Липкани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Липкани
Lipkany1.jpg
«Тихий вечір у Липканах»,
листівка початку 1900-х років
Основні дані
48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д. / 48.26527777780577821; 26.80388888891677723Координати: 48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д. / 48.26527777780577821; 26.80388888891677723
Країна Молдова Молдова
Район Бричанський район
Засновано 1669
Населення 5 500
Площа
  • 11,87 км²
 км²
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
MD-4706
Телефонний код +373-247
Водойма р. Прут, р. Медвежка
Назва мешканців липканці і липканець
Відстань
До районного центру
 — фізична 28 км
До Кишинева
 — фізична 252 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 617897
Freebase /m/03vr8s
Карта
Липкани. Карта розташування: Молдова
Липкани
Липкани
Липкани (Молдова)

CMNS: Липкани на Вікісховищі

Липка́ни (молд./рум. Lipcani, Ліпкань) — місто на півночі Молдови, на березі річки Прут. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Подвір'ївка—Липкани.

Harta de localizare Moldova Briceni local.jpg

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3007 осіб (1489 чоловічої статі та 1518 — жіночої), налічувалось 320 дворових господарств, існували православна церква, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, пристань на річці Прут, поштова станція, дільнична квартира, відбувались щонедільні базари[1].

Станом на 1886 рік у царачькому[2] селі, центрі Липканської волості, мешкало 879 осіб[3], налічувалось 142 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, 115 лавок, 5 постоялих дворів, відбувались торжки по четвергам та неділях[4]. За 8 верст — кордон. За 9 верст — кордон. За 14 верст — постоялий двір.

За Словником Брокгауза й Ефрона[5]:

« Липкани — містечко Бессарабської губернії, Хотинського повіту, в 30 верстах від повітового міста, на лівому березі річки Прут, біля австрійського кордону, станція Новоселицької гілки південно-західних залізниць. Засновано раніше XVII століття й було населено литовськими вихідцями, відомими під ім'ям „ліпкан“ або кур'єрів; на обов'язку їх лежало доставляння депеш і т.п. Жителів - 3386, у тому числі євреїв - 2628, молдаван до 500 душ, небагато вірмен і більше 60 сімейств циган. Дворів 372. Дві православні церкви, синагога, 115 крамниць, пристань, митниця III-го класу. Головне заняття жителів - торгівля (євреї й вірмени), за часту скотарство (молдавани). Щотижневі базари, на які пригоняють худобу, що скуповують австрійські агенти для експорту; інші предмети експорту (в Австрію й Молдову) - шкіри, вовна, риба, мотузки, вовняні, лляні й металеві вироби. Головні предмети ввозу - сіль-ледянка, нафта, волоські горіхи. В 1891 році привезено товарів через границю на 54 265 р. і паперових грошей 49 871 руб., вивезено за кордон товарів на 28 008 руб. і паперових грошей 96 886 руб.; митних зборів надійшло 3 822 р. фосфорита добувається щорічно понад 7000 пудов. »

За часів МРСР у Липканах працював маслоробний завод, виробничі, хлібний комбінати, педагогічне училище.

Етнічний склад[ред. | ред. код]







<div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0;

Circle frame.svg

Етнічний склад, згідно переписом 2004 року

   молдавани (49.26%)
   українці (37.30%)
   росіяни (10.90%)
   румуни (0.55%)
   євреї (0,49%)
   гагаузи (0,20%)
   болгари (0,16%)
   інші (1.14%)


Етнічний склад міста згідно перепису населення з 2004[6]:

Етнічна група Чисельність % Відсоток
молдовани
та румуни
2 692
30
49.26%
0.55%
українці 2038 37.30%
росіяни 596 10.90%
євреї 27 0,49%
гагаузи 11 0,20%
болгари 9 0,16%
інші 62
Загальна 5.465 100%

Відомі липканці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)
  2. власницьке
  3. явна помилка в кількості мешканців та дворів
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)
  6. Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale statistica.md