Андре Сітроен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андре Сітроен

André Citroën

AndreCitroen.jpg
Народився 5 лютого 1878(1878-02-05)[1]
IX округ Парижа
Помер 3 липня 1935(1935-07-03)[1] (57 років)
Париж
Рак шлунка
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство/підданство Франція і Польща
Діяльність інженер, підприємець, industrialist[d] і бізнесмен[d]
Alma mater Кондорсе
Політехнічна школа
Ліцей Людовика Великого
Звання Капітан
Брати, сестри Alfred Lindon[d]
Нагороди
Grand Officer of the Legion of Honour

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Андре́ Сітрое́н (фр. André Citroën; *5 лютого 1878, Париж — †3 червня 1935, Париж) — бізнесмен, засновник фірми «Сітроен» (Франція), продукція якої в опитуванні (163 країни) «Автомобіль ХХ століття» посіла третє місце.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в престижній Політехнічній школі в Парижі (X1898).

Спадкоємець нідерландського ювеліра Леві Сітруна після одержання диплома інженера служив у французькій армії. Першим виробництвом, яке зробило молодого підприємця відомим у діловому світі Європи, стало конструювання й виготовлення надміцних шестерень для шевронних циліндричних механічних передач. Згодом подвійний шеврон стане емблемою автоконцерну «Сітроен». Потім був випуск гарматних снарядів не тільки для Франції, але й Росії.

1919 року фірма «Сітроен» випустила свій перший автомобіль, який блискавично завоював ринок, завдяки насамперед своїй низькій, порівняно з іншими, ціні. Власниками його стали десятки тисяч представників так званого «середнього класу». Масовий випуск, сервісна мережа техобслуговування й соціальна підтримка трудящих, висока організація виробництва (модернізована видача зарплати, сучасні їдальні, безкоштовна стоматологічна допомога тощо) — все це забезпечило успіх А. Сітроена. 1929 року підприємства Сітроена випускали близько 100 тисяч автомашин на рік — перше місце у Європі. Щоб привернути увагу покупців, А. Сітроен розробив систему реклами, що відповідала вимогам часу: випуск дитячих іграшкових автомобілів, дорожні знаки мали у своєму оформленні символіку Сітроена (подвійний шеврон), організовувалися міжнародні автоперегони й автопробіги дорогами Франції. Вінцем зусиль підприємця стало електричне освітлення символу Парижа Ейфелевої вежі, з використанням прізвища — Сітроен.

1933 року французька автомобільна імперія була повністю реконструйована, в результаті чого її виробнича потужність досягла рівня — 1 000 автомашин в день (стільки у той час споживав продукції весь французький автомобільний ринок).

На жаль, європейська економічна криза 30-х років 20 століття зупинила успішний бізнес знаменитого підприємця. Не останню роль у цьому відіграла пристрасть Андре до азартних ігор. Виробник шин Michelin купив підприємство «Сітроен» і володів ним з 1934 до 1976 року.

Андре Сітроен помер у Парижі від раку шлунка в 1935 році. Похований на Монпарнасі, причому в похороні брав участь головний рабин Парижа, оскільки Андре був євреєм.

Був членом паризької масонської ложі «Позитивна філософія».

Парижани й нині люблять відпочивати в парку Андре Сітроена. Французький уряд високо оцінив внесок А. Сітроена в індустріальний розвиток країни, вручивши йому орден Почесного Легіону.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]