Апшеронськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Апшеронськ
Апшеронск.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Апшеронський район
Код ЗКТМО: 03605101001
Основні дані
Час заснування: 1863
Населення 39,6 (2005)
Площа 28 км²
Поштові індекси 352364
Телефонний код +7 86152
Географічні координати: 44°27′39″ пн. ш. 39°44′26″ сх. д. / 44.46083333336077459° пн. ш. 39.740555555583775° сх. д. / 44.46083333336077459; 39.740555555583775Координати: 44°27′39″ пн. ш. 39°44′26″ сх. д. / 44.46083333336077459° пн. ш. 39.740555555583775° сх. д. / 44.46083333336077459; 39.740555555583775
Мапа
Апшеронськ (Росія)
Апшеронськ
Апшеронськ


CMNS: Апшеронськ на Вікісховищі

Апшеронськ — місто в Росії, адміністративний центр Апшеронського району Краснодарського краю.

Історія[ред. | ред. код]

Апшеронська станиця була заснована в 1863 році, як поселення при таборі Апшеронського полку російської армії, що отримав назву за місцем розквартирування біля Апшеронського порту (острів Піраллахи біля Апшеронського півострову) під час перського походу Петра I у 1722—1723 роках. Мета полку була — упокорення черкеського аулу Хадижі. Полк розквартирувався у впадання річки Тухі до Пшеха.

У 1931 році станиця була перетворена в робітниче селище Апшеронський[1], з перенесенням сюди районного центру.

За німецько-радянської війни селище було окуповане з 14 серпня 1942 року по 27 січня 1943 року. В районі пам'ятника Вічного вогню розстріляно близько 5000 червоноармійців й мешканців міста.

23 жовтня 1947 році робітниче селище отримало статус міста й ім'я Апшеронськ.[1]

Економіка[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Горбатко Валерій Степанович (* 1949) — директор Одеського припортового заводу, заслужений працівник промисловості України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вёртышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.). — Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 240—241. — 395 с.

Джерела[ред. | ред. код]