Активація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Актива́ція — збудження чогось, наприклад, молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, наприклад, механохімічна активація .

Приклади[ред.ред. код]

Активація вугілля :

  1. Збільшення сорбційної здатності вугілля, тобто здатності поглинати і втримувати гази і пари. Розрізняють активацію вугілля штучну і природну. Природна активація вугілля пов'язана з видаленням при вуглефікації лет-ких речовин з кам'яного вугілля і значному збільшенні об'єму мікропор. Найбільшою сорбційною здатністю володіють антрацити (об'єм мікропор бл. 75 % від усіх пор речовини), найменшою — газове вугілля (об'єм мікропор 12-15 %, натомість макропор — 85-88 %).
  2. Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо.

Активація енергії (англ. Activation energy) — процес, який надає речовинам здатності вступати в хімічну реакцію. У неактивованому стані молекули речовин майже не реагують одна з одною. Щоб стати здатними до хімічних реакцій, вони повинні набути додаткової енергії, потрібної для послаблення внутрішніх зв'язків реагуючих молекул. Без цього неможливе перегрупування і зближення атомів, яке є необхідною умовою для утворення молекул продуктів реакції. Витрачається енергія також, якщо молекули взаємно відштовхуються. Активація енергії, якої повинні додатково набути реагуючі речовини, перш ніж вступити в хімічну взаємодію, того ж порядку, що й величина теплового ефекту реакції, тобто кілька десятків тисяч кал/моль. Кількість активних молекул N, енергія яких дорівнює або більша за енергію активації енергії, змінюється з т-рою за законом N = Noe^(-E/RT), де No — загальна кількість молекул, e — основа натурального логарифма, R — газова стала, T — абсолютна температура. В гомогенних газових реакціях активація зумовлюється особливо сприятливими зіткненнями молекул. Активація може бути викликана також поглиненням кванта світла при фотохімічних реакціях, електричним розрядом (наприклад, утворення озону з кисню при тихому розряді), ударами електронів, радіоактивним випромінюванням. Дуже поширеним методом активації є застосування каталізаторів.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]