Липкани

	Місто Липкани;
Герб	Прапор
Основні дані
	48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д.Координати: 48°15′55″ пн. ш. 26°48′14″ сх. д. / 48.26527777780577821° пн. ш. 26.80388888891677723° сх. д.
Країна	Молдова
Район	Бричанський район
Засновано	1669
Перша згадка	17 червня 1429
Населення	5 500
Площа	11,87 км² км²
Поштові індекси; (Poșta Moldovei)	MD-4706
Телефонний код	+373-247
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Водойма	р. Прут, р. Медвежка
Назва мешканців	липканці і липканець
Відстань
	До районного центру
— фізична	28 км
	До Кишинева
— фізична	252 км
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	617897
Freebase	/m/03vr8s
Карта
	Липкани Липкани (Молдова)
	Липкани у Вікісховищі

Липка́ни (рум. Lipcani, Ліпкань) — місто на півночі Молдови, на березі річки Прут. У місті діє пункт контролю через державний кордон з Україною Подвір'ївка—Липкани.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 3007 осіб (1489 чоловічої статі та 1518 — жіночої), налічувалось 320 дворових господарств, існували православна церква, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, пристань на річці Прут, поштова станція, дільнична квартира, відбувались щонедільні базари^[2].

Станом на 1886 рік у царачькому^[3] селі, центрі Липканської волості, мешкало 879 осіб^[4], налічувалось 142 дворових господарства, існували 2 православні церкви, єврейська синагога, 4 молитовних будинки, 115 лавок, 5 постоялих дворів, відбувались торжки по четвергах та неділях^[5]. За 8 верст — кордон. За 9 верст — кордон. За 14 верст — постоялий двір.

За Словником Брокгауза й Ефрона^[6]:

Липкани — містечко Бессарабської губернії, Хотинського повіту, в 30 верстах від повітового міста, на лівому березі річки Прут, біля австрійського кордону, станція Новоселицької гілки південно-західних залізниць. Засновано раніше XVII століття й було населено литовськими вихідцями, відомими під ім'ям „ліпкан“ або кур'єрів; на обов'язку їх лежало доставляння депеш і т.п. Жителів - 3386, у тому числі євреїв - 2628, молдаван до 500 душ, небагато вірмен і понад 60 сімейств циган. Дворів 372. Дві православні церкви, синагога, 115 крамниць, пристань, митниця III-го класу. Головне заняття жителів - торгівля (євреї й вірмени), за часту скотарство (молдавани). Щотижневі базари, на які приганяють худобу, що скуповують австрійські агенти для експорту; інші предмети експорту (в Австрію й Молдову) - шкіри, вовна, риба, мотузки, вовняні, лляні й металеві вироби. Головні предмети ввозу - сіль-ледянка, нафта, волоські горіхи. В 1891 році привезено товарів через границю на 54 265 р. і паперових грошей 49 871 руб., вивезено за кордон товарів на 28 008 руб. і паперових грошей 96 886 руб.; митних зборів надійшло 3 822 р. фосфорита добувається щорічно понад 7000 пудов.

За часів МРСР у Липканах працював маслоробний завод, виробничі, хлібний комбінати, педагогічне училище.

Етнічний склад[ред. | ред. код]

<div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0; <div class="transborder" style="position:absolute;width:100px;line-height:0;

Етнічний склад, згідно переписом 2004 року

молдавани (49.26%)

українці (37.30%)

росіяни (10.90%)

румуни (0.55%)

євреї (0,49%)

гагаузи (0,20%)

болгари (0,16%)

інші (1.14%)

Етнічний склад міста згідно з переписом населення з 2004^[7]:

Етнічна група	Чисельність	% Відсоток
молдовани та румуни	2 692 30	49.26% 0.55%
українці	2038	37.30%
росіяни	596	10.90%
євреї	27	0,49%
гагаузи	11	0,20%
болгари	9	0,16%
інші	62
Загальна	5.465	100%

Відомі липканці[ред. | ред. код]

Мойше Альтман — письменник-модерніст
Лейзер Грінберг — поет і есеїст
Всиль Дідік (р. 1949) — художник
Михайло Кауфман (Койфман) — лікар, журналіст, зять Шолом-Алейхема й батько дитячої письменниці Бел Кауфман
Мойше Ойшер — кантор, кіноактор і виконавець єврейських пісень (США)
Фрайделе Ойшер (1913—2004) — дитяча зірка американського театру на їдиші 1920-1930-х років.
Айзик Рабою — письменник
Давид Шейніс — співробітник НКВС, начальник підрозділу.
Еліезер Штейнбарг — байкар і педагог
Ієгуда Штейнберг — письменник
Янкев Штернберг — єврейський (їдиш) поет, драматург, прозаїк і режисер

Див. також[ред. | ред. код]

Липканський район

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
d:Track:Q21197 d:Track:Q113254021 d:Track:Q113253800 d:Track:Q113253896 d:Track:Q113253739
↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)
↑ власницьке
↑ явна помилка в кількості мешканців та дворів
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] statistica.md

Посилання[ред. | ред. код]

Старі фотографії Ліпкан [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
Топографічна карта

Це незавершена стаття з географії Молдови.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1238720"_data-entity-id="Q113254021"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q113253800|Nicu&nbsp;V.]]</i>_[[:d:Q113254021|Localitățile_Moldovei_în_documente_și_cărți_vechi:_îndreptar_bibliografic._Volumul_1:_A-L]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Кишинів|Chișinău]]:_[[:d:Q113253896|Universitas]],_1991._—_508&nbsp;с._—_ISBN_5-362-00841-2</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21197]][[d:Track:Q113254021]][[d:Track:Q113253800]][[d:Track:Q113253896]][[d:Track:Q113253739]]</div>-1] Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
d:Track:Q21197 d:Track:Q113254021 d:Track:Q113253800 d:Track:Q113253896 d:Track:Q113253739

[2] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 943)

[3] власницьке

[4] явна помилка в кількості мешканців та дворів

[5] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[6] Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона (1890–1907), (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[7] Recensământul populației din 2004. Caracteristici demografice, naționale, lingvistice, culturale [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] statistica.md

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]