Вальтер Бааде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бааде Вальтер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Бааде
нім. Walter Baade
Народився24 березня 1893(1893-03-24)[1][2][…]
село Шреттінгхаузен, тепер в межах міста Пройсіш-Ольдендорф, Німеччина
Помер25 червня 1960(1960-06-25)[1][2][…] (67 років)
Геттінген
Країна Німеччина
Діяльністьастроном, астрофізик
Alma materГеттінгенський університет (1919)[2]
Вестфальський університет імені Вільгельма (1913)[2]
Галузьастрономія[4] і астрофізика[4]
ЗакладОбсерваторія Маунт-Вілсон
Паломарська обсерваторія
Геттінгенський університет
Відомі учніHalton Arpd
Аллан Сендідж
Аспіранти, докторантиHalton Arpd
ЧленствоБаварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американське філософське товариство[5]
У шлюбі зJohanna Bohlmannd
Нагороди
CMNS: Вальтер Бааде у Вікісховищі

Ва́льтер Баа́де, повне ім'я Вільгельм Генріх Вальтер Бааде[6] (нім. Wilhelm Heinrich Walter Baade; 24 березня 1893(18930324), село Шреттінгхаузен — 25 червня 1960, Геттінген) — німецький астроном.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1893 року в містечку Шреттінгхаузен (Вестфалія) в сім'ї вчителя. Після закінчення Геттінгенського університету (1918) за рекомендацією математика Фелікса Кляйна, у якого він працював асистентом, був прийнятий на роботу до Бергедорфської обсерваторії Гамбурзького університету, викладав у цьому ж університеті (з 1928 року). 1931 року переїхав до США. Працював спочатку в обсерваторії Маунт-Вілсон, потім — у Паломарській обсерваторії. 1958 року повернувся до Німеччини, працював у Геттінгенському університеті.

Перші роботи Бааде, виконані ним у Гамбурзькій обсерваторії, були присвячені кометам, астероїдам, змінним зорям.

У 1923 році він відкрив нову комету, у 1920-му — астероїд Гідальго з рекордним тоді віддаленням від Сонця.

1949 року відкрив астероїд Ікар, орбіта якого заходила всередину орбіти Меркурія.

Помер у Геттінгені 25 червня 1960 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Світову популярність принесла Бааде концепція існування двох основних типів зоряного населення галактик. Спостерігаючи найближчі галактики (зокрема, галактику Андромеди) за допомогою найбільших тоді 100-дюймового (а потім і 200-дюймового) рефлекторів, він 1944 року розклав їх на зорі та поділив зоряне населення на дві групи залежно від віку зір, їх хімічного складу і розташування в галактичній системі. До групи I Бааде відніс молоді (106—108 років) гарячі зорі, що сформувалися з міжзоряного газу, який міг утворитися, наприклад, під час вибухів наднових. Ці зорі містять залізо, нікель, вуглець і деякі важчі елементи приблизно в такій же пропорції, як Сонце, і теж складаються в основному з водню (90 %) і гелію (9 %). До групи II належать старіші зорі (1×109—15×109 років). Вони утворилися з міжзоряних газових хмар, що сформувалися після Великого вибуху і складаються майже винятково з водню і гелію. Вміст важчих елементів в них в 10—100 разів менший, ніж у зорях групи I.

Концепція Бааде відіграла важливу роль у розвитку теорії еволюції зір.

Вельми цінними були також результати Бааде стосовно наднових. Він довів, що спалахи зір, які спостерігали ще Тихо Браге (1572) і Йоганн Кеплер (1604), були насправді спалахами наднових, і ототожнив їх із залишками спалахів — туманностями.

Бааде вперше висловив припущення (спільно з Фріцом Цвіккі), що в результаті спалаху наднової може утворитися нейтронна зоря (1934), ототожнив (спільно з Рудольфом Мінковським) із залишками наднових декілька дискретних джерел радіовипромінювання. Фотографуванням у монохроматичному світлі виявив тонковолокнисту структуру Крабоподібної туманності.

Визнання

[ред. | ред. код]

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

Коли почалася війна з Німеччиною, з'ясувалося, що Бааде, який приїхав до Штатів 1931 року, немає ніяких документів, крім німецьких, — тобто є громадянином ворожої держави. Він навіть не оформив дозволу на перебування. Військові змушені були посадити його під домашній арешт в обсерваторії Маунт-Вільсон, де йому дісталися надзвичайні умови: внаслідок світломаскування вогні міста Лос-Анджелеса не заважали спостереженням, і весь час спостережень належав Бааде, оскільки інших співробітників лабораторії було призвано на військову службу.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Бааде Вильгельм Генрих Вальтер. Астрономы (Биографический справочник) (російською) . на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». Архів оригіналу за 17 вересня 2010. Процитовано 24 травня 2010.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г Walter Baade Papers: Finding Aid — Гантінгтонська бібліотека.
  3. ↑ а б Walter Baade — 2009.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ NNDB — 2002.
  6. ↑ БААДЕ // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 46. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Бааде

Телескоп Це незавершена стаття про астронома чи астрономку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Бааде&oldid=42196849