Асіма Чаттерджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асіма Чаттерджі
бенг. অসীমা চট্টোপাধ্যায়
Asima Chatterjee - Calcutta 1993-03-29 35.tif
Народилася 23 вересня 1917(1917-09-23)
Колката, Бенгалія[1][2][3]
Померла 22 листопада 2006(2006-11-22) (89 років)
Колката, Індія[4][3][5]
Країна Flag of Imperial India.svg Британська Індія
Flag of India.svg Індія[6][7][8]
Діяльність хімік, ботанік, викладачка університету
Alma mater Калькуттський університет, коледж Леді Браборн і Шотландський церковний коледжd
Заклад Калькуттський університет
Посада член Радж'я Сабхаd
Ступінь доктор наук
Вчителі Шатьєндранат Бозе
Членство Індійська національна академія наукd
Нагороди

Азіма Чаттерджі (англ. Asima Chatterjee, бенг. অসীমা চট্টোপাধ্যায়; 23 вересня 1917 — 22 листопада 2006) — індійська вчена-хімікиня. Відома роботою в галузі органічної хімії та фітотерапії. Займалася дослідженнями алкалоїдів барвінку, створенням протиепілептичних та протималярійних препаратів. Чаттерджі також є авторкою численних робіт з лікарських рослин Індійського субконтиненту. Вона була першою жінкою, яка захистила докторську дисертацію в Індії.[9]

Біографія[ред. | ред. код]

Асіма Чаттерджі (уроджена Мукерджі)[10] народилася 23 вересня 1917 року в місті Калькутта в Бенгалії. Вона була старшою з двох дітей лікаря Індри Нараяна Мукерджі та його дружини Камали Деві.[11] У 1936 році Асіма з відзнакою закінчила Шотландський церковний коледж при Калькуттському університеті.[12][13]

Азіма продовжила навчання в Калькуттському університеті. У 1938 році отримала ступінь магістра, а у 1944 році докторський ступінь з органічної хімії. Вона стала першою індійською жінкою, яка отримала ступінь доктора наук.[14] Її докторські дослідження було зосереджено на хімії рослинних продуктів і синтетичній органічній хімії.[15] Серед її наукових керівників у той час були Прафулла Чандра Рай та Шатьєндранат Бозе. Крім того, вона отримала досвід досліджень в Університеті Вісконсина-Медісона і Каліфорнійського технологічного інституту з Ласло Зехмайстером.[16]

Дослідження Чаттерджі зосереджувалися на хімії натуральних продуктів та розробці антиконвульсійних, протималярійних та хіміотерапевтичних препаратів. [8] Вона провела близько сорока років у дослідженні різних сполук алкалоїдів.[17] Вона також виявила антиепілептичні властивості в Marsilea minuta[18] та антималярійні властивості в рослинах Alstonia scholaris, Swertia chirata, Picrorhiza kurroa та Caesalpinia crista. Однак ці агенти не виявилися клінічно конкурентоспроможними з ліками, що використовувалися в цей час. Її робота стала основою для виробництва антиепілептичного препарату Ayush-56 та декілька протималярійних препаратів.[17]

Чаттерджі написала близько 400 статей, які були опубліковані в національних і міжнародних наукових журналах.[19]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Кавалер ордена Падма Бхушан (1975);
  • У 1961 році вона отримала премію Шанті Сварупа Бхатнагара з хімії, яка стала першою жінкою, яка отримала цю нагороду;
  • Доктор honoris causa декількох університетів;
  • Вона була призначена президентом Індії членом Радж'я Сабха (верхньої палати Індійського парламенту) з лютого 1982 року по травень 1990 року;
  • 23 вересня 2017 року пошукова система Google розгорнула 24-годинний Google Doodle на честь 100-річчя від дня народження Чаттерджі.[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://cn.ieonline.microsoft.com/knows/Asima%20Chatterjee
  2. https://www.triposo.com/section/Kolkata_Book_Fair
  3. а б http://www.medindia.net/patients/doctor_search/ophthalmology-doctors-kolkata.htm
  4. http://www.dnaindia.com/india/report-eminent-scientist-asima-chatterjee-dead-1065501
  5. http://www.vigyanprasar.gov.in/dream/January2013/DreamJanuary2013Eng.pdf
  6. NK S., PC G., AB K. et al. [Vogelin, a new flavonoid glycosid from Polygonum recumbens (fam. Polygonaceae), Vogelin, ein neues Flavonoid‐Glykosid aus Polygonum recumbens (Fam. Polygonaceae)] // Chemische BerichteJohn Wiley & Sons, 1971. — Vol. 104, вип. 11. — S. 3425–3428. — ISSN 0009-2940doi:10.1002/CBER.19711041108
  7. http://www.mapsofindia.com/science/indian-congress.html
  8. Gopinathan A. Bridging the gender gap in Indian science // Nature / M. SkipperNPG, Springer Science+Business Media, 2009. — Vol. 460, Iss. 7259. — P. 1082. — 1 p. — ISSN 1476-4687; 0028-0836doi:10.1038/4601082A
  9. The Shaping of Indian Science. p. 1036. Indian Science Congress Association, Presidential Addresses By Indian Science Congress Association. Published by Orient Blackswan, 2003. ISBN 978-81-7371-433-7
  10. Chatterjee, Asima.; Parks, Lloyd M. (1 травня 2002). The Structure of Verbenalin. Journal of the American Chemical Society 71 (6): 2249–2250. doi:10.1021/ja01174a506. 
  11. Asima Chatterjee And Her Pioneering Work In Medicinal Chemistry | #IndianWomenInHistory. Feminism in India (амер.). 2 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 20 січня 2018. 
  12. Some Alumni of Scottish Church College in 175th Year Commemoration Volume Scottish Church College, 2008, p. 584
  13. Chemistry alumni of Scottish Church College [Архівовано 2009-04-06 у Wayback Machine.]
  14. Smith, K.N. (23 вересня 2017). Today's Google Doodle Honors Chemist Asima Chatterjee. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2017. 
  15. valentinaproject (6 серпня 2014). Asima Chatterjee, chemist. The Valentina Project. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016. 
  16. Nagarajan, K (2014). History of natural products chemistry in India.. Indian Journal of History of Science 49 (4): 377–398. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 14 червня 2019. 
  17. а б Jayaraj, Nandita. Asima Chatterjee, the Scientist Who Did So Much More in a Time of Less. The Wire (en-GB). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 23 вересня 2017. 
  18. Basak, Swati (May 2015). WOMEN, SCIENCE, EDUCATION AND EMPOWERMENT: ASIMA CHATTERJEE, THE GENIUS LADY. IMPACT: International Journal of Research in Humanities, Arts and Literature 3 (5): 133–138. ISSN 2321-8878. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017. 
  19. Keating, Fiona (23 вересня 2017). First Indian woman in history to be awarded a PhD for science would be 100 today. The Independent (en-GB). Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 23 вересня 2017. 
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 26 травня 2022.