Аконіт міцний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аконіт міцний
Aconitum firmum subsp. moravicum Skalický, část květenství.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Delphinieae
Рід: Аконіт (Aconitum)
Вид: Аконіт міцний
Біноміальна назва
Aconitum firmum
Rchb., 1819
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aconitum firmum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aconitum firmum
IPNI: 707355-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1496655
The Plant List: kew-2618699
Джерело: Biolib.cz

Аконі́т міцни́й (Aconitum firmum Rchb.) — трав'яниста рослина роду аконіт або тоя (Aconitum).

Поширення[ред. | ред. код]

У дикому стані в Україні росте на гірських луках та кам'янистих скелях Карпат, трапляється також у верхній смузі лісового поясу.

Ботанічна характеристика[ред. | ред. код]

Листки пальчасто-роздільні. Квітки зібрані у видовжені розгалужені китицеподібні густі суцвіття. Чашолистки пелюсткоподібні, синьо-блакитні. Пелюстки, які набагато дрібніші від чашолистків і мало помітні, виступають у вигляді нектарників. Цвіте у другій половині літа — в липні — вересні. Запилюється тільки джмелями.

На фоні інших рослин аконіт міцний виділяється своїми стрункими стеблами й конусоподібними суцвіттями.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Як і інші представники роду аконітів, містить отруйні алкалоїди аконітин та псевдоаконітин, що й обумовлює властивості рослини. В стеблі і листках їх міститься 0,9 %, у суцвітті — до 1,25 %. Найбільш отруйна частина аконітів — корінь.

Застосування у народній медицині[ред. | ред. код]

У народній медицині використовують при невралгії, подагрі, ревматизмі, проти пухлин. У далекому минулому китайські лікарі вживали аконіт при болях, викликаних раком.

Заготівля[ред. | ред. код]

Збирають бульби аконіту восени, старі з стебловими залишками відкидають. Сушать у добре провітрюваних приміщеннях або у затінку на відкритому повітрі.

Вирощування[ред. | ред. код]

Аконіт міцний висівають у пухкий ґрунт на глибину 1—1,5 см. Сходи з'являються навесні. В перший рік життя рослина утворює розетку, а цвіте і плодоносить — на другий рік. Вегетація починається з квітня. Протягом вегетаційного періоду рослини 2-3 рази проріджують, видаляючи бур'яни.

Збираючи аконіт, слід пам'ятати, що всі його частини отруйні.

Див. також[ред. | ред. код]