Перейти до вмісту

Апендикс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апендикс
Артерії сліпої кишки та апендикса (позначений як «vermiform process»)
Деталі
ПопередникСередня кишка
СистемаТравна
АртеріяАпендикулярна артерія
ВенаАпендикулярна вена
Ідентифікатори
Латинаappendix vermiformis
Анатомія Греяsubject #249
MeSHD001065 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA98A05.7.02.007 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA22976 Редагувати інформацію у Вікіданих
FMA14542 Редагувати інформацію у Вікіданих
Анатомічна термінологія

Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis — «червоподібний придаток»), червоподі́бний[1] або хробакоподі́бний[2] відро́сток[3] — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.

Функція

[ред. | ред. код]

Функція апендикса не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органа в підтримці сталості кишкової флори[4][5].

Еволюція

[ред. | ред. код]

Апендикс було відкрито у медицині з 1500-х років, цей орган був відомий з тих часів схильністю до запалення, та є одним із показань до екстренної хірургії.[6] [7]

Сучасні дослідження науковців виявили, що апендикс сліпої кишки розвився незалежно протягом еволюції ссавців, що свідчить про адаптивну перевагу наявності цього органу. Апендикс сліпої кишки має складну еволюцію, тому на даний час його функції ще досліджуються, та його наявність корелює з більшою тривалістю життя ссавців та виявлено його імунну функцію.[8]

Анатомія

[ред. | ред. код]

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3 % людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.

Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600—800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100—150.

Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. мал. 266
  2. В. Й. Тещук, Н. В. Тещук (2007). Анатомія та фізіологія травного тракту. Одеса: Наука і техніка. с. 16.
  3. А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін, А. І. Парахін (2007). Анатомія людини. Вінниця: Нова Книга. с. 63. ISBN 978-966-382-062-0.
  4. Sonnenburg J.L., Angenent L.T., Gordon J.I. (June 2004). Getting a grip on things: how do communities of bacterial symbionts become established in our intestine?. Nat. Immunol. 5 (6): 569—73. doi:10.1038/ni1079. PMID 15164016.
  5. Everett M.L., Palestrant D., Miller S.E., Bollinger R.R., Parker W. (2004). Immune exclusion and immune inclusion: a new model of host-bacterial interactions in the gut. Clinical and Applied Immunology Reviews. 5 (5): 321—32. doi:10.1016/j.cair.2004.03.001.
  6. Smith, Heather F. (2023-05). A review of the function and evolution of the cecal appendix. Anatomical Record (Hoboken, N.J.: 2007). Т. 306, № 5. с. 972—982. doi:10.1002/ar.24917. ISSN 1932-8494. PMID 35363436. Процитовано 29 грудня 2024.
  7. Laurin, Michel; Everett, Mary Lou; Parker, William (2011-04). The cecal appendix: one more immune component with a function disturbed by post-industrial culture. Anatomical Record (Hoboken, N.J.: 2007). Т. 294, № 4. с. 567—579. doi:10.1002/ar.21357. ISSN 1932-8494. PMID 21370495. Процитовано 29 грудня 2024.
  8. Collard, Maxime K.; Bardin, Jérémie; Laurin, Michel; Ogier-Denis, Eric (2021-11). The cecal appendix is correlated with greater maximal longevity in mammals. Journal of Anatomy. Т. 239, № 5. с. 1157—1169. doi:10.1111/joa.13501. ISSN 1469-7580. PMC 8546507. PMID 34235746. Процитовано 29 грудня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М. Р. Сапина. — 4-е изд., стереотипное, — М.: Медицина, 1997. — 560 с.: ил. — ISBN 5-225-4444-1 (С.?)
  • Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт / За ред. І. І. Бобрика, В. Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001 ISBN (С.?)
  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.363-364)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

[ред. | ред. код]