Джміль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джміль
Джміль земляний під час запилення
Джміль земляний під час запилення
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Надродина: Апоідеї (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Latreille, 1802
Різноманіття
> 250 видів та підвидів
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bombus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bombus
EOL logo.svg EOL: 104136
ITIS logo.svg ITIS: 154397
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 28641

Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль[1]. 8 видів джмелів занесено до Червоної книги України.

Опис[ред. | ред. код]

Рід багато в чому близький медоносним бджолам. Його представники відрізняються великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. Близько 300 видів джмелів мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці у горах.

Тільце у джмеля товсте і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала.

Одні з найбільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах.

Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100—200, рідше до 500 особин.

Корисний запилювач. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих у теплицях використовують штучно розведених джмелів. Галузь сільського господарства; розведення джмелів для запилення сільськогосподарських культур з метою підвищення їх врожайності називається джмільництвом. Її побічним продуктом може бути отримання джмелиного воску.

Україна експортує джмелів в інші країни. На початку 2018 року «Український клуб аграрного бізнесу» оприлюднив інформацію, згідно якої, протягом січня—вересня 2017 року було експортовано 73 тони джмелів[2]. Середня вартість кілограму джмелів станом на 2017 р. — 40 доларів[2]. Однак невдовзі ця інформація була спростована. Помилка сталася через неправильну інтерпретацію коду зовнішньоекономічної діяльності згідно з даними Державної служби статистики. Крім джмелів, група включає також бджіл, павуків, метеликів та ін. Саме за цими категоріями здійснювався експорт.[3]

Еколого-біологічні групи джмелів[ред. | ред. код]

Довгоязичкові, середньоязичкові та короткоязичкові джмелі[ред. | ред. код]

Хоботком, який складається максил та нижньої губи, джмелі добувають нектар з квіток, а особливості його будови впливають на вибір квітки джмелем. До того ж ця морфологічна структура, зокрема довжина язичка (гльоси), визначає глибину та швидкість, з якої та з якою джміль може добувати нектар. Існує чітка пряма кореляція між глибиною квіток, на яких живиться джміль та довжиною його язичка. Отже, ця морфологічна ознака визначає види рослин, на яких живиться певний вид джмеля. Наприклад, «довгоязичкові» джмелі (англ. long-tongued bumblebees) спеціалізуються на видах рослин з видовженим віночком. «Короткоязичкові» джмелі (англ. short-tongued bumblebees) зазвичай живляться на рослинах з квітками з неглибокими віночками. Короткоязичкові джмелі також можуть прогризати стінки квіток з глибокими віночками[4].

Кишене-утворювальні та пилко-нагромаджувальні джмелі[ред. | ред. код]

Джмелів можна поділити на дві групи за способом живлення личинок[5]:

  • Кишене-утворювачі (англ. pocket makers), тобто види, в яких групи личинок розвиваються та живляться всередині вкритої воском камери на «кишенях» відкладеного пилку. Цілком ймовірно, що положення личинок всередині камери впливає на кількість їжі, яку вони отримують, а отже, і на їх розмір тіла[6].
  • Пилко-нагромаджувачі (англ. pollen storer), тобто види, в яких личинки велику частину свого розвитку проводять в окремих шовкових комірках і вигодовуються безпосередньо робочими особами[6].
Види кишене-утворювальних та пилко-нагромаджувальних джмелів[7]
Вид Тип
Bombus distinguendus кишене-утворювач
Bombus hortorum кишене-утворювач
Bombus jonellus пилко-нагромаджувач
Bombus lapidarius пилко-нагромаджувач
Bombus lucorum пилко-нагромаджувач
Bombus monticola пилко-нагромаджувач
Bombus muscorum кишене-утворювач
Bombus pascuorum кишене-утворювач
Bombus pratorum пилко-нагромаджувач
Bombus ruderarius кишене-утворювач
Bombus sylvarum кишене-утворювач
Bombus terrestris пилко-нагромаджувач

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Котляревський І. Енеїда/ ком. О. Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989.
  2. а б mind.ua. Експорт українських джмелів зріс на 48%. Mind.ua (uk). Процитовано 2018-02-02. 
  3. Похибка на 73 тонни джмелів: яких комах експортувала Україна. УНІАН (uk). Процитовано 2018-07-28. 
  4. Honchar, H. Y. (2020). Diversity and Trophic Relationships of Functional Groups of Bumblebees (Hymenoptera: Apidae, Bombus Latreille, 1802) in Urban Habitats. Psyche: A Journal of Entomology, 2020, 1–14. doi:10.1155/2020/5182146
  5. Hartfelder, K., Cnaani, J., & Hefetz, A. (2000). Caste-specific differences in ecdysteroid titers in early larval stages of the bumblebee Bombus terrestris. Journal of Insect Physiology, 46(11), 1433–1439. doi:10.1016/s0022-1910(00)00067-6
  6. а б Hagen, M., & Dupont, Y. L. (2013). Inter-tegular span and head width as estimators of fresh and dry body mass in bumblebees (Bombus spp.). Insectes Sociaux, 60(2), 251–257. doi:10.1007/s00040-013-0290-x
  7. Fitzpatrick, Ú., Murray, T. E., Paxton, R. J., Breen, J., Cotton, D., Santorum, V., & Brown, M. J. F. (2007). Rarity and decline in bumblebees – A test of causes and correlates in the Irish fauna. Biological Conservation, 136(2), 185–194. doi:10.1016/j.biocon.2006.11.012

Посилання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джмелі на квітах