Аршавір Ширакян
| Аршавір Ширакян | |
|---|---|
| Արշաւիր Շիրակեան | |
 | |
| Народився |
1900 Константинополь, Османська імперія |
| Помер |
12 квітня 1973 Гакенсак, Нью-Джерсі, США |
| Поховання | Hackensack Cemeteryd |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія США |
| Національність | Вірмени |
| Діяльність | письменник, активіст |
| Галузь | геноцид вірменів[1] |
| Відомий завдяки | Вбивця Джемаля Азмі (Cemal Azmi), Саіда Халім-паші (Said Halim Pasha), Бахаеддіна Шакіра (Behaeddin Shakir), а також Вахе Іхсан (Vahe Ihsan) |
| Знання мов | вірменська[1] і англійська |
| Партія | Armenian Revolutionary Federation (Дашанакцутюн) |
| Діти | Sonia Shirakian Blackwelld |
Аршавір Ширакян (також Ширагян, вірм. Արշաւիր Շիրակեան; 1900 — 12 квітня 1973) — вірменський письменник і вбивця, відомий своїм убивством Саїда Халіма-паші та Джемаля Азмі як акт помсти за їхню роль у геноциді вірмен. Його мемуари «Це була воля для мучеників» (Կտակն էր Նահատակներուն) є описом його життя під час геноциду вірмен та операції «Немезіс».
Біографія[ред. | ред. код]
Аршавір Шіракян народився в Константинополі, Османська імперія, в 1900 році[2], за іншими данними 1 січня 1902[3]. Ширакян виріс серед багатьох членів Вірменської революційної федерації (Дашнаків - членів партії Дашнакцутюн). Під час геноциду вірмен Ширакяну довіряли контрабанду зброї та доставку секретних повідомлень серед членів партії[2]. Ширакян описав у своїх мемуарах, що в ті дні було багато мітингів ненависті проти вірмен і що багато вірменських установ були розгромлені, такі як готель «Токатлян»[4][5].
Операція «Немезіс»[ред. | ред. код]
Першою метою Аршавіра Ширакяна було вбивство вірменина Ваге Іхсана (Єсаяна). Згідно з його спогадами, Ваге Іхсан був «зрадником, якого зневажали його співвітчизники, родичі і, зрештою, власні діти», і «допоміг скласти список видатних вірмен, заарештованих і депортованих у 1915 році»[5]. Ширакян убив Іхсана 27 березня 1920 року в Константинополі[2].
Ширакян отримав завдання вбити Саїда Халіма-пашу[en], коли той був у вигнанні в Римі, Італія. Ширакян оселився в будинку на вулиці Кола ді Рієнцо, 28 у Римі[4]. 5 грудня 1921 року Ширакян убив Саїда Халіма-пашу, коли той їхав у таксі біля будинку на вулиці Віа Еустакіо[5][6][7][8].
Пізніше Ширакян разом з Арамом Єрганяном отримав завдання вбити Джемаля Азмі[en] та Бехаеддіна Шакіра, які перебували в Берліні[2]. 17 квітня 1922 року Ширакян і Єрганян зустріли Азмі і Шакіра, які гуляли з сім'ями на вулиці Уландштрассе (Uhlandstrasse)[9]. Ширакяну вдалося вбити лише Азмі та поранити Шакіра. Пізніше Ерганян побіг за Шакіром і зумів добити його пострілом в голову[2][4].
| Дата | Місце | Жертва | Виконавці | Коментар |
|---|---|---|---|---|
| 5 грудня 1921 | Рим (Італія) | Саід халім-паша[en] |
Аршавір Ширакян |
5 грудня 1921 року в Римі під час кінної прогулянки убито колишнього великого візира (прем'єр-міністра) у першому кабінеті младотурків Саїда Халім-пашу. Убивцю — Аршавіра Ширакяна не упіймали й він благополучно повернувся до Константинополя. Інші учасники цієї операції — колишній посол Вірменії у Римі Мікаел Вартанян і агент «М»[джерело?]. |
| 17 квітня 1922 | Берлін (Німеччина) | Джемаль Азмі[en]  |
Аршавір Ширакян |
17 квітня 1922 року в Берліні під час родинної прогулянки вбиті колишній валі Трапезунда Джемал Азмі (відомий, зокрема, тим, що втопив 15 000 вірменів[джерело?]), й засновник організації «Тешкілатіюї Махсусе» («Спеціальний комітет»), що безпосередньо здійснювала геноцид — Бехаетдін Шакір, а також охоронець останнього. Джемала Азмі застрелив Аршавір Ширакян, він же поранив Шакіра, якого добив Арам Єрганян[джерело?]. |
Подальше життя[ред. | ред. код]
Зрештою Аршавір Ширакян одружився з Каяне і в 1923 році переїхав до Нью-Йорка, де у них народилася дочка Соня. Він також брав активну участь у громадському житті в районі Нью-Йорка / Нью-Джерсі та його вірменської громади. У 1965 році він опублікував свої мемуари під назвою «Ktakn er Nahataknerun» (перекладено англійською як «Це була жертва мучеників»). Згодом мемуари були перекладені французькою (La dette du sang, 1982 і 1984), англійською (The Legacy, 1976, Соня Ширагян) та італійською (Condannato A Uccidere: Memorie di un Patriota Armeno, 2005, Васкен Памбакян).[10]
Мешканець Леонії, Ширакян помер у 1973 році у віці 73 років у лікарні Енглвуд в Енглвуді, штат Нью-Джерсі.[2][11] Похований на кладовищі Хакенсак у Нью-Джерсі. Його донька Соня зараз живе в Південній Кароліні з дочкою Елізабет Постон.
Вірмени визнають і шанують його як національного героя[12].
Пам'ять[ред. | ред. код]
- У 2015 Вірменія випустила поштову марку, присвячену Операції «Немезіс».
- Ім'я Аршавіра Ширакяна висічено на плиті пам'ятника «Лицарям національної гідності», відкритому 25 квітня 2023 року в Єреванського центральному парку[13]։
Література[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е Berberyan, Nazaret (13 квітня 2010). ՏԱՐԵԴԱՐՁՆԵՐ- Արշաւիր Շիրակեան Հայ ժողովուրդի Արդարահատոյց Բազուկը. Asbarez (вірм.). Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ Ssdi. Ancestry.com. Ancestry.com.
- ↑ а б в Derogy, Jacques (1990). Resistance and revenge: the Armenian assassination of the Turkish leaders responsible for the 1915 massacres and deportations. Transaction Publishers. ISBN 978-1-4128-3316-5.
- ↑ а б в Arshavir Shiragian, The Legacy memoirs of an Armenian Patriot, Hairenik Press 1976, p. 108
- ↑ Horne, edited by Robert Gerwarth, John (27 вересня 2012). War in peace : paramilitary violence in Europe after the Great War. Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-965491-8.
- ↑ Newton, Michael (2012). Age of Assassins: A History of Conspiracy and Political Violence, 1865–1981. Faber & Faber. с. 273. ISBN 978-0-571-29046-8.
- ↑ The Punishment – of those responsible for the Armenian Genocide. HyeEtch Armenian History. Архів оригіналу за 11 грудня 2006. Процитовано 26 травня 2013.
- ↑ Two 'Young Turks' Murdered in Berlin (PDF). New York Times. 19 квітня 1922. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ Arshavir Shiragian Memoir Published in Italy. Asbarez. 30 вересня 2005. Процитовано 25 травня 2013.
- ↑ "Shiragian, 73, Dies; An Armenian Hero", The New York Times,April 16, 1973. Accessed October 17, 2020."Leonia, N. J., April 15—Arshavir Shiragian, a retired dealer in Oriental rugs, who, as a young man, killed three prominent Turks in reprisal for the massacre of Armenians in World War I, died Thursday In Englewood Hospital. He was 73 years old and lived at 530 Grandview Terrace."
- ↑ Karentz, Varoujan (2004). Mitchnapert = Citadel : a history of Armenians in Rhode Island. New York: IUniverse, Inc. ISBN 0-595-30662-4.
- ↑ Մայրաքաղաքում բացվել է Ազգային արժանապատվության ասպետներին նվիրված աղբյուր-հուշակոթող. Архів оригіналу за 25 квітня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.