Арріґо Бойто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арріґо Бойто
Arrigo Boito.jpg
Псевдо Tobia Gorrio
Народився 24 лютого 1842(1842-02-24)[1][2][…]
Падуя, Австрійська імперія, Німецький союз[4][5][6]
Помер 10 червня 1918(1918-06-10)[4][1][…] (76 років)
Мілан, Королівство Італія[4]
Поховання Монументальне кладовище (Мілан)
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність лібретист, композитор, поет, журналіст, письменник, сценарист, політик
Галузь сценічне мистецтво
Alma mater Міланська консерваторія
Науковий ступінь Doctor of Musicd[7]
Знання мов італійська[1]
Напрямок Scapigliaturad
Жанр опера і класична музика
Magnum opus Neroned і Mefistofeled
Посада сенатор Італії[d] і senator of the Kingdom of Italyd
Конфесія атеїзм
Батько Сильвестро Бойтоd
IMDb nm0092435

Арріґо Бо́йто (італ. Arrigo Boito; 24 лютого 1842 — 10 червня 1918) — італійський композитор і поет, який прославився як автор лібрето до деяких опер Джузеппе Верді.

Народився в Падуї італійського живописця Сільвестро Бойто та польської графині Джозефіни Радолінської. Музичну освіту Бойто здобув у Міланській консерваторії, після закінчення якої (1861) відправився подорожувати. Композитор побував у Парижі, відвідав Польщу і Німеччину, де познайомився з музикою Ріхарда Вагнера, що справила на нього величезне враження. Першими великими творами Бойто були кантати «Четвертого червня» (Il quattro giugno, 1860) і «Сестри Італії» (Le sorelle d'Italia, 1862). У 1868 році композитор написав свій найвідомішій твір — оперу «Мефістофель» на власне лібрето за твором «Фауст» Гете. На прем'єрі опера зазнала фіаско, однак згодом стала потроху завойовувати симпатії публіки, неодноразово була поставлена в Москві і Санкт-Петербурзі, роль Мефістофеля виконував Федір Шаляпін. Інші опери Бойто: «Геро і Леандро», «Нерон», «Орестеада».

Бойто також відомий як поет (публікував свої твори під псевдонімом Tobia Gorrio), його вірші користуються великою популярністю в Італії. Бойто — автор лібрето власних опер і кантат, а також опер «Симон Бокканегра», «Отелло», «Фальстаф» Джузеппе Верді, «Джоконда» Амількаре Понк'єллі, «Серп» Альфредо Каталані та ряду інших.

Також відомий як представник руху Скапільятура. Ім'я Арріґо Бойто носить Консерваторія у Пармі, роботою якої Арріґо Бойто керував деякий час.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Morelli G. Arrigo Boito. — Venice, 1994.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Тексти лібрето, написаних Бойто