Акім Тамірофф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акім Таміров
англ. Akim Tamiroff
фото 1964 року
фото 1964 року
фото 1964 року
Ім'я при народженні вірм. Հովակիմ Թամիրյանց
Народився 29 жовтня 1899(1899-10-29)
Тифліс, Російська імперія[1] або Баку, Російська імперія[2][3]
Помер 17 вересня 1972(1972-09-17) (72 роки)
Палм-Спрінгс, Ріверсайд, Каліфорнія, США[1][3]
  • злоякісна пухлина
  • Національність вірмени[3]
    Громадянство  Російська імперія
     США
    Релігія православна церква
    Діяльність актор
    Заклад Московський художній театр[2][3]
    Роки діяльності 19321972
    У шлюбі з Тамара Шейнd
    IMDb nm0848667
    Нагороди та премії

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]


    CMNS: Акім Таміров у Вікісховищі

    Акім Михайлович Таміров (англ. Akim Tamiroff; 29 жовтня 1899 — 17 вересня 1972) — американський актор вірменського походження.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Акім Таміров народився, за одними даними, в Тифлісі, за іншими — в Баку у вірменській родині. У 19 років, приїхавши, на запрошення Річарда Болеславського, в Москву, Таміров поступив в школу при Художньому театрі. Після закінчення школи став актором МХТ.

    У 1923 році під час гастролей театру в США разом з групою інших акторів вирішив не повертатися на батьківщину.

    У перші роки в США Таміров грав у трупі Н. Балієва «Кажан» (Le Chauve-Souris), де познайомився з майбутньою дружиною — актрисою Тамарою Шейн; потім відкрив Академію сценічного гриму, яка збанкрутувала в 1929 році. Таміров намагався заробляти на життя навіть за кермом таксі.

    Кар'єра Тамірова в Голлівуді почалася в 30-х роках, після посиленого вивчення англійської мови. Перший час він грав маленькі ролі, які не вказували в титрах, але успіх фільму «Королева Христина» (1933), де Тамірову дісталася чергова маленька роль, звернула на нього увагу режисерів. У 1934 році Таміров знявся в тринадцяти фільмах, наступного року — в п'ятнадцяти.

    У 1936 році Таміров вперше був висунутий на кінопремію «Оскар» і уклав семирічний контракт зі студією Парамаунт. Ілля Ільф та Євген Петров перебували у США в 1936 році і в книзі «Одноповерхова Америка» розповіли про зустріч з колишнім російським актором, не назвавши його по імені: «Коли Художній театр був в Америці, один зовсім молоденький актор залишився зніматися в Голлівуді. Залишився на три місяці, а сидить вже більше десяти років. Він належить до числа тих, які досягають успіху. Справи його йдуть в гору. Він отримує п'ятсот доларів на тиждень».

    Через сильний акцент Тамірову доводилося грати кого завгодно, тільки не американців. На початку 50-х років, коли Америку захлеснула хвиля маккартизму, Таміров на кілька років покинув країну; знімався в Англії, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Монако, але врешті-решт повернувся до Голлівуду. За сорок років роботи в Голлівуді він знявся в 140 фільмах.

    Акім Таміров помер у Каліфорнії від раку 17 вересня 1972 року.

    Визнання[ред. | ред. код]

    За роль генерала Янга у фільмі «Генерал помер на світанку» (1936) Таміров отримав свою першу номінацію на премію «Оскар» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану», а за роль командира партизанського загону Пабло у фільмі «По кому дзвонить дзвін» (1943) — друга. У 1943 році був удостоєний премії «Золотий глобус» у категорії «Найкращий актор другого плану» (фільм «По кому дзвонить дзвін»), ставши таким чином першим лауреатом «Золотого Глобуса» в цій номінації. На Голлівудській «Алеї слави» є його зірка.

    Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1933 — Королева Христина / Queen Christina — Педро
    • 1935 — Виграшний квиток
    • 1935 — Китайські моря
    • 1936 — Бажання / Desire — офіцер поліції
    • 1936 — The General Died at Dawn
    • 1937 — High, Wide, and Handsome
    • 1938 — Dangerous to Know
    • 1938 — Флібустьєр / The Buccaneer
    • 1939 — Юніон Пасіфік / Union Pacific — Фієста
    • 1943 — Сестра його дворецького / His Butler's Sister — Сергій Попов
    • 1943 — По кому дзвонить дзвін / For Whom the Bell Tolls — Пабло
    • 1945 — П'ять гробниць по дорозі в Каїр / Five Graves to Cairo — Фарід
    • 1956 — Анастасія — Борис Андрійович Чернов
    • 1958 — Печать зла / Touch of Evil
    • 1960 — Одинадцять друзів Оушена / Ocean's Eleven — Спайрос Ацебос
    • 1961 — Страшний суд / Il giudizio universale
    • 1962 — Процес / The Trial
    • 1964 — Топкапі / Topkapi — кухар Жерве
    • 1965 — Альфавіль / Alphaville — Генрі Діксон
    • 1965 — Марі Шанталь проти доктора Ха / Marie-Chantal contre docteur Kha — професор Ламбаре / доктор Ха
    • 1966 — Полювання на лиса / Caccia alla volpe — Окра
    • 1968 — Катерина Велика / Great Catherine
    • 1969 — Дон Кіхот / Don Quijote de Orson Welles — Санчо Панса (незакінчений фільм режисера Орсона Уеллса)

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]