Аян (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Аян
рос. Аян
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Хабаровський край
Муніципальний район Аяно-Майський
Поселення Аянське
Код ЗКАТУ: 08206000001
Код ЗКТМО: 08606403101
Основні дані
Час заснування 1843
Населення 967 осіб (2010[1])
Площа 679 км²
Поштовий індекс 682571
Телефонний код +7 42147
Географічні координати: 56°28′07″ пн. ш. 138°11′12″ сх. д. / 56.468611111138777403° пн. ш. 138.18666666669776077° сх. д. / 56.468611111138777403; 138.18666666669776077Координати: 56°28′07″ пн. ш. 138°11′12″ сх. д. / 56.468611111138777403° пн. ш. 138.18666666669776077° сх. д. / 56.468611111138777403; 138.18666666669776077
Вебсторінка ayanspamr.khabkrai.ru
Мапа
Аян (Росія)
Аян
Аян

Аян (Хабаровський край)
Аян
Аян

Мапа


CMNS: Аян у Вікісховищі

Ая́н (рос. Аян) — село, центр Аяно-Майського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр Аянського сільського поселення.

Географія[ред. | ред. код]

Розташовано на березі Охотського моря. Розташоване на березі затоки Аян, на відстані 1 447 км від Хабаровська

Село розташоване на значній відстані від інших населених пунктів, з зовнішнім світом пов'язане цілорічним повітряним сполученням, у літній період — морським і річковим транспортом.

Працює мобільний зв'язок.

Історія[ред. | ред. код]

Село було засноване 1843 року Російсько-американською компанією як початковий пункт нового тракту, який мав з'єднати Якутськ з охотським узбережжям з метою перевезення вантажу оленячим транспортом. Шлях, який отримав назву Амгино-Аянський тракт, пролягав через Нелькан, Аїм, Усть-Маю і Амгу. Тракт був побудований в 18441845 роках, в 1845 році в Аян переїхала Охотська факторія. В 1846 році Аян отримав статус порту. Після благоустрою, налагодження поштового зв'язку тощо в 1852 році тракт був офіційно відкритий. Швидко пожвавилась торгівля. Але дуже швидко нова дорога прийшла в занепад і в 1867 році тракт було офіційно закрито.

На початку 1880-их почались регулярні пароплавні рейси Аян-Владивосток, у результаті чого тракт було знову відкрито, а громадське життя відновилось.

Пам'ятник червоноармійцям, загиблим за радянську владу в 1924 році, й бюст Степана Вострецова

Під час Громадянської війни 19171923 років Аян став ареною бойових дій. Відгукнувшись на заклик Якутського повстання про допомогу, 6 вересня 1922 року в Аян на двох пароплавах прибуває Сибірська Добровільна Дружина (СДД) генерала Пепеляєва. Залишивши в селі гарнізон, вона по Амгино-Аянському тракту прямує в бік Якутська. Після розгрому, СДД разом з Якутською народною армією під керівництвом генерала Пепеляєва повертається в Аян 1 травня 1923 року. 17 червня того ж року в Аян вступає червоний загін під керівництвом Степана Вострецова, перед яким СДД капітулює. У 19241925 роках Аян контролює Тунгуська республіка.

Після приходу радянської влади в селі з 10 грудня 1930 року розташовується адміністративний центр новоствореного Аяно-Майського району Охотського (Евенського) національного округу[2].

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 967 осіб (2010; 1326 у 2002[3]).

Національний склад (станом на 2002 рік):

Транспорт[ред. | ред. код]

Село знаходиться на значній відстані від інших населених пунктів.

До села йшов Аянський тракт. До переліку крайових автошляхів входять 08 ВП РЗ 08К-4 «с. Аян — с. Нелькан», 08 ВП РЗ 08А-2 «Під'їзд до аеропорту с. Аян »[25].

Повітряний[ред. | ред. код]

Із зовнішнім світом пов'язано цілорічно повітряним сполученням з розташованого за 12 кілометрів по дорозі на південь аеродрому, з ґрунтовою злітно-посадковою смугою довжиною 1150 метрів.

Водний[ред. | ред. код]

У літній період — морським транспортом.

Зв'язок[ред. | ред. код]

Працює мобільний зв'язок (МТС, Білайн, Мегафон).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]