Тихо Браге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тихо Браге
дан. Tyge Ottesen Brahe
Тихо Браге
Тихо Браге
Тихо Браге
Народився 14 грудня 1546(1546-12-14)
Кнутструп
Помер 24 жовтня 1601(1601-10-24) (54 роки)
Прага
·ниркова недостатність
Поховання
Країна Королівство Данія
Національність данець
Діяльність астроном, автобіограф, поет, астролог, алхімік, письменник
Alma mater Копенгагенський університет (1562)[1]
Лейпцизький університет (1565)[1]
Ростоцький університет[2]
Галузь Астрономія
Заклад Ураніборг
Вчителі Valentin Thaud[3] і Caspar Peucerd[3]
Відомі учні Симон Маріус
Ambrosius Rhoded[3]
Йоганн Кеплер[3]
Adriaan Metiusd[3]
Аспіранти, докторанти Симон Маріус
Adriaan Metiusd
David Gansd
Батько Отте Браге
Мати Беате Біллеd
Брати, сестри Софія Браге
Jørgen Ottesen Brahed
Steen Brahed
Axel Ottesen Brahed
Knud Brahed
У шлюбі з Kirsten Barbara Jørgensdatterd
Діти (8) Sidsel Brahed
Нагороди
Кавалер ордена Слона
Автограф

CMNS: Тихо Браге у Вікісховищі

Ти́хо Бра́ге (дан. Tyge Ottesen Brahe, скорочено Tycho Brahe; 14 грудня 1546, Кнутструп, Данія — 24 жовтня 1601, Прага) — данський астроном, найбільш відомий своїми безпрецедентно точними астрономічними спостереженнями, які пізніше Йоганн Кеплер використав для виведення своїх законів руху планет. Точність спостережень Тихо Браге була перевершена тільки після винайдення телескопа. За життя також був відомий як астролог і алхімік.

У 1572 році Тихо помітив нову зорю, що надихнуло його на заняття астрономією. Наступні п’ятнадцять років (1576–1591) він створював все точніші астрономічні інструменти. Король Данії Фрідріх II надав Тихо маєток на острові Вен і гроші на будівництво першої великої обсерваторії в християнській Європі - Ураніборга. Безпрецедентна дослідницька програма Тихо перетворила астрономію на першу сучасну науку та допомогла розпочати наукову революцію[4].

Намагаючись поєднати переваги геліоцентризму Коперника і геоцентризму Птолемея, він розробив власну систему Тихо, в якій Сонце обертається навколо Землі, а решта планет обертаються навколо Сонця. В трактаті "Про нову зорю" (1573), він точними вимірюваннями показав, що нова зоря знаходилась принаймні за орбітою Місяця, і тим спростував арістотелівську віру в незмінність надмісячного світу.

У 1597 році новий король Крістіан IV змусив Тихо покинути Данію. Його запросили до Праги, де він став офіційним імперським астрономом і побудував обсерваторію в Бенатки над Єзерою. В останній рік життя помічником Тихо був Йоганн Кеплер, який після смерті Тихо продовжив використовувати його дані для своїх розрахунків руху планет.

Біографія[ред. | ред. код]

Портрет Тихо Браге роботи Едуарда Ендера

Походження[ред. | ред. код]

Тихо Браге був спадкоємцем кількох найвпливовіших дворянських родин Данії. Він безпосередньо походив із родин Браге та Білле, також мав предків з родин Руд, Тролле, Ульфстанд і Розенкранц. Обидва його діди та всі його прадіди були членами Таємної ради датського короля. Його дід і тезка по батьківській лінії, Тіге Браге, був володарем замку Тостеруп у Сканії та загинув у бою під час облоги Мальме 1523 року під час воєн Лютеранської Реформації. Його дід по материнській лінії, Клаус Білле, володар замку Богус і троюрідний брат шведського короля Густава I Вази, брав участь у Стокгольмській кривавій лазні на боці датського короля проти шведської знаті. Батько Тихо, Отте Браге, королівський таємний радник (як і його власний батько), одружився з Беатою Білле, впливовою фігурою при датському дворі, яка мала кілька королівських земельних титулів. Батьки Тихо поховані під підлогою церкви Кегерод, за чотири кілометри на схід від замку Кнутсторп[5].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Тихо народився 14 грудня 1546 року[6] в родинному замку Кнутсторп, близько 8 км на північ від Свалева в області Сконе, яка тоді належала Данії (а зараз Швеції). Він був найстаршим із 12 братів і сестер, 8 з яких дожили до повноліття, включаючи Стена Браге та Софію Браге. Його брат-близнюк помер, не доживши до хрещення. Пізніше Тихо написав оду латинською мовою своєму мертвому близнюку[7].

Коли йому було всього два роки, Тихо забрали на виховання його дядько Йорген Тігесен Браге та його дружина Інгер Оксе, які були бездітними. Він ріс в маєтку Йоргена Браге в Тостерупі та в Транекері на острові Лангеланд, потім у замку Несбіговед біля Оденсе, а пізніше знову в замку Нюкебінг на острові Фальстер. Пізніше Тихо писав, що Йорген Браге «виростив мене і щедро забезпечував мене протягом свого життя аж до мого вісімнадцятиріччя; він завжди ставився до мене як до власного сина і зробив мене своїм спадкоємцем»[8].

Від 6 до 12 років Тихо відвідував латинську школу, ймовірно, в Нюкебінгу. У 12 років, 19 квітня 1559 року, Тихо почав навчання в Копенгагенському університеті. За бажанням свого дядька він вивчав право, але також вивчав і ряд інших предметів, й особливо захопився астрономією. В університеті Аристотель розглядався як один з основних наукових авторитетів, і Тихо, ймовірно, отримав ґрунтовну підготовку з арістотелівської фізики та космології. Тихо бачив сонячне затемнення 21 серпня 1560 року і був дуже вражений тим фактом, що воно було передбачено, хоча прогноз і помилився на один день. Він зрозумів, що точніші спостереження будуть ключем до точніших прогнозів. Він придбав ефемериди та книги з астрономії, зокрема "Про сферу світу" Йоганна Сакробоско, "Космографію, або опис усього світу" Петера Апіана і "Про всі вид трикутників" Реґіомонтана[8].

Однак Йорген Тігесен Браге хотів, щоб Тихо, здобувши освіту, став державним службовцем, і на початку 1562 року відправив його в навчальну подорож Європою. Наставником 15-річного Тихо був 19-річний Андерс Соренсен Ведель, якого Тихо зрештою переконав дозволити йому займатися астрономією під час подорожі[9]. Ведель і його учень покинули Копенгаген у лютому 1562 року. 24 березня вони прибули до Лейпцига, де вступили до лютеранського Лейпцизького університету[10]. У 1563 році Тихо спостерігав близьке з'єднання планет Юпітера і Сатурна і помітив, що таблиці Коперника і Птолемея, використані для передбачення з'єднання, були неточними. Це привело його до розуміння того, що прогрес в астрономії вимагає систематичних спостережень з використанням найточніших доступних інструментів. Він почав вести докладні журнали всіх своїх астрономічних спостережень. У цей період він поєднував вивчення астрономії з астрологією, складаючи гороскопи для різних відомих особистостей[11].

Коли Тихо та Ведель повернулися з Лейпцига в 1565 році, Данія була у стані війни зі Швецією, і Йорген Браге, віце-адмірал датського флоту, став національним героєм за участь у затопленні шведського військового корабля «Марс» під час Першої битви за Еланд (1564). Невдовзі після прибуття Тихо до Данії Йорген Браге зазнав поразки в битві 4 червня 1565 року та незабаром після цього помер від лихоманки. Кажуть, він заразився пневмонією після ночі пиятики з датським королем Фрідріхом II, коли король впав у воду в Копенгагенському каналі, а Браге стрибнув за ним. Майно Браге перейшло до його дружини Інгер Оксе, яка ставилася до Тихо з особливою прихильністю[12].

Ніс Тихо[ред. | ред. код]

У 1566 році Тихо пішов вчитися в Ростоцький університет. Там він навчався з професорами медицини у знаменитій медичній школі університету та зацікавився медичною алхімією та фітотерапією[13]. 29 грудня 1566 року у віці 20 років Тихо втратив частину свого носа в дуелі на шпагах проти свого троюрідного брата Мандерупа Парсберга. 10 грудня на вечірці з нагоди заручин у домі професора Лукаса Бахмайстера вони випили й посварилися стосовно того, хто найкращий математик[14]. 29 грудня кузени розв'язали свою суперечку дуеллю в темряві. Хоча пізніше вони помирилися, під час дуелі Тихо втратив перенісся й отримав широкий шрам на лобі. В університеті він отримав найкращу можливу на той час медичну допомогу й до кінця життя носив протез. Він кріпив його за допомогою пасти або клею. За деякими згадками протез був зроблений зі срібла та золота[15]. Але хімічний аналіз невеликого зразка кістки носа Тихо після ексгумації 2010 року показав, що насправді протез був зроблений з латуні[16]. Протези із золота та срібла носили переважно для особливих випадків, а не в повсякденному житті.

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Свою наукову діяльність Тихо Браге присвятив спостереженням неба. На невеликому острові Гвен він побудував унікальну обсерваторію Ураніборг («Небесний замок»), пізніше — «Зоряний замок», де протягом 21 року проводив численні спостереження за небесними світилами. Більшість інструментів Тихо Браге зробив сам. Йому вдалося досягти високої точності на інструментах без оптичних пристосувань. Небувалої точності спостережень він домігся не тільки збільшенням розмірів інструментів (найбільшим був шестиметровий квадрант), але і розробкою нових методів спостережень.

Спостерігаючи 1572 року нову зорю, а у 1577 році — яскраву комету, Браге довів, що ці світила є небесними тілами (до Браге комети та нові зорі відносили до верхніх шарів земної атмосфери). Разом із тим Браге не визнавав геліоцентричної системи світу і помилково вважав, що Сонце обертається довкола Землі, а планети довкола Сонця. Браге зазнав переслідувань від своїх противників і у 1597 році змушений був емігрувати з Данії до Німеччини, а через два роки до Праги, на околиці якої почав створювати нову обсерваторію.

Співпраця з Кеплером[ред. | ред. код]

У Празі Тихо тісно співпрацював зі своїм помічником Йоганном Кеплером. Кеплер був переконаним прихильником Коперника і вважав модель Тихо помилковою та виведеною з простої інверсії положень Сонця та Землі в моделі Коперника[17]. Разом вони працювали над новим каталогом зір, заснованим на точних вимірюваннях положень зір Тихо Браге — пізніше цей каталог став відомий як "Рудольфові таблиці"[18]. При дворі в Празі також перебував математик Ніколаус Реймерс (Урсус), з яким Тихо раніше листувався і який, як і Тихо, розробив гео-геліоцентричну планетарну модель, яку Тихо вважав плагіатом з його власної. Раніше Кеплер високо відгукувався про Урсуса, але тепер опинився в проблемному становищі, бо як співробітник Тихо він мусив захищати свого роботодавця від звинувачень Урсуса, хоч і не погоджувався з обома їхніми моделями. У 1600 році Кеплер закінчив трактат "Захист Тихо проти Урса"[19]. Кеплер дуже поважав методи Тихо та точність його спостережень і вважав його новим Гіппархом, який заклав основу для відновлення астрономічної науки[20].

Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

Тихо раптово захворів на сечовий міхур або нирки після відвідування бенкету в Празі і помер через одинадцять днів, 24 жовтня 1601 року, у віці 54 років. За спогадами Кеплера, Тихо відмовився залишити бенкет, щоб піти в туалет, оскільки це було б порушенням етикету[21]. Після повернувся додому, він міг виділяти сечу тільки в дуже малих кількостях і з нестерпним болем. Увечері перед смертю він страждав від марення, під час якого вигукував, що він сподівається, що не живе даремно[22]. Перед смертю він закликав Кеплера закінчити "Рудольфові таблиці" та висловив надію, що він зробить це, прийнявши власну планетну систему Тихо, а не систему Коперника. Повідомлялося, що Тихо написав власну епітафію: «Він жив як мудрець і помер як дурень»[23].

Сучасні лікарі вважають, що смерть Тихо, швидше за все, була спричинена або розривом сечового міхура[24], або гіперплазією передміхурової залози, або гострим простатитом, або раком простати, що призвело затримки сечі та уремії[25].

В 1990-ті висувалися припущення, що Тихо міг померти від отруєння ртуттю[26], і одним з підозрюваних називали навіть Йоганна Кеплера[27]. В 2010 році група чеських і датських вчених з дозволу міської влади Праги провела ексгумацію і дослідження останків Тихо[28][29] і не виявила в них ртуті в будь-якій небезпечній кількості[30][31], виключивши отруєння ртуттю з числа можливих причин смерті[32].

Тихо похований у Костелі Божої Матері перед Тином на Староміській площі біля Празьких курантів.

Спадщина[ред. | ред. код]

Тихо — 85-кілометровий ударний кратер на Місяці, в південній частині видимої півкулі.

Тихо Браге склав нові точні сонячні таблиці й уточнений каталог 800 зірок. Він відкрив дві нові нерівномірності («нерівності») у русі Місяця, періодичну зміну нахилу місячної орбіти до екліптики, а також зміни в розташуванні місячних вузлів. З ім'ям Тихо Браге зв'язане відкриття наднової зірки у сузір'ї Кассіопеї і перший обґрунтований спостереженнями висновок про неземну природу комет.

Протягом 16 років Тихо Браге вів спостереження за планетою Марс. Матеріали цих спостережень допомогли його помічникові — німецькому вченому Йоганну Кеплеру відкрити закони руху планет.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Berry A. A Short History of AstronomyLondon: John Murray, 1898.
  2. 1911 Encyclopædia Britannica/Brahe, Tycho // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
  3. а б в г д е ж Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Wootton, David (2015). The Invention of Science: A New History of the Scientific Revolution (вид. First U.S.). New York, NY: HarperCollins. ISBN 978-0-06-175952-9. OCLC 883146361. 
  5. Håkansson, 2006, с. 39 – 40.
  6. Hoskin, 1997, с. 98.
  7. Wittendorff, 1994, с. 68.
  8. а б Håkansson, 2006, с. 40.
  9. Bricka, 1888, с. 608.
  10. Dreyer, 1890, с. 16.
  11. Håkansson, 2006, с. 45.
  12. Håkansson, 2006, с. 46.
  13. Immatrikulation von Tycho Brahe [Matriculation of Tycho Brahe]. Rostock Matrikelportal (нім.). University of Rostock. Архів оригіналу за 21 December 2022. Процитовано 21 грудня 2022. 
  14. Benecke, 2004, с. 6.
  15. Boerst, 2003, с. 34 – 35.
  16. Gannon, Megan (16 листопада 2012). Tycho Brahe Died from Pee, Not Poison. LiveScience. Процитовано 21 грудня 2022. 
  17. Jardine, 2006, с. 258.
  18. Taton та Wilson, 1989.
  19. Jardine, 2006.
  20. Christianson, 2000, с. 304.
  21. Thoren та Christianson, 1990, с. 468–469.
  22. Dreyer, 1890, с. 309.
  23. Brahe, Tycho (1546–1601). Eric Weisstein's World of Scientific Biography. Eric W. Weisstein. Процитовано 13 серпня 2012. 
  24. Astronomer Tycho Brahe died of burst bladder, not poisoning. NBC News. 16 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2023. 
  25. Gotfredsen, 1955.
  26. Kaempe, Thykier, Pedersen. "The cause of death of Tycho Brahe in 1601". Proceedings of the 31st TIAFT Congress, Leipzig 1993, Contributions to Forensic Toxicology. MOLINApress, Leipzig 1994, pp. 309–315
  27. Gilder та Gilder, 2005.
  28. Tycho Brahe to be exhumed. The Copenhagen Post. 4 лютого 2010. Архів оригіналу за 11 August 2011. Процитовано 27 травня 2010. 
  29. The opening of Tycho Brahe's tomb. Aarhus University. 21 жовтня 2010. Архів оригіналу за 23 October 2010. Процитовано 27 жовтня 2010. 
  30. Astronomer Tycho Brahe 'not poisoned', says expert. BBC News. 15 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012. 
  31. Was Tycho Brahe Poisoned? According to New Evidence, Probably Not. Time. 17 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012. 
  32. Jonas, Ludwig; Jaksch, Heiner; Zellmann, Erhard; Klemm, Kerstin I.; Andersen, Peter Hvilshøj (2012). Detection of mercury in the 411-year-old beard hairs of the astronomer Tycho Brahe by elemental analysis in electron microscopy. Ultrastructural Pathology. 36 (5): 312–319. PMID 23025649. doi:10.3109/01913123.2012.685686. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]