Світлогірське (Кам'янський район)
| село Світлогірське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | Криничанська селищна громада |
| Облікова картка | Світлогірське |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Кинь-Грусть, Іванівка, Ганно-Зачатівка |
| Населення | 1 801 |
| Площа | 4,05 км² |
| Густота населення | 444 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 52340 |
| Телефонний код | +380 5654 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′40″ пн. ш. 34°30′34″ сх. д. / 48.34444° пн. ш. 34.50944° сх. д.Координати: 48°20′40″ пн. ш. 34°30′34″ сх. д. / 48.34444° пн. ш. 34.50944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
80 м |
| Водойми | р. Мокра Сура, озеро Сурське |
| Відстань до обласного центру |
45 км |
| Відстань до центру громади/сільради |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Запоріжжя-Кам'янське |
| Відстань до залізничної станції |
24 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Світлогірське, вул. Виконкомівська, 2 |
| Сільський голова | Ткаченко Павло Володимирович |
| Карта | |
  Світлогірське | |
 Світлогірське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Світлогі́рське (до 1922 — два окремих села Кинь-Грусть та Іванівка, до 1983 — Га́нно-Зача́тівка) — село у Кам'янському районі Дніпропетровської області.
Населення — 1 801 мешканець.
Географія[ред. | ред. код]
Село Світлогірське розташоване в центральній частині області над річкою Мокра Сура. З північного боку межує з смт Кринички і селом Суворовське. На південь від села розташоване озеро Сурське. Через село проходять автомобільні дороги М30 (E50), Т 0430 і Т 0439.
Історія[ред. | ред. код]
Поселення на місці сучасного села були засновані у першій половині 19 століття[1].
Одне село мало назву Симперівка від першого власника — поміщика Симперіва. Згодом село викупили Лукашевичі і перейменували його на Кинь-Грусть, в пам'ять про парк Кинь-Грусть на Київщині, який вони були змушені продати за борги. Село було центром Киньгрустської волості. 1886 року тут проживало 165 осіб, 33 двори, церква, школа, недільний базар.
Друге село — Іванівка, де було зведено церкву на честь престольного свята Зачаття Анною Пресвятої Діви Марії (22 грудня). 1922 року обидва поселення були об'єднані в одне село яке було назване на честь церкви в Іванівці Ганно-Зачатівкою.
Наприкінці 1920 — х років Ганно-Зачатівка була центром сільської ради, куди входили населені пункти: село Ганно-Зачатівка, слободи Кинь-Грусть, Ново-Воскресенська, хутори Многотрудний, Панова, Даріївка, виселок Червоний Промінь та радгосп Червона Лінія[2]. У 1930-ті роки сільську церкву було закрито і знесено.
На території сільради було створено колгоспи: «Нове Життя», «Прямий Шлях», «Пролетар»[3].
У 1937 році було зруйновано сільську церкву. В період радянської влади у селі була розміщена центральна садиба колгоспу «ім. ХХ з'їзду КПРС».
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 лютого 1983 року Ганно-Зачатівку перейменовано на Світлогірське[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1986 осіб, з яких 950 чоловіків та 1036 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1790 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7][8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,00 % |
| російська | 3,61 % |
| інші/не вказали | 0,39 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- «Світлогірське», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа[9].
- Будинок культури.
- Дитячий садочок.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Постаті[ред. | ред. код]
- Богатир Іван Іванович (1919—1982) — Герой Радянського Союзу.
- Дяченко Андрій Овдійович (1940—1996) — Герой Соціалістичної Праці.
- Маслаков Анатолій Леонідович (1965—2015) — український педагог.
- Росторопша Віктор Вікторович (1996—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История городов и сёл Украинской ССР [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Список населених пунктів Кам'янського району //Державний Архів Дніпропетровської області - Ф. 1278. - Оп. 1. - Спр. 51. - Арк. 11.
- ↑ Відомість про електрифкацію колгоспів Кам'янської міської ради // Державний Архів Дніпропетровської області - Ф. 1278. - Оп.1. - Спр. 142. - Арк. 51.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 лютого 1983. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 17 серпня 2011.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Офіційний сайт школи
Література[ред. | ред. код]
- Га́нно-Зача́тівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.363
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0.jpg){kind=link}