Шавлія лікарська
| Шавлія лікарська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
| Salvia officinalis L., 1753 |
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
Ша́влія лі́карська (Salvia officinalis) — вид рослин з роду Шавлія.
Морфологія[ред. • ред. код]
Це — багатостебловий напівкущ до 80 см заввишки. Стебла галузисті, внизу здерев'янілі, вгорі трав'янисті, чотиригранні. Листки супротивні, черешкові, сірувато-зелені, молоді — білоповстисті. Квітки двогубі, великі, синьо-фіолетові, зібрані несправжніми кільцями, зближеними на верхівці стебла в пухкі колосоподібні суцвіття. Плід складається з чотирьох горішків, які сидять на дні неопадаючої чашечки. Цвіте в червні.
Використання[ред. • ред. код]
Серед народів Середземноморських країн та й у науковій медицині давно відома як цілющий засіб. Не одне століття використовується і в Україні.
Листки містять ефірну олію (1—2,5 %), до складу якої входить близько 15 % цинеолу; туйон, пінен та інші терпени. Свіже листя має сильну бактерицидну дію.
Застосовують відвар листя як в'яжучий і дезинфікуючий засіб при різних катаральних станах слизових оболонок, переважно у вигляді полоскань. Листя входить до грудних, протипроносних і пом'якшувальних зборів.
Розмноження[ред. • ред. код]
Розмножується насінням. У перший рік росте повільно, утворюючи невелику кількість стебел. З другого року вегетації утворює 100 стебел і більше. З віком вони дерев'яніють. У культурі здерев'янілі стебла викидають, бо листки на них дуже дрібні, а це знижує урожай.
Вирощування[ред. • ред. код]
Плантацію для заготівлі шавлії використовують протягом 5—6 років, у зв'язку з чим посіви її слід розміщувати на родючих ґрунтах з рівним рельєфом.
Підготовка ґрунту[ред. • ред. код]
Підготовка ґрунту під шавлію полягає в лущенні на глибину 8—10 см, а через два тижні — оранці на глибину 27—30 см. Перед сівбою проводять культивацію на глибину 10—12 см і боронування. Рекомендується вносити органічні добрива з розрахунку 200—300 кг/100 м².
Сівба[ред. • ред. код]
Основним способом вирощування є ранньовесняна або підзимова сівба. Глибина загортання насіння — 3—4 см, на більш легких ґрунтах — до 5 см. Витрати кондиційного насіння при висіві з міжряддями 60 см —80—90 г/100 м².
Підживлення[ред. • ред. код]
Приблизно через 20—25 днів після появи сходів посіви підживлюють суперфосфатом (12 кг) і хлористим калієм (5 кг/100 м²).
Вегетація[ред. • ред. код]
Молоді рослини дуже чутливі до бур'янів. Тому міжряддя розпушують ще до появи сходів, а зразу ж після їх появи рядки прополюють. Надалі посіви кілька разів культивують і прополюють.
Починаючи з другого року життя на рослинах утворюється велика кількість суцвіть. Для збільшення врожаю їх слід видаляти. Молоді гілки, як правило, не цвітуть, внаслідок чого одержують сировину необхідної кондиції.
Збір врожаю[ред. • ред. код]
Протягом літа врожай збирають 2—3 рази: перший — у кінці липня, останній — у вересні. Листя збирають руками разом з верхівками рослини.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. код]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. • ред. код]
- Шавлія лікарська на сайті «Germplasm Resources Information Network» (англ.)
- Шавлія лікарська на сайті «Tropicos» (англ.)
- Шавлія лікарська на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Шавлія лікарська на сайті «Plantsystematics» (англ.)
- Шавлія лікарська на сайті Міністерства сільського господарства США (англ.)
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
