Алимов Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алимов Олексій Михайлович
Народився 18 березня 1923(1923-03-18)
Кромський повіт[d], Орловська губернія, Російська СФРР, СРСР
Помер 22 лютого 2009(2009-02-22) (85 років)
Mikhaylovka (Ufimsky district)[d], Уфимський район, Башкортостан, Росія
Поховання Уфимський район
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність педагог
Alma mater Оренбурзький державний педагогічний університет[d]
Учасник німецько-радянська війна
Посада head teacher[d]
Військове звання старшина
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня орден Слави Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олексій Михайлович Алимов (18 березня 1923 — 22 лютого 2009) — учасник Другої світової війни, командир відділення кулеметної роти 1255-го стрілецького полку 379-ї стрілецької дивізії 3-ї ударної армії 2-го Прибалтійського фронту, молодший сержант[1].

Герой Радянського Союзу (24.03.1945), старшина запасу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 березня 1923 року в селі Маслово, на той час Сосковського району Орловської області в селянській родині. За національністю росіянин.

Закінчив середню школу.

У Червоній Армії з жовтня 1943 року. На фронтах Другої світової війни з травня 1944 року. Командир відділення молодший сержант Алимов особливо відзначився 16 липня 1944 року в околиці шосе ОпочкаЛудза в Псковській області. У складі групи він захопив штабну машину ворога, після чого вступив у бій з атакуючим противником. Отримавши три поранення комсомолець Алимов не залишив поля бою і особисто знищив велику кількість (54 німця) живої сили ворога.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року молодшому сержанту Алимову Олексію Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9055).

Після війни старшина Алимов демобілізований. Член КПРС з 1960 року. Після закінчення педагогічного інституту в Оренбурзі працював викладачем у середній школі села Михайловка Уфимського району Башкортостану.

Помер 22 лютого 2009 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На дату присвоения звания Героя Советского Союза.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Высоты мужества. — Уфа, 1982.
  • Подвиги Героев Советского Союза. — М., 1981.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 1. — Уфа, 1965.
  • Алымов Алексей Михайлович: [участник Великой Отечеств. войны, Герой Совет. Союза, 1923—2009 : некролог] // Республика Башкортостан. — 2009. — 25 февр. — Подписи: М. Г. Рахимов, К. Б. Толкачев, Р. С. Сарбаев и др. — (Вечерняя Уфа ; 25 февр.). — (Кызыл таң ; 25 февр.)

Посилання[ред. | ред. код]

Алимов Олексій Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).