой
Виходи до Цегляний провулок, Мала Морська вулиця
Час відкриття 5:36
Час закриття 0:12
Код станції АМ
Мапа
5 Фрунзенсько-Приморська лінія
Оборотний тупик
Комендантський проспект
Оборотний тупик та ПТО
Старе Село
Велика Невка
Середня Невка
Хрестовський острів
Мала Невка
Чкаловська
Спортивна
Мала Нева
Адміралтейська
Мойка
Садова
Фонтанка
Звенигородська
Обвідний канал
Обвідний канал
Волковка
Волковська
Оборотний тупик
Бухарестська
Міжнародна
Оборотний тупик
Проспект Слави
Дунайська
Шушари
Оборотний тупик
ТЧ-7 «Південне»

Адміралтейська (рос. Адмиралтейская) — станція Фрунзенско-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Спортивна» і «Садова». Була відкрита 28 грудня 2011 року.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 86 м)

Перспективи розвитку[ред. | ред. код]

У майбутньому планується будівництво переходу на однойменну станцію Невсько-Василеострівної лінії.

Спочатку перехід передбачався з проміжного ескалаторного залу, проте згодом було прийнято рішення виконати його аналогічно станції «Комендантський проспект»: з північного торця станції будуть починатися сходи і три проходи над коліями. До відкриття другої «Адміралтейської» проходу до сходів не буде, за панно знаходиться лише блок службових приміщень .

Вестибюль[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль вбудовано в будівлю, розташовану на розі Кирпичного провулка і Малої Морської вулиці. Цей будинок було побудовано на початку XIX століття. У 1913 році будівлю було надбудовано за проектом архітектора Н. Н. Верьовкіна. Під час Великої Вітчизняної війни в кутову частину будинку потрапила бомба, і в 1947 році архітектори Б. Р. Рубаненко та І. І. Фомін його істотно перебудували, створивши сталінський портал, звернений до Невського проспекту. Це була перша будівля, відновлена в Ленінграді після війни. Проте, незважаючи на це, у червні-серпні 2009 року будівлю знесли, знявши з фасаду елементи декору для подальшого відтворення.

На середину 2010-х будівля відновлена, вестибюль станції розташовано на першому поверсі і є овальною в плані спорудою, інтер'єр якої виконано відповідно до архітектурної концепції підземного залу. Стіни оздоблені мармуром «газган». На бані склепіння вестибюля, що опирається на ряд масивних чорних колон з каннелюрами, розташована «троянда вітрів», яка орієнтує пасажирів по сторонах світу. Над ескалаторами розташовано мозаїчне панно «Адміралтейство».

Вихід у місто на Малу Морську вулицю і Кирпичний провулок, до Невського проспекту.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Архітектурна концепція станції — становлення російського флоту в епоху Петра Великого. Автором була обрана ідея ордерної архітектури, що найгармонійніше поєднується з історичним центром Петербурга. Були розроблені тематичні прив'язки станційного інтер'єру до Адміралтейства, його історії. Створювався ряд образів і мотивів, які так чи інакше відповідають даній тематики.

Підлога вимощена сірим Мансуровським гранітом, а також червоним гранітом з родовища Кашина гора з трьома інкрустаціями троянд вітрів в облямівці золотистих флотських шевронів, виконаних з граніту охристого відтінку. Колійні стіни оздоблені блакитно-сірим мармуром, що нагадує колір Балтійського моря. Технологічні двері на колійних стінах прикрашені оригінальними ґратами з зображенням якоря. Аркада станції оздоблена мармуром «газган» кремово-золотистих відтінків. Арки доповнюють чорні напівколони, відлиті з алюмінієвого сплаву, з цоколями і капітелями з полірованої латуні. Простінки між колонами прикрашені горельєфами російських адміралів і флотоводців: П. ​​С. Нахімова, Ф. Ф. Ушакова, С. О. Макарова, І. К. Григоровича, Ф. Ф. Беллінсгаузена і Ф. М. Апраксина. Для повного розкриття теми морського флоту в північному торці платформи знаходиться панно зі смальти «Заснування Адміралтейства». Картина наповнена пороховим димом, гарматами, вітрилами, прапорами. Тут детально зображені перші кораблі російського флоту — кожен з них має історичний прототип, інформація про які була взята з архівних гравюр. Центр сюжету, що притягає погляд, є сам імператор — він підноситься над своїми соратниками, над фрегатами і гаратами, над пасажирами метро . Його велетенська фігура — головний акцент картини, вона тримає художню вертикаль всієї станції. Панорамне зображення лівого берега Неви, де ведеться будівництво Адміралтейства, покликане нагадати про народження Північної столиці і російського військового флоту. Вид з боку колишнього палацу Петра II, а нині будівлі університету, залишився практично незмінним: ті ж архітектурні об'єми і висоти, ті ж сталеві води Неви і низьке північне небо. Колірна гамма мозаїчного панно відповідає стриманим і холодним фарбам Санкт-Петербурга.

Торець пішохідного коридору між великим і малим похилими ходами прикрашений мозаїчним панно «Нева», а в просторі над станційним затвором в центрі коридору встановлено мозаїчне панно «Нептун».

Історія[ред. | ред. код]

Ділянка через станцію була запущена ще в 1997 році, але як повноцінна станція запрацювала в 2011 році. Понад 10 років стояло питання над тим, де повинен знаходитися вестибюль станції. У результаті було вирішено знести будівлю на розі Цегляного провулка та Малої Морської вулиці. Фасад вестибюля повністю повторює архітектуру знесеної будівлі.

Хронологія будівництва[ред. | ред. код]

  • Вересень 1997 — станція не здана в експлуатацію, поїзди проїжджають її транзитом. Простір між колонами заварений металевими листами.
  • Січень 2005 — жодні роботи не проводяться, виконується лише підтримка конструкції у безпечному стані.
  • Серпень 2005 —- перші роботи на станції, увімкнено освітлення.
  • Березень 2006 — роботи в центральному залі: облаштування підплатформенних приміщень.
  • Початок 2007 року — заливка фундаменту.
  • Початок 2008 року — оздоблювальні роботи.
  • Червень 2009 — знесення будівлі під вестибюль станції.
  • Кінець 2010 року — початок прокладання ескалаторного тунелю.
  • 2011 рік — будівництво вестибюля станції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фрагмент чертежа «План и продольный профиль на геологическом разрезе» ст. «Адмиралтейская». SubwayTalks.ru. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 2 січня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]