Альтман Мойсей Ельович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтман Мойсей Ельович
Мойсей Альтман.JPG
Народився 8 травня 1890(1890-05-08)
Липкани, Хотинський повіт, Російська імперія
Помер 21 жовтня 1981(1981-10-21) (91 рік)
Чернівці, Чернівецька область, Україна
Поховання Чернівці
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Romania (1965-1989).svg Румунія
Національність євреї
Діяльність автор, перекладач, письменник
Мова творів Їдиш

CMNS: Альтман Мойсей Ельович у Вікісховищі

Мо́йше А́льтман (Мойсе́й Е́льович (Ілліч); нар. 7 травня 1890, Ліпкани, Хотинського повіту Бесарабської губернії, нині смт Брічанського району Молдови — пом. 21 жовтня 1981, Чернівці) — єврейський письменник. Жертва Сталінських репресій.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Будинок № 23 по вулиці Ольги Кобилянської у Чернівцях, де жив письменник

Народився в сім'ї бідного ремісника. Закінчив початкову єврейську школу (хедер) та три класи ремісничого училища. Зважаючи на літературні здібності сина, батько відправив його навчатися до Кам'янець-Подільської гімназії, яку Альтман закінчив 1908 року.

Перші вірші надрукував в Одесі в єврейській газеті «Унзер лебен». До приєднання Буковини до СРСР багато мандрував, жив у Румунії, Франції, Бразилії, Аргентині, де друкував твори, виступав на літературних вечорах.

Писав мовою їдиш. У 1919 видав першу прозову книжку. Затим побачили світ збірки оповідань «Міраж» (1926), «Віденська карета» (1935), «Коріння» (1948), романи «Мідраш Пінхас» (1936), «Метелики» (1938), п'єси «На покутному ланцюгу» (1946), «Дочка Ефти» (1947), «Десята заповідь» (1948), «Маніш» (1965), добірка новел «Нотатки старого» (1974).

Альтман був тісно пов'язаний з театром Сіді Таль, київським і московським театром «ГОСЄТ», тривалий час був завлітом Українського єврейського державного театру. Переклав єврейською мовою (їдиш) п'єси О. Островського, Г. Мольєра, Д. Прістлі та ін.

Наприкінці 1949 року заарештовано і звинувачено в активній націоналістичній діяльності, антирадянській пропаганді, шпигунстві. Із 10 призначених років ув'язнення в таборах відбув 6, після чого Альтмана звільнили й повністю реабілітували.

Книги, видані в Москві[ред. | ред. код]

  • Корни: Рассказы / Перевод с еврейского О. Любомирского. — М.: Советский писатель, 1959. — 132 с.
  • Венская карета: Роман, повести, рассказы. — М.: Советский писатель, 1980. — 368 с. — (На івриті).

Література[ред. | ред. код]

  • Альтман Мойше Иллич // Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
  • Буркатов Б. Альтман Мойсей Єлійович // Українська літературна енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1. — С. 51.
  • Моше Альтман // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  • Полянкер Г. Мойсей Альтман // …З порога смерті…: Письменники України — жертви сталінських репресій. — К., 1991. — С. 39—40; портрет.
  • Мусієнко О. Г. Альтман Мойсей Єльович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 419; портрет.
  • Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 8; портрет.
  • Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 4-5; портрет.
  • Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 4; портрет.
  • Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 5-6.
  • Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 55.
  • Даниленко В. М. Альтман Мойсей Ельович // Енциклопедія історії України. — К., 2005. — С. 72; портрет. — Народився 25 квітня (7 травня).

Посилання[ред. | ред. код]