Арвідс Кріпенс

Арвідс Кріпенс
(латис. Arvīds Krīpens
Народився	3 жовтня 1893(1893-10-03) Гулбенський край, Латвія
Помер	20 серпня 1968(1968-08-20) (74 роки) Сідней, Австралія
Країна	Латвія
Діяльність	офіцер
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Військове звання	Штандартенфюрер
Нагороди	Командор ордена Трьох Зірок Офіцер ордена Трьох Зірок Медаль Незалежності Литви Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Арвідс Кріпенс (латис. Arvīds Krīpens; 3 жовтня 1893 — 20 серпня 1968) — латиський офіцер, лейтенант Російської імператорської армії, полковник латиської армії, штандартенфюрер військ СС.

Біографія

Син вчителя. Закінчив Петербурзький державний університет шляхів сполучення. 26 квітня 1916 року призваний в Російську імператорську армію. 20 грудня 1916 року закінчив військову школу в Тбілісі. Проходив службу у 242-му піхотному полку, потім в Ревельському 7-му піхотному полку. У грудні 1917 року демобілізувався.

З 14 грудня 1918 року служив в регулярній латвійської армії. Брав участь в боях на півдні Курземе. Вступив на службу в новостворений 2-й Вентспільський піхотний полк. З 30 вересня 1919 року в складі Латгальського партизанського полку на Латгальському фронті. У березні 1922 року переведений в 6-й піхотний полк.

У 1922 році закінчив Латвійську військову школу. З вересня 1922 року по 1924 рік — командир кулеметної роти 12-го Бауського піхотного полку. З 1926 року — лектор у Військовій школі. З 1 грудня 1931 року призначений командиром батальйону 6-го Ризького піхотного полку. 4 лютого 1934 року призначений начальником штабу Курземської дивізії.

У серпні 1935 року призначений начальником Військової школи. Служив на цій посаді до 1 вересня 1939 року; характеризувався як прекрасний викладач, вніс багато нових традицій. Написав кілька книг, незакінченою залишився рукопис про історію Військової школи «Varoņu slava gaida mūs…».

З вересня 1939 по серпень 1940 року — командир 1-го Лієпайського піхотного полку. 14 вересня 1939 року був одним з латвійських воєначальників, які виступали за мобілізацію проти наступу Червоної армії.

Після нападу Німеччини на СРСР, Кріпенс організовує національну партизанську групу «Смілтенські добровільні бійці», яка відтісняє бійців Червоної армії з Смілтена, а потім і до самого кордону Латвії. 16 липня 1941 року призначений начальником власної безпеки Даугавпілсського району. Зі встановленням німецької влади призначений 2-м помічником з персональних та внутрішніх питань генерального директора Оскарса Данкерса. Використовуючи свій авторитет начальника Військової школи, через газету «Tēvija» агітував військових вступати в поліцейські батальйони. З 3 травня 1943 по 1944 і з 30 квітня по 26 червня 1944 року — командир 32-го полку 15-ї гренадерської дивізії СС. З 28-30 листопада 1943 року бився на фронті, брав участь в боях за позиції в Новосокольниках, в Островських боях і в боях за Опочку. Потім служив в генеральному штабі Рудольфса Бангерскіса.

Після капітуляції Німеччини повернувся до своїх бійців в бельгійський табір полонених Цеделгем. Після запиту СРСР про видачу латвійських бранців, Кріпенс 26 листопада 1945 року демонстративно здійснив спробу самогубства. Ця подія викликала резонанс, і бранці не були видані радянському боку. Брав участь у створенні організації «Яструби Даугави».

Нагороди

• Орден Трьох зірок 4-го і 3-го ступеня
• Медаль Незалежності Литви
• Орден Меча, командорський хрест (Швеція)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Третій Рейх)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (Третій Рейх)

Бібліографія

• Krīpens, A. Liktenīgās dienas. Laiks nr.4 (11.01.1958), nr.5 (15.01.1958), nr.6 (18.01.1958), nr.7 (22.01.1958), nr.8 (25.01.1958).
• Arvids Krīpens, «Kalpaka bataljons un Baloža brigāde», redaktors Kārlis Freimanis, 1963 g., Mintis Pty. Ltd, Sidneja, 212 lpp.

Література

• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
• V. Tooms, Z. Akmentiņš Liepājnieku biogrāfiskā vārdnīca, Izd.:biedrība «Optimistu pulks», 2012 (ISBN10:9984495484)

Посилання

• Pirms 120 gadiem dzimis pulkvedis Arvīds Krīpēns [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.]