Армен Оганян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Армен Оганян
вірм. Արմեն Օհանյան
Armen Ohanyan (dancer).jpg
Ім'я при народженні вірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան
Псевдонім Armen Ohanian
Народилася 1887[1][2][3]
Шемаха, Бакинська губернія, Російська імперія
Померла 1976[1][2][3]
Мехіко, Мексика[1]
Поховання Мексика
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Mexico.svg Мексика
Діяльність акторка, письменниця, літературознавиця, перекладачка, belly dancer, танцюристка, répétiteur
Мова творів російська, іспанська[2], французька[2] і вірменська[2]
Партія Мексиканська комуністична партіяd

CMNS: Армен Оганян у Вікісховищі

Арме́н Оганя́н (вірм. Արմեն Օհանյան, уроджена Софія Емануїлівна Пірбудагян, вірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան; 1887, Шамахи, Російська імперія (нині Азербайджан) — 1976, Мехіко, Мексика) — вірменська танцівниця, актриса, письменниця, мемуаристка.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Навчалася в школі пластики в Москві, а також в студії Станіславського. Деякий час працювала в Малому театрі.

Свої перші кроки (під сценічним іменем Армен Тер-Оганян) вона почала у вірменському театрі в Баку.

Переїхавши до Ірану, вона стала засновницею першого перського театру європейського типу. У 1910 році в Тегерані перською мовою була представлена комедія Миколи Гоголя «Ревізор» у постановці Оганян. Актриса виконала роль Марії Антонівни. Тут вона вивчила східні танці і, починаючи з 1911 року до початку 1930-х, виступала в багатьох країнах світу як «перська танцівниця», вперше показуючи на професійній сцені екзотичні старовинні танці народів Сходу і античності. Використовуючи методи «вільного танцю» танцівниці Айседори Дункан під музику вірменських, російських та інших композиторів, Оганян продемонструвала танцювальні номери «Саломея», «У храмі Анаїт», «Зрада», «Гашиш», «Великий хан Шамахи» та інші.

Виступала в Лондоні, Брюсселі, Мілані, Софії, Бухаресті, Каїрі, в деяких містах США.

Влаштувавшись у Парижі, Оганян цілковито присвятила себе літературі: видала автобіографічні книги французькою мовою. Перша з них — «Шамаханська танцівниця» з передмовою Анатоля Франса (1918), яка була перекладена англійською, німецькою, іспанською, шведською, фінською та іншими мовами. Оганян також видала книги «В пазурах цивілізації» (1921), «В одній шостій частині світу» (нотатки з її подорожі до СРСР, 1928), «Соліст його величності» (1929) і «Сміх спокусниці змій» (1931).

Оганян мала відносини з впливовими представниками тодішньої паризької еліти, серед яких були політичний діяч Моріс Баррес, художник Еміль Бернар (створив її портрет і написав про неї книгу «Перська танцівниця»), прозаїк Андре Жермен, письменниця Наталі Барні.

У 1927 році Оганян одружилася з мексиканським дипломатом Македоніо Гарза, пізніше вони влаштувалися в Мексиці. Оганян вступила до мексиканської комуністичної партії. Живучи у Мексиці, вона займалася перекладацькою діяльністю, зокрема перекладала книги з російської на іспанську, писала монографії іспанською про російську, радянську та мексиканську літератури.

У 1958 році Оганян разом з чоловіком відвідала Радянський Союз, була також у Вірменії і частину свого архіву подарувала Єреванському музеєві літератури і мистецтва.

Померла у 1976 році у Мехіко.

Вибрані книги, переклади[ред. | ред. код]

  • Шамаханська танцівниця / La danseuse de Shamakha, Grasset, Paris, 1918. (фр.)
  • В пазурах цивілізації / Dans les griffes de la civilisation, Grasset, Paris, 1921. (фр.)
  • В одній шостій частині світу / Dans la sixième partie du monde (voyage en Russie), Grasset, Paris, 1928. (фр.)
  • Соліст його величності / Le soliste de Sa Majesté, B. Grasset, Paris, 1929. (фр.)
  • Сміх спокусниці змій / Les rires d'une charmeuse de serpents, Les Revues, Paris, 1931. (фр.)
  • Лев Толстой: життя, час, робота / Leon Tolstoi (1828—1910). Su vida, su época, su obra, Editorial Cimientos, Madrid, 1934. (ісп.)
  • Шлях Максима Горького / La ruta de Máximo Gorki es la nuestra, Editorial Cimientos, México, 1935. (ісп.)
  • Марксистський аналіз іспанської літератури / Un análisis marxista de la literatura española, México, 1937. (ісп.)
  • Селянські війни в Росії у творчості Толстого / Las guerras campesinas en Rusia y Tolstoi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Мексиканська класика: Руїс де Аларкон, Жанна Асбаже, Лізард / Clásicos mexicanos. Ruiz de Alarcón. Juana de Asbaje. Lizardi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Почуття романтизму в творах Олександра Пушкіна / El sentido clasista del romanticismo y Alejandro Pushkin, Editorial Popular, México, 1938. (ісп.)
  • Щаслива Вірменія / Armenia feliz, Editorial Cimientos, México, 1946. (ісп.)
  • Середньовічна іспанська і мексиканська літератури / Literatura española medieval y clásicos mexicanos, Editorial Cimientos, México, 1956. (ісп.)
  • Культура Мексики / México en la cultura, Editorial Cimientos, México, 1967. (ісп.)
  • Спогади про дореволюційний Кавказ і мої поневіряння по світу / Recuerdos del Cáucaso pre-revolucionario y de mis andanzas por el mundo, primer tomo, México, Editorial Cimientos, 1969. (ісп.)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]