Альфонс Ребане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонс Ребане
Alfons rebane.jpg
Alfons Vilhelm Robert Rebane
Прізвисько Естонський Роммель
Народження 24 червня 1908(1908-06-24)
м. Валга, Естонія Естонія
Смерть 8 березня 1976(1976-03-08) (67 років)
м. Аугсбург, Flag of Germany.svg ФРН
злоякісна пухлина
Поховання Метсакальмісту
Громадянство Естонія Естонія
Третій Рейх Третій Рейх
Велика Британія Велика Британія
Приналежність Kvyldlipp.jpg Естонська армія
Лісові брати
Waffen-SS Ваффен-СС
Освіта Тартуський університет
Звання штандартенфюрер СС, полковник
Командування 20-а гренадерська дивізія СС (1-а естонська)
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі з мечами
Відзнака для східних народів 2-го класу в бронзі з мечами
Золотий нагрудний знак ближнього бою
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Альфонс Ребане у Вікісховищі?

Альфонс Вільгельм Роберт Ребане (ест. Alfons Vilhelm Robert Rebane, * 24 червня 1908, м. Валга, Естонія — † 8 березня 1976, м. Аугсбург, Німеччина) — естонський військовий діяч, командир 20-ї гренадерської дивізії СС (1-ї Естонської).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1908 року в естонському місті Валга у сім'ї Роберта Адольфа Ребане та його першої дружини Хелени Агнеси Марії Редель. Батько Альфонса працював на фабриці роялів, згодом, після переїзду сім'ї в 1920 році в Нарву — на залізниці. Після смерті першої дружини він одружився на її сестрі, у шлюбі народилася сестра Альфонса Астрід (20 серпня 1915 — 18 травня 2008).

Навчання[ред. | ред. код]

Альфонс ходив до школи в рідному місті, вивчив латиську та німецьку мову. Продовжив освіту разом із сестрою у Нарвській російській гімназії, де вивчив також російську мову і зустрів свою майбутню дружину Агнію Сахарову (1907—1980).

В Естонській армії[ред. | ред. код]

У 1929 році закінчив Вищу військову школу в Таллінні, служив у 1-му полку бронепоїзда, а згодом у Ляенеській дружині військової організації Кайтселійт, в автотанковому полку. У лютому 1933 отримав звання лейтенанта.

У липні 1940 після окупації СРСР збройні сили Естонської республіки були перейменовані в Естонську народну армію. 1 серпня 1940 Ребане був призначений командиром взводу легких танків Талліннського автотанкового полку Естонської народної армії. У вересні 1940 року Народна армія Естонії була розформована і на її основі було утворено 22-й Естонський територіальний стрілецький корпус Червоної армії, в якому Ребане прослужив до 25 жовтня 1940 року, коли був звільнений у запас.

Згодом працював будівельним працівником у Ласнамяє. У травні 1941 року звільнився з роботи і організував загін «Лісових братів», щоб воювати проти радянських військ.

Участь у Другій світовій війні[ред. | ред. код]

Після початку війни Німеччини з СРСР 22 червня 1941 року загін Ребане вступив у збройну боротьбу проти Червоної Армії.

Згодом був призначений командиром окремого естонського охоронного (конвойного) батальйону.

У 1942 у званні гауптштурмфюрера воював на Волховському фронті проти армії генерала Власова. У березні 1943 призначений командиром добровольчого 658-го Східного батальйону СС. На початку 1944 року відзначився в бою під Вашково, де було призупинено просування радянських військ. У лютому 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Продовжив службу в 20-ій гренадерській дивізії СС (1-й Естонській), командуючи 45-м полком, брав участь у битві під Нарвою.

Другу світову війну Альфонс Ребане закінчив на посаді виконуючого обов'язки командира дивізії. Грос-адмірал Карл Деніц 9 травня 1945 нагородив Ребане дубовим листям до Лицарського хреста за виняткову хоробрість на полі бою (тільки дев'ять іноземців були удостоєні цієї нагороди).

На службі в Британській розвідці «МІ-6»[ред. | ред. код]

В 1947 Альфонс Ребане переїхав до Великої Британії та вступив на службу до Британської розвідки «МІ-6» як експерт по Естонії у школі розвідки в Лондоні[1]. Там він відіграв суттєву роль у допомозі учасникам руху опору проти радянської окупації в Естонії та інших балтійських країнах. В 1961 подав у відставку.

В Німеччині[ред. | ред. код]

У цьому ж 1961 переїхав до Німеччини. Проживав у місті Аугсбург, де й помер 8 березня 1976.

Перепоховання на батьківщині[ред. | ред. код]

У 1999 з військовими почестями перепохований в Естонії на цвинтарі Метсакальмісту в Таллінні[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди Третього рейху[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Toivo Miljan, Historical Dictionary of Estonia, Scarecrow Press, 2004
  2. Перезахоронение прошло без инцидентов. Архів оригіналу за 2 червень 2007. Процитовано 7 грудень 2012. 
  3. а б в Rebane, Alfons - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (ne). Процитовано 2018-08-23. 

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]