Антуан Мармонтель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Antoine-François Marmontel
Зображення
Антуан Мармонтель, портрет роботи Léon Bonnat
Основна інформація
Дата народження 18 липня 1816(1816-07-18)[1][2]
Місце народження Клермон-Ферран
Дата смерті 16 січня 1898(1898-01-16)[1][2] (81 рік) або 17 січня 1898(1898-01-17) (81 рік)
Місце смерті Париж, Сена[d], Франція[1]
Країна Франція
Професії піаніст, композитор, музикознавець[d] і музичний педагог[d]
Нагороди
Офіцер ордена Почесного легіону
Файли у Вікісховищі?

Антуан Франсуа Мармонтель (фр. Antoine-François Marmontel, 16 липня 1816 — 16 січня 1898) — французький композитор, професор Паризької консерваторії класу фортепіано.

Біографія[ред. | ред. код]

Мармонтель народився 16 липня 1816 року в місті Клермон-Ферран. З 1827 року вчився в Паризької консерваторії грі на фортепіано у П'єра Циммермана, композиції у Фроманталя Галеві та Ж. Ф. Лесюера, гармонії у Віктора Дурлана[fr].

Завдяки своїм здібностям Антуан Мармонтель отримав перші премії із сольфеджіо та фортепіано і 1838 року став уже асистентом професора консерваторії із сольфеджіо, а з 1848 року він допомагав професору Ціммерманну. Мармонтель є одним з найбільших представників французької школи фортепіанної педагогіки другої половини XIX століття. У 1848 — 1887 роках був професором Паризької консерваторії. Його учнями стали Жорж Бізе, Клод Дебюссі, Луї Д'ємер, Маргеріт Лонґ, Еміль Вальдтейфель, Франсіс Планте та Антон Симон. Помер 16 січня 1898 року в Парижі.

Музичні твори[ред. | ред. код]

Мармонтель написав велику кількість творів, близько 200 опусів. Серед них ноктюрни та романси, а також етюди, необхідні для його учнів у консерваторії.

  • «L 'Art de déchiffrer» (до збірки увійшли «Сто простих етюдів»).
  • 1847 — «École élémentaire de mécanisme et de style» (складається з 24 етюдів)
  • «étude de mécanisme»
  • «Cinq études de salon»
  • «L 'Art de déchiffrer à quatre mains»
  • 1887 — «Enseignement progressif et rationnel du piano» .

Бібліографія[ред. | ред. код]

Твори Мармонтеля входять до числа найкращих викладацьких робіт XIX століття. Серед них:

  • 1878 — «Les Pianistes célèbres». («Відомі піаністи»)
  • 1880 — «Symphonistes et virtuoses»
  • 1882 — «Virtuoses contemporains». («Сучасні віртуози»)
  • 1884 — «Éléments d'esthétique musicale et considérations sur le beau dans les arts»
  • 1987 — «Histoire du piano et de ses origines»

Фамільні зв'язки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116785063 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.