Богатир Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богатир Іван Іванович
Богатир Іван Іванович
Народження 27 січня 1919(1919-01-27)
Світлогірське, Киньгрустська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Вільна територія
Смерть 6 грудня 1982(1982-12-06) (63 роки)
Кринички, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Національність Українець
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Приналежність СРСР СРСР
Рід військ Прикордонні війська СРСР
Освіта Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Роки служби 1939-1953
Партія КПСС.svg ВКП(б) КПРС
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Війни / битви
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Богатир Іван Іванович у Вікісховищі?

Богатир Іван Іванович (1919-1982) — український капітан Прикордонних військ СРСР, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Богатир Іван Іванович стрілець 456-го стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії Приморської армії, єфрейтор.

Народився 27 січня 1919 року в селі Ганно-Зачатівка нині Криничанського району Дніпропетровської області України в селянській родині. Українець. Закінчив неповну середню школу в місті Дніпропетровську і технікум там же. Працював токарем на Дніпропетровському паровозоремонтному заводі, а потім роз'їзним механіком на Криничанської машинно-тракторній станції.

У Прикордонних військах з 1939 року, кулеметник 32-го морського прикордонного загону, червонофлотець.

З серпня 1941 року — на фронтах Велкої Вітчизняної Війни. При обороні Одесси командував відділенням.

Стрілець 456-го стрілецького полку (109-а стрілецька дивізія), Приморської армії, Севастопольський оборонний район) комсомолець єфрейтор Іван Богатир у дні героїчної оборони міста російської військової слави Севастополя1965 року — місто-герой) з снайперської гвинтівки знищив сімдесят п'ять гітлерівців. У бою 7 червня 1942 року в районі Балаклави у складі підрозділу відбив кілька атак ворога. Був важко поранений. Залишившись в живих один, ще 5 годин продовжував кулеметним вогнем відбивати ворожі атаки до підходу підкріплення.

Відмінний стрілець І. І. Богатир навчив снайперському мистецтву сто тридцять воїнів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм єфрей тору Богатирю Івану Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка (№ 812).

Після евакуації з обложеного Севастополя і лікування в госпіталі Грузії. відважний снайпер був направлений на Курси удосконалення офіцерського складу (закінчив у 1943 році), потім на Курси удосконалення оперативного складу Прикордонних військ (закінчив у 1944 році).

Служив у Прикордонних військах СРСР. З грудня 1944 року — помічник начальника 5-го відділу штабу 32-го прикордонного загону в Грузинському прикордонному окрузі. Член ВКП(б)/КПРС з 1946 року. З травня 1949 року — помічник начальника 2-ї прикордонної комендатури 1-го прикордонного загону в Карело-Фінському прикордонному окрузі.

Закінчив Школу удосконалення офіцерського складу Прикордонних військ в 1950 році. З жовтня 1951 року — старший оперуповноважений 1-го відділення штабу прикордонної комендатури 14-го прикордонного загону Закарпатського прикордонного округу, з квітня 1952 року — помічник начальника штабу тієї ж комендатури.

З 1953 року Капітан Богатир І. і. — в запасі, а потім у відставці. У 1966 році він закінчив Київський інститут народного господарства. Жив і працював у селищі міського типу Кринички Дніпропетровської області України. Помер 6 грудня 1982 року.

Капітан (1951). Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки та медалями.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]