Альтернативне кантрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтернативне кантрі
Стилістичні походження
Походження
США, 1990-і
Типові інструменти
Популярність 1990-2000-і
Піджанри
кантрі-панк

Альтернативне кантрі, альт-кантрі (англ. alternative country, alt-country) — музичний жанр, різновид кантрі. Довгий час застосовувався головним чином для того, щоб характеризувати музику кантрі з нетрадиційним звучанням, «альтернативним» до панівних у різні періоди напрямів. Так, хонкі-тонк у 1940-і став альтернативою пануючих у той час раннього кантрі (old-timey) та естрадного вестерн-свінгу, а у 1950-і «бейкерсфілдське звучання» (Bakersfield sound) вважалося першою альтернативою комерційно-орієнтованого нешвілл-саунду. Втім, пізніше почесне звання «головного противника попкантрі» перейшло до іншого напряму — аутло-кантрі (outlaw country).

До 1980 року на каліфорнійській кантрі-сцені відбулася справжня революція: аутло-кантрі та панк-рок тенденції поєдналися у творчості численних місцевих колективів. Домінуючі у 1980–1990-ті роки кантрі-рок і нешвілл-саунд отримали на Західному узбережжі гідних суперників: молодь воліла сирий звук з виділеною ритм-секцією та жорстким звучанням гітар у кращих традиціях хонки-тонка, рокабіллі, панк-року, альтернативного року і построку.

Альт-кантрі-гурт Blanche у St. Andrews Hall, Детройт, 2005 рік

Характерною рисою нового напряму стало також використання в текстах соціальних і політичних мотивів, вестернової ковбойско-бандитської тематики, а ліричними героями, як і в аутло-кантрі, часто ставали аутсайдери та маргінали. Не обійшли увагою автори текстів і нарочито-похмурі «готичні» образи, а також біблійні мотиви.

Поповнювався альтернативний кантрі-рух двома шляхами. По-перше, багато виконавців естрадного кантрі відходили у творчості від встановлених продюсерами правил, прагнучи повернутися до бунтарського, волелюбного коріння кантрі, відродити сире звучання балад перших переселенців і ковбоїв. Їх стараннями виникли жанри «американа», «альт-кантрі-фолк», «інсургентський кантрі». По-друге, до кантрі-музики зверталися натхненні кантрі-роком і іншими «кореневими» американськими стилями музиканти альтернативного року і панк-року. Вони збагатили музику своїм «альт-кантрі-роком»,кантрі-панком і «ковбойським панком» (cowpunk).

Найбільший вплив на становлення естетики та звучання альт-кантрі зробили своєю творчістю: Грем Парсонс, Ніл Янг, Боб Ділан, Джон Фогерті, Таунс Ван Зандт, Джей Джей Кейл, Джонні Кеш, Гай Кларк, Джо Ілай[en], Стів Ерл[en] та інші виконавці кантрі-рок, кантрі, рокабіллі, південного року, хартленд-року. Але «першим альт-кантрі-рок-альбомом» заведено вважати No Depression[en] (1990) групи Uncle Tupelo[en].[1]

Найвідомішими гуртами та виконавцями, що грали альт-кантрі, були Cowboy Junkies, Giant Sand[en], 16 Horsepower, Whiskeytown[en], Jayhawks[en], The Old 97's[en], The Bottle Rockets[en], The Drive-By Truckers[en], Wilco, The Walkabouts, Blue Mountain[en], Blue Rodeo[en], Freakwater[en], Grant Lee Buffalo[en]. Сучасними лідерами альт-кантрі є Calexico[en], Woven Hand, Slim Cessna's Auto Club[en], Lambchop[en], O' Death[en], Son Volt[en], Раян Адамс, Ніко Кейс, Люсінда Вільямс[en], Гілліан Велч, The Handsome Family, Вілл Олдхем, Cross Canadian Ragweed[en], Willard Grant Conspiracy[en], Джим Вайт[en], Andrew Jackson Jihad. Крім США і Канади альтернативне кантрі також поширене в Нідерландах і Скандинавії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deming, Mark. No Depression Review. Allmusic. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 24 лютого 2010.

Посилання[ред. | ред. код]