Демобілізація (військова справа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Демобіліза́ція, дембель, ДМБ (фр. demobilisation, від латинських de… — префікс, який означає скасування, припинення, і лат. mobilis — рухомий) — переведення збройних сил і народного господарства країни з воєнного стану на мирний після завершення війни або внаслідок мирного розв'язання конфліктної ситуації, яка зумовила необхідність мобілізації.

Здійснюється шляхом розформування військових частин, з'єднань і об'єднань, штабів, установ, допоміжних підрозділів, звільнення у запас надлишкового особового складу.

Демобілізація — процес, зворотний процесу мобілізації. Демобілізований — військовослужбовець звільнений з військової служби (письмово оформлений); цьому відповідає термін абшитований (пол. abszytowany від нім. Abschied) — звільнений (відставний) військовий службовець часів Гетьманщини[1][2][3][4][5] (у «саксонський період» 1697—1763 років).


Визначення терміну[ред.ред. код]

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»[6] законодавче визначення терміну в Україні:

демобілізація — комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати мирного часу;

Серед військовослужбовців строкової служби Радянської армії терміном демобілізація також неофіційно називали процес звільнення у запас після проходження дійсної військової служби. Традиція такого використання терміна залишається в арміях країн пострадянського простору, в яких існує загальна військова повинність.

Наслідки демобілізації[ред.ред. код]

Повернення демобілізованих канадських вояків по завершенні Першої світової війни. Торонто, 1919.

Внаслідок проведення демобілізації національна економіка отримує збільшення наявного працездатного населення, тобто збільшення пропозиції робочої сили. З одного боку це дає змогу підвищити ефективність функціонування економіки, а з другого, особливо в умовах масштабної повоєнної демобілізації, несе ризик збільшення безробіття та погіршення соціальної ситуації.

Зокрема, по завершенні Другої світової війни протягом 1945—1947 років з лав Радянської армії було демобілізовано до 8,5 мільйона осіб. Це створило значні проблеми соціального захисту й адаптації, медичної реабілітації колишніх військовослужбовців, серед яких були мільйони поранених та інвалідів. Також гострими стали проблеми працевлаштування в містах, професійної освіти, перекваліфікації.

Позитивним з погляду економіки наслідком демобілізації є вивільнення техніки, обладнання та інших засобів виробництва цивільного або подвійного призначення, які спрямовувалися на забезпечення потреб армії. Так, у ході повоєнної демобілізації 1945—1947 промисловість і сільське господарство СРСР отримали приблизно 150 тисяч автомобілів і 1 мільйон коней. Також були вивільнені літаки транспортної авіації, понад 1500 морських і річкових суден.

Абревіатура[ред.ред. код]

У радянській армії і в Українській армії була прийнята абревіатура ДМБ, яка позначала звільнення військовослужбовця зі строкової служби.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення» (тлумачний словник), упор. В. Туркевич, вид. «Сучасність», К., 2013 р. — С. 6. — ISBN 978-966-96584-7-1.
  2. (пол.)Hasło «abszyt» w: Samuel Bogumił Linde, «Słownik języka polskiego», t. I, s. 5, Warszawa, Drukarnia XX. Piiarów, 1807—1814.
  3. Wiesław Witkowski, «Nowy słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim», s. 1, Kraków, Universitas, 2006, — ISBN 83–242–0736–8.
  4. Hasło «Abszyt» w: Zygmunt Gloger, «Encyklopedia staropolska», 1900—1903.
  5. Hasło «Abszytowany» w: Antoni Krasnowolski, Władysław Niedźwiedzki, «M. Arcta Słownik Staropolski», M. Arcta, Warszawa, 1920.
  6. Стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», 21 жовтня 1993 року N 3543-XII (В редакції Закону N 2435-IV від 02.03.2005)

Джерела та література[ред.ред. код]